Справа № 756/1514/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2396/2025
29 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гаєвої Юлії Володимирівни в інтересах приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року у складі судді Ковбасюк О.О.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення,-
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі, у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» по розгляду акту про порушення №00762 від 18 жовтня 2019 року, яке викладене у протоколі №1655 від 28 листопада 2019 року про нарахування обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачкою ПРРЕЕ;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
-
Позов обґрунтовано тим, що вона є споживачкою послуг ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» за адресою: АДРЕСА_1 .
18 жовтня 2019 року працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було складено Акт про порушення №00762, яким встановлено порушення споживачем п.п. 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення струймоприймачів до електромережі з порушенням схеми обліку. Вказане підключення, відповідно до акту, виконано проводом ШВВП 2х2,25 мм2 зі стоякових клем в ПРЩ і заходило в кв. 23.
28 листопада 2019 року за результатами засідання комісії по розгляду вказаного акту було складено протокол №1655 та прийнято рішення провести нарахування за недовраховану електроенергію на підставі п. 8.4.2. за формулою №8, визначеною главою 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ, потужністю 5,346 кВт. за період з 26 червня 2019 року по 18 жовтня 2019 року, що відповідно до додатку до цього протоколу становить 11 696 грн 89 коп. Однак із вказаним актом та прийнятим на його основі рішенням позивач не погоджується, вказуючи, що при його складанні було порушено вимоги п. 8.2.5. ПРРЕ. Так, зі змісту акту неможливо встановити особу представника споживача, який допустив представників до перевірки, також у додатках відсутній акт про недопуск, яким засвідчується відмова в доступі до об'єкта споживача, окрім того, між сторонами не укладався акт розподілу, який підтверджував би те, що відповідач взяла на себе відповідальність за збереження приладів обліку, мереж, які розташовані за межами її квартири.
Разом з тим, до акту додано фотофіксацію порушення у вигляді одного фото, зробленого невідомо коли та невідомо в якому місці. Враховуючи викладене, позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі адвокат Гаєва Ю.В. в інтересах ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 27 жовтня 2014 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією 0506122310 за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилається на те, що у разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише без облікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.
Звертає увагу суду на те, що заборгованість за спожиту електричну енергію позивачкою погашена, однак нею першочергово не було виконано належним чином вимог закону щодо оплати здійснення робіт з підключення до електропостачання, що у подальшому стало наслідком споживання електричної енергії шляхом самовільного підключення без дозволу електропередавальної організації.
Крім того зазначає, що суд першої інстанцій не надав належної оцінки тій обставині, що акт про порушення в розумінні пункту 8.2.5 ПРРЕЕ підписаний іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки. А тому, висновок суду першої інстанції є передчасним про те, що акт про порушення не може вважатися належним та допустимим доказом порушення позивачкою ПРРЕЕ. Акт про порушення у розумінні пункту 8.2.5 ПРРЕЕ може бути підписаний іншою особою, яка допустила представників оператора системи ї на об'єкт споживача за умови посвідчення цієї особи.
Вказує, що звернень від споживача щодо перегляду рішення комісії чи протоколу прийнятого за результатами розгляду комісією акту про порушення від споживачки не надходило, а дії товариства не оскаржувались.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначено, що до позовної заяви не було додано розрахунків витрат, інших документів, які підтверджують обсяг, вартість та ціну наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Із доданих до позовної заяви документів не вбачається: які послуги надані адвокатом; скільки часу витрачено адвокатом на виконання відповідних робіт; обсяг наданих адвокатом послуг та виконання робіт.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Мневець О.М. в інтересах ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року залишити без змін.
Зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, за наступних підстав.
Зі справи убачається, 27 жовтня 2014 року між ПАТ "Київенерго" та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією № 05061202310 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14-15).
Установлено, що 18 жовтня 2019 року під час здійснення перевірки працівниками ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" було встановлено порушення споживачем п. п. 6 п. 8.4.2. ПРЕЕ - самовільне підключення струймоприймачів до електромережі з порушенням схеми обліку, в результаті чого було складено Акт про порушення № 00762 (а.с. 8-9).
Так, з акту про порушення встановлено, що він був складений та підписаний представниками ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", а саме електромонтерами Клименко Н.М., (посвідчення № 20), Щербатим М.В. (посвідчення № 50), інженером Солодким О.М. (посвідчення № 30), а також свідком головним інженером КП з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва ОСОБА_2 , що відповідає вимогам вказаного пункту.
В додатках до вказаного акту про порушення додається: акт про усунення порушень, фотофіксація та зразок кабеля.
В акті про усунення порушення ПРРЕЕ, зазначено, що для усунення порушення виконано такі заходи, а саме: дроти самовільного підключення демонтовано, укладено в пакет, пакет опломбовано пломбою типу "фаворит" № 21472650, однак вказаний акт представником споживача також не підписаний, а в графі "за участю представника споживача", зазначено "донька" (а.с. 6).
Також до акту долучена фотофіксація порушення, на якому можна побачити зображення прибору з показниками виміру електричної енергії (а.с. 7).
28 листопада 2019 року було проведено засідання комісії по розгляду вказаного акту про порушення, за результатами засідання було складено протокол № 1655, згідно з яким прийнято рішення провести нарахування за недовраховану електроенергію на підставі п. 8.4.2. за формулою № 8, визначеною главою 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ, потужністю 5,346 кВт. за період з 26 червня 2019 року по 18 жовтня 2019 року, що відповідно до додатку до цього протоколу становить 11 696 грн 89 коп.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що акт про порушення № 00762 від 18 жовтня 2019 року було складено з порушенням вимог п. 8.2.5. ПРРЕЕ, а тому прийняте на його основі рішення комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", яке викладене у протоколі № 1655 від 28 листопада 2019 року є незаконним та підлягає скасуванню.
Між тим з таким висновком районного суду колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладено в статті 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на час спірних правовідносин), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04 травня 2006 року.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з частиною першою, абзацом восьмим частини другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.
Відповідно до приписів ПКЕЕ: - відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3);
- у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики (пункт 6.40);
- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (пункт 6.41);
- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42).
Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електроенергією для населення згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією. Аналогічні положення містить п. 48 ПКЕЕН.
Згідно п. 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку та вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
Відповідно до п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до п. 8.2.4 та 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Матеріалами справи доведено, що судовим наказом від 24.09.2019року, винесеним Подільським районним судом м. Києва стягнуто з позивачки на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" стягнуто заборгованість по сплаті за спожиту електроенергію, в сумі 6 146грн.64коп.
Указане судове рішення залишилося невиконаним.
Відповідно до п. 7.5 ПРРЕЕ, підставою для припинення електропостачання споживачу є заборгованість за надані послуги з розподілу (передачі електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи.
Установлено, що відповідно до наряду про відключення від 26 червня 2019 року за адресою позивачки здійснено припинення електричної енергії у зв'язку із заборгованістю яка сформувалась за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
18 жовтня 2019 року під час здійснення перевірки працівниками ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" було встановлено порушення споживачем п. п. 6 п. 8.4.2. ПРЕЕ - самовільне підключення струймоприймачів до електромережі з порушенням схеми обліку, в результаті чого було складено Акт про порушення № 00762 (а.с. 8-9).
Пунктом 7.12. розділу VII ПРРЕЕ визначено, що відновлення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.
Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем (крім випадків, визначених цим пунктом), якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.
Установлено, акт підписаний трьома представниками ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", а саме електромонтерами Клименко Н.М., (посвідчення № 20), Щербатим М.В. (посвідчення № 50), інженером Солодким О.М. (посвідчення № 30), а також свідком головним інженером КП з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва ОСОБА_2 , що відповідає вимогам вказаного пункту.
Відповідно до пункту 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16 грудня 2015 року № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання", в чинному законодавстві чітких критеріїв щодо особи, як "представника споживача", при застосуванні пункту 6.41 Правил відсутні, а тому, в разі відмови споживача підписати акт (його відсутності) у ньому робиться запис про відмову, у цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації); споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання; акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормативне положення пункту 6.41 Правил передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо позивач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підпису акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника. Законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення Правил споживачем (якщо представник не називає свого прізвища та посади, не надає доказів своїх повноважень), як підпису акт про порушення Правил трьома особами.
Як визначено пунктом 2.1 Методики, цей нормативно-правовий акт застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил.
Як зазначалося вище, у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Зважаючи на наявність трьох підписів представників електропостачальної організації в акті про порушення, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду щодо порушення відповідачем вимог п. 8.2.5. Правил користування електричною енергією.
Відтак, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку, єдиним можливим до застосування доказом порушення споживачем Правил є акт порушень із зазначенням усіх необхідних даних, а не зазначення у акті пункту Правил, порушеного споживачем, не тягне за собою недійсності такого рішення Відповідача, оскільки суть самого ж порушення вказана в акті, за результатом розгляду якого прийнято відповідне рішення.
Окрім того, такий вид порушення ПКЕЕ (котрий зазначений відповідачем в акті про порушення) визначений, окрім ПКЕЕ, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а саме в пункті 2.1 Методики «Методика застосування на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ», підпункту 7 зазначено: підключення до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
З огляду на що, колегія суддів зауважує, що в акті про порушення міститься достатньо необхідних даних для визначення обсягу завданих збитків.
Як вбачається із матеріалів справи 28 листопада 2019 року відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №00762 від 18 жовтня 2019 року, який визнано правомірним та визнано доведеним порушення споживачем п.п.6 п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом зі стоякових клем в ПРЩ і заходило в квартиру АДРЕСА_2 . Площа перерізу проводу, яким виконано самовільне під'єднання - мідь 2*2,5мм2.
Прийнято рішення про проведення нарахування відповідно до вимог пункту ПРРЕЕ 8.4.2, за формулою 8 визначеною главою 8.4 розділу VІІІ Правил за період з 26 червня 2019 року (дати відключення від електропостачання) і по виявлену дату самовільного підключення - 18 жовтня 2019 року, у зв'язку з чим нарахування за необліковану енергію склало 11 696 грн 89 коп (а.с. 11-12).
Сама по собі відсутність споживача електричної енергії під час складання акту про порушення за умови дотримання належної фіксації порушення, не є безумовною підставою вважати, що акт про порушення є недійсним та недопустимим доказом.
Суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що акт про порушення складався в присутності представника споживача, яка назвалася донькою, проте документів, що засвідчують особу, не надала, від підпису акту відмовилася, в той час як на підставі п. 8.2.5 ПРРЕЕ до складання акту була залучена інша особа - головний інженер Подільського району Музиченком В.П. (а.с.9), який допустив представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки й дійсність виявлених порушень під час перевірки засвідчив своїм підписом.
Відповідно додатку до акту про порушення № 00762 від 18 жовтня 2019 року в акті відображено схем електропостачання помешкання споживача з виявленими порушеннями. Позначка № 2 - самовільне підключення, №3 - точка на схемі, де було вилучено зразок кабелю, а також проведено матеріал проводу (кабелю) перерізу проводу (кабелю), параметри схеми електропостачання споживача зворотна сторона.
Також, ухвалюючи рішення, суд залишив поза увагою та не дав належної оцінки у рішенні тій обставині, що під час розгляду справи позивачкою не спростовано факт правопорушення - самовільне підключення до електромережі з порушенням схеми обліку після відключення.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про наявність правових підстав до задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 1 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Оскільки скасовано рішення суду та відмовлено у задоволенні позову, а тому не підлягають до стягненню також і витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачкою.
Відповідно до положень частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на задоволення апеляційної скарги з позивачки на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги 1 816 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Гаєвої Юлії Володимирівни в інтересах приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ: 41946011, 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) судові витрати пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 1 816 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: