29 січня 2025 року м. Київ
Справа № 753/8946/24
Провадження №22-ц/824/1765/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 29 січня 2025 року
Повний текст постанови складено 04 лютого 2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А. М.,
суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
секретаря Желепи В. В.
сторони: позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року, ухваленого у складі судді Комаревцевої Л.В.,-
У травні 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що 01.09.2008 ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» уклали договір кредиту № 10-29/8396, відповідно до якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати банку кредитні кошти та виплачувати проценти, комісію та інші передбачені договором платежі.
Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 припинено АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у АТ «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.
12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а також про внесення змін до статуту АТ «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», при цьому код ЄДРПОУ: 23494714 залишився той самий що і раніше.
У зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за договором, у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 04.10.2023 має заборгованість, а саме: - сума заборгованості за кредитом 254 917,22 грн. - сума заборгованості за відсотками 9 799,36 грн. Загальна сума заборгованості 264 716,58 грн., яку банк просить стягнути з відповідача на свою користь у судовому порядку.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року задоволено позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором № 10-29/8396 від 01.09.2008 станом на 04.10.2023 на загальну суму 264 716,58 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3970,75 грн.
Не погоджуючись з постановленим рішенням 09 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гаєвський П. Л. подав безпосередньо до приміщення Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій зазначено, що у квітні 2021 року Відповідач вела переговори з АТ «Альфа-Банк» про реструктуризацію існуючого боргу, але при розмові з представником вже АТ «Сенс Банк», останній заявив, що його установа не надає таку послугу позичальникам, як реструктуризація боргового зобов'язання. Таким чином, Відповідач, посилаючись на внесення в статут АТ «Сенс Банк» істотних змін, що призвели до змін в договорі позики, які не були узгодженні з ОСОБА_1 , просить на підставі ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 09 липня 2024 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу Стрижеусу А. М.
Листом Київського апеляційного суду від 19 липня 2024 року витребувано
з Дарницького районного суду м. Києва матеріали справи № 753/8946/24 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
30 липня 2024 року матеріали справи № 753/8946/24 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали.
12 вересня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року у справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу від сторони Позивача до Київського апеляційного суду не подано.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник АТ «Сенс Банк» адвокат Стовбун О.Й. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Встановлено, 01.09.2008 між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» був укладений договір кредиту № 10-29/8396. Внаслідок реорганізації банку правонаступником зобов'язань АТ «Укрсоцбанк» стало АТ «Альфа-Банк», а надалі - АТ «Сенс Банк».
Позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 264 716,58 грн.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до умов кредитного договору сторони встановили як строк дії договору (пункт 1.1.1 договору), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням заборгованості (пункт 1.1.1 договору).
Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
У пункті 4.4 кредитного договору сторони погодили, що у випадку виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та/або за сплатою відсотків за користування кредитом протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та припиняється достроково.
Тобто, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання дострокового повернення кредиту, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення.
Після зміни строку виконання зобов'язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, оскільки за вимогою пункту 4.4 кредитного договору позичальник зобов'язаний був повернути кредит у повному обсязі до вказаної дати.
Зміна строку кредитування, у випадку прострочення виконання боржником своїх зобов'язань, не залежить від волевиявлення однієї зі сторін, тобто є безумовною, та надає банку право звернутися до боржника з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному частиною другою статті 1050 ЦК України.
Враховуючи, що на підставі пункту 4.4 кредитного договору строк користування ОСОБА_1 кредитом припинився достроково, останній платіж за тілом кредиту було здійснено нею 24 березня 2022 року, що не заперечувала в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , досудову вимогу про сплату суми загальної заборгованості від 05.10.2023 року (а. с. 82-84) надіслано Позивачем на адресу Відповідача 09 жовтня 2023 року, з цим позовом АТ «Сенс Банк» звернулося у травні 2024 року, тому позовні вимоги банку є обґрунтованими.
Детальний розрахунок заборгованості позивачем АТ «Сенс Банк» долучено до позовної заяви (а. с. 56 - 64). В той же час, оскаржуючи рішення суду, ОСОБА_1 на підтвердження своєї позиції не надано альтернативного розрахунку суми заборгованості, факт заборгованості вона визнає, до березня 2022 року виконувала умови договору.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 також не надала будь-яких пояснень щодо неправильності наведеного розрахунку заборгованості та вказала, що дійсно у неї існує заборгованість за кредитним договором, яку вона до певного часу сплачувала, цим самим підтвердивши отримання кредитних коштів, відносно якої Відповідач намагалася узгодити з АТ «Сенс Банк» умови реструктуризації існуючої заборгованості та проводити її погашення.
Згідно з умовами кредитного договору, обов'язок укладати додаткові угоди, зокрема щодо реструктуризації боргу, не передбачений, якщо інше не було узгоджено сторонами. Відсутність домовленості про реструктуризацію не є підставою для звільнення позичальника від виконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається Відповідач в своїй апеляційній скарзі, зміни умов договору повинні бути погоджені зі споживачем. У цій справі доказів внесення змін до кредитного договору з боку банку або зміни його істотних умов не надано.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не спростовують факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Враховуючи вищевикладене, а також, те що судовим рішенням було встановлено, що ОСОБА_1 не виконувала своїх зобов'язань за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк».
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна