Справа №:755/12219/24
Провадження №: 2/755/793/25
"05" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Мартюк К.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 2 566,78 грн, та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 21 947,64 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 76 547,12 грн, заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 01 травня 2024 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 29 279,39 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 54 795,35 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії - 931,98 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води - 460,50 грн, заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення - 61,25 грн, заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з постачання гарячої води - 0,00 грн, а також витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 43,00 грн та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а тому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Відповідачі від послуг централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися, проте своєчасно не сплачували за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 травня 2024 року складає 182 569,50 грн.
Крім того, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги від 11 жовтня
2018 року № 602-18, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Київенерго» прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих послуг до 01 травня 2018 року з надання послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 566,78 грн, що включені до розрахунку заборгованості.
За таких обставин, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 мають заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 186 590,01 грн, що складається із заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 2 566,78 грн, та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 21 947,64 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 76 547,12 грн, заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 01 травня 2024 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 29 279,39 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 54 795,35 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії - 931,98 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води - 460,50 грн, заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення - 61,25 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 липня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості, що підтверджують право власності/користування об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
26 серпня 2024 року Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надано інформацію про право власності/користування об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
10 вересня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_5 , у якому відповідач зазначила, що позовні вимоги не визнає, заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими та недоведеними. Заявлений позивачем розмір заборгованості нічим не підтверджено, відповідних доказів не надано. Надані позивачем розрахунки заборгованості є документом управлінського обліку позивача, не є первинними документами обліку, тому не можуть вважатися доказом на підтвердження факту надання послуг відповідачам. Також позовна заява не містить пояснення, на підтвердження яких обставин до позову долучено копії корінця наряду, акту перевірки стану вузла комерційного обліку та відомості споживача (добовий) споживання теплової енергії. Нарахування розміру заборгованості здійснено позивачем з порушенням встановленого порядку, оскільки проводилося в залежності від кількості зареєстрованих осіб у квартирі, однак надана позивачем інформація про кількість зареєстрованих осіб є суперечливою. Також позивачем не обґрунтовано об'ємів наданих послуг по кожному розрахунковому періоду, не надано обґрунтованих розрахунків нарахування щомісячної плати за абонентське обслуговування та внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку. При цьому, надані позивачем письмові докази не засвідчені належним чином, тому є неналежними доказами та не можуть бути враховані судом. Протягом періоду виникнення заборгованості у квартирі фактично проживало дві особи: ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , а з 2019 року - лише ОСОБА_2 , решта співвідповідачів не є споживачами комунальних послуг, оскільки фактично не проживають за вказаною адресою. На підставі викладеного у задоволенні позову просила відмовити.
12 вересня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_6 , до якого додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі відзиву. У відзиві ОСОБА_6 зазначила, що позов не визнає, заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими та недоведеними. Надані позивачем розрахунки заборгованості відповідачів документами управлінського обліку позивача, тому є неналежними доказами розміру заборгованості відповідачів та не є доказами фактичного надання послуг позивачем та саме в тих об'ємах, що зазначені у позові. Також позовна заява не містить пояснення, на підтвердження яких обставин до позову долучено копії корінця наряду, акту перевірки стану вузла комерційного обліку та відомості споживача (добовий) споживання теплової енергії. При цьому, позивачем нараховано заборгованість у розрахунку до кількості зареєстрованих осіб, однак інформація не підтверджена відповідними доказами, долучені до позовної заяви документи містять суперечливі відомості щодо кількості зареєстрованих осіб за адресою. Також позивачем не надано обґрунтованих розрахунків нарахування щомісячної плати за абонентське обслуговування та внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку. При цьому, надані позивачем письмові докази не засвідчені належним чином, тому є неналежними доказами та не можуть бути враховані судом. Також відповідач зазначила, що вона фактично не проживає у квартирі, хоча місце її проживання зареєстровано саме за вказаною адресою, тому не є споживачем комунальних послуг та належним відповідачем у справі. З 2012 року у вказаній квартирі фактично проживало дві особи: ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , а з 2019 року тільки ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_4 проживає за межами України після початку повномасштабного вторгнення, фактично за вказаною адресою вона ніколи не проживали. Факт непроживання співвідповідачів підтверджується актом від
04 вересня 2024 року. У задоволенні позову просила відмовити.
09 вересня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив КП «Київтеплоенерго». Позивач підтвердив, що набув право вимоги до відповідачів за спожиті послуги у розмірі 2 566,78 грн на підставі договору від 11 жовтня 2018 року № 602-18. При цьому, вказаний договір (цесії) укладено на виконання Мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 жовтня
2018 року у справі № 910/7807/18, за якої КП «Київтеплоенерго» стало правонаступником за борговими зобов'язаннями ПАТ «Київенерго» перед «НАК «Нафтогаз Україна» з оплати спожитих енергоносіїв (природного газу). Розрахунки заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання детально відображають нарахування, оплати споживача, спожиті Гкал, об'єм води, діючі тарифи, та є належними та допустимими доказами. Відповідачі від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися. Факт підключення будинку до централізованих мереж підтверджується нарядами та копією акту про прийняття теплового вузла на облік, копією акту про готовність вузла комерційного обліку до роботи та копією оформлених відомостей обліку споживання теплової енергії стосовно будинку, що, водночас, свідчить про надання відповідних послуг позивачем. Позивач щомісячно надавав відповідачам платіжні документи, в яких зазначалося: кількість зареєстрованих осіб, тарифи, сума до сплати, наявна заборгованість. Про неотримання/ненадання послуг за вказаною адресою, не користування послугами відповідачі не повідомляли. Наданий позивачем розрахунок заборгованості здійснено відповідно до вимог законодавства.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
18 вересня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_3 .
Поданий відповідачем відзив на позовну заяву містить аналогічні твердження до викладених у відзиві ОСОБА_5 та відзиві ОСОБА_6 . У задоволенні позову відповідач ОСОБА_3 просила відмовити.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
01 жовтня 2024 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначила, що повноваження особи, що підписала відповідь на відзив не підтверджені у встановленому законом порядку. Також належним чином не підтверджено повноваження особи, що підписала позовну заяву. Щодо договору від 11 жовтня 2018 року
№ 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», то позивачем також не надано документів на підтвердження повноважень у осіб, що підписали такий договір. Надані позивачем розрахунки заборгованості не підтверджують факт надання відповідних послуг позивачем та їх об'єм, відображають зведену інформацію обліку позивача. Також позивачем не наведено переліку розпоряджень КМДА про встановлення тарифів, на підставі яких нараховано заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги. Також долученими до позовної заяви документами не підтверджено факт надання послуг позивачем у період до 01 травня 2018 року. Водночас, підключення будинку до централізованих мереж не свідчить про надання послуг позивачем у тих об'ємах, що наведені у розрахунках заборгованості. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на нормативні акти, які втратили чинність. Відповідач є неналежним відповідачем у справі, оскільки за вказаною адресою не проживає та не є споживачем комунальних послуг. Також не можуть вважатися споживачами особи, зазначені у акті від 04 вересня 2024 року.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не подав, конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками отримав 21 серпня
2024 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
У встановлений судом строк відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_4 відзив на позов не подали. Конверти з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлялися за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачів, повернулись до суду неврученими з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня
2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Також суд враховує, що в матеріалах справи наявні розписки ОСОБА_8 , ОСОБА_4 про отримання відзиву на позовну заяву від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , а також заперечень на відповідь на відзив від ОСОБА_3 , що свідчить про обізнаність відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про розгляд справи Дніпровським районним судом міста Києва.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від
27 грудня 2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01 травня 2018 року надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (частини перша, друга статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті
13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (частина третя статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання. Може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до норм ЦК України встановлено, що, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивача.
Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц) зазначено таке.
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 16 липня 2024 року № 693374, відповідач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 , з 2006 року.
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 16 липня 2024 року № 693364, встановлено, що відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 1985 року.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 16 липня 2024 року № 693354, відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 2006 року.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 16 липня 2024 року №693342, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 , з 1980 року.
З відомостей Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь від 16 липня 2024 року
№ 693332) встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 1990 року.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 16 липня 2024 року № 693299, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 1986 року.
Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 21 лютого 2001 року, виданого Дніпровською районною у місті києві державною адміністрацією згідно розпорядження від 21 лютого 2001 року № 52-885, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності належить ОСОБА_7 та членам її сім'ї ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в рівних долях.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання
Положеннями статей 7-8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.
Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Правовідносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною особою та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги) на момент виникнення спірних правовідносин, регулювались Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, що діяли станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Правила).
Відповідно до пункту 11, 12 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;
У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим (пункт
21 Правил).
Згідно пункту 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії (пункт 31).
Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства (пункт 32).
Згідно пунктів 36-38 Правил Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб. Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Отже, відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином, в розумінні Закону України «Про житлово - комунальні послуги» є споживачами комунальних послуг, які надаються позивачем, без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому останні не звільняються від оплати послуг у повному обсязі.
Суд враховує, що відповідач не надав суду доказів того, що послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за вказаною адресою надавала інша юридична особа, або що такі послуги не надавалися взагалі як до будинку АДРЕСА_2 , так і безпосередньо до квартири АДРЕСА_3 .
При цьому, відповідачі за спірний період не зверталися до КП «Київтеплоенерго», як до надавача комунальних послуг, із заявами (повідомленнями) про непроживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , про бажання припинити отримання послуг (як повністю так і на певний період) тощо.
У відзивах на позовну заяву відповідачі зазначають, що не є споживачами комунальних послуг, що надавалися позивачем, оскільки не проживають у квартирі. На підтвердження заявленого відповідачами надано Акт від 04 вересня 2024 року. Однак, як уже зазначалося раніше, матеріали справи не містять інформації про звернення відповідачів з повідомленнями до надавача комунальних послуг про непроживання у квартирі протягом періоду нарахування заборгованості, також до матеріалів справи не долучено інформації про осіб, що підписали акт від 04 вересня 2024 року, зокрема, щодо їх фактичного проживання у будинку протягом заявленого періоду. Також суд враховує, що відповідачами заявлено суперечливі твердження щодо періоду, з якого відповідачі не проживають у житлі. Також до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження фактичного проживання відповідачів за іншими адресами із зазначенням періодів такого проживання. Водночас, до матеріалів справи долучено інформацію з Реєстру територіальної громади міста Києва, з якої вбачається інформація про кількість зареєстрованих осіб та дату реєстрації місця проживання.
Також з матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду відповідачі, споживаючи комунальні послуги, не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій (передбачених пунктом
37 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, пунктом 54 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, та статтею
27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачеві житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.
Аналогічні висновки були зроблені у постановах Верховного Суду у справах від 29 листопада 2019 року № 645/5401/17 та від 31 жовтня 2019 року № 465/5138/15-ц.
Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 638/5001/17 (провадження
№ 61-18650св20) зроблено висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Водночас, згідно частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідачі своєчасно не сплачують за спожиті послуги з централізованого опалення, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 травня 2024 року складається із заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 2 566,78 грн, та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 21 947,64 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 76 547,12 грн, заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2024 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 29 279,39 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 54 795,35 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії - 931,98 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води - 460,50 грн, заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення - 61,25 грн.
Тобто, за період з 01 травня 2018 року по 01 травня 2024 року заборгованість відповідачів за спожиті послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії складає - 51 227,03 грн (21 947,64 грн + 29 279,39 грн) та за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води - 131 342,47 грн (76 547,12 грн + 54 795,35 грн), що разом складає 182 569,50 грн.
Також суд враховує, що 11 жовтня 2018 року ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» уклали договір про відступлення права вимоги № 601-18, відповідно до умов якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до фізичних осіб щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01 травня 2018 року теплової енергії. Копія вказаного договору, що долучена до матеріалів справи засвідчена у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідачі не зверталися до суду із вимогою про визнання такого договору недійсним вцілому, чи в частині передачі прав вимоги до відповідачів щодо заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги щодо квартири АДРЕСА_4 . Також матеріали справи не містять відомостей про визнання такого договору недійсним чи неукладеним.
Отже, позивач отримав право вимоги до відповідачів з оплати послуг з централізованого опалення, спожитих до 01 травня 2018 року, у розмірі 2 566,78 грн.
Розрахунок заборгованості на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженням КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована, зокрема розпорядженням
№ 700 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від
26 квітня 2018 року, Розпорядженням № 1294 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 липня 2018 року, Розпорядженням № 2340 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 грудня 2018 року. Відомостей про встановлення у квартирі індивідуальник засобів обліку матеріали справи не містять, а також докази того, що з травня 2018 року відповідачі подавали показники фактичного обсягу спожитої гарячої води та теплової енергії, а також докази того, що такі прилади обліку пройшли відповідну повірку.
Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідачі зобов'язані оплатити спожиті послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно положень статей 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач довів укладення договору і наявність договірних зобов'язань відповідачів по оплаті наданих позивачем комунальних послуг відповідно до умов договору та за встановленими тарифами. Відповідачі послуги отримали і не оплатили їх у повному розмірі, мають заборгованість в оплаті. Відповідачі не довели наявності підстав для звільнення від обов'язку сплатити надані їм комунальні послуги, чи для зменшення їх вартості, чи факту ненадання таких послуг, чи факту більшої оплати вказаних комунальних послуг, і не оспорили розміру наявної заборгованості. Тому суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати від відповідачів - споживачів послуг - їх оплати у повному обсязі за встановленими тарифами і розцінками, а відповідачі, як сторона, що послуги отримала, але не виконала свої зобов'язання, допустила прострочення в оплаті, - зобов'язані сплатити позивачу за надані ним послуги.
Таким чином, враховуючи порушення відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 виконання зобов'язань по сплаті житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги централізованого опалення та/або постачання гарячої води у розмірі 2 566,78 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по
31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 21 947,64 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 76 547,12 грн, а також заборгованість за спожиті з 01 листопада
2021 року по 30 квітня 2024 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 29 279,39 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 54 795,35 грн, що в загальному розмірі складає 185 136,28 грн.
Також підлягає задоволенню вимога про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь АТ «Київтеплоенерго» заборгованості по оплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі
931,98 грн, а також заборгованості по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 460,50 грн та заборгованості по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення у розмірі 61,25 грн.
Вимога про стягнення з відповідачів 43,00 грн за витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів, що такі витрати понесені підприємством з вини відповідачів та підлягають стягненню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, підлягає частковому задоволенню.
Стосовно тверджень відповідачів про недотримання позивачем порядку засвідчення копій документів, а також про підписання позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву особами, повноваження яких не підтверджено у встановленому законом порядку, суд зазначає таке.
До позовної заяви долучено інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит) з відомостями про керівника юридичної особи - Бінда В.Є., та копію статуту КП «Київтеплоенерго» у редакції від
2023 року, копію Положення про структурний підрозділ «Енергозбут» КП «Київтелоенерго», затвердженого т.в.о. директора КП «Київтеплоенерго» від 02 листопада 2018 року, копію наказу від
30 квітня 2018 року № 45-к про переведення ОСОБА_12 на посаду директора СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго», копію наказу від 27 серпня 2018 року № 226 «Про надання повноважень директору СП «Енергозбут»» та довіреність від 16 березня 2023 року № 16/03/23-01 на представництво у порядку самопредставництва Лопатіним К.О. підприємства КП «Київтеплоенерго» (стосовно підтвердження повноважень особи, яка подала та підписала позовну заяву), копію довіреності від 20 червня 2023 року № 20/06/23-15 на представництво у порядку самопредставництва Турабелідзе Т.М. підприємства КП «Київтеплоенерго» (стосовно підтвердження повноважень особи, яка засвідчила копії документів, що додаються до позовної заяви), а також копію довіреності від 14 червня 2024 року № 14/06/24-03 на представництво у порядку самопредставництва Білик І.О. підприємства КП «Київтеплоенерго» (стосовно підтвердження повноважень у особи, що подала та підписала відповідь на відзив).
Таким чином, до позовної заяви та відповіді на відзив долучено документи, що підтверджують повноваження підписантів.
При цьому, копії вказаних документів, а також додатків до позовної заяви завірені у встановленому законом порядку: містять інформації про дату засвідчення копії, підпис, прізвище та ініціали особи, що засвідчила копію, а також засвідчувальний напис «згідно з оригіналом». При цьому, суд звертає увагу, що проставлення відмітки про засвідчення копії документа лише на останньому аркуші прошитого та пронумерованого документа, а не на кожній його сторінці, за умови, що всі сторінки доданого документу прошиті та зазначена кількість аркушів, проставлено посвідчувальний напис, підпис уповноваженої особи та печатка заявника, відповідає вимогам до засвідчення копій документів, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від
18 грудня 2018 року по справі № 761/5894/17.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати, а саме витрати позивача на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 13 червня 2024 року № 20189 про оплату судового збору на суму 3 028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів у рівних частках на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 3 028,00 грн, по 504,67 грн з кожного.
Також, частиною першою статті 140 ЦПК України передбачено, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
На виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 17 липня 2024 року Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надано витребовувану інформацію. У зв'язку з чим надано для оплати квитанцію від 22 серпня
2024 року № 8847 на оплату послуг КП «Київське МБТІ» на суму 197,58 грн.
Витрати на оплату послуг «Київське МБТІ» на суму 197,58 грн підлягають стягненню з відповідачів по 32,93 грн з кожного.
На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 525, 526, 611, 629, 901, 903 ЦК України, статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні-послуги», суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення/постачання теплової енергії та/або постачання гарячої води у розмірі 186 590,01 грн (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 01 копійку), з яких:
-заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 2 566,78 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, що разом становить 2 566,78 грн (дві тисячі п'ятсот шістдесят шість гривень 78 копійок);
-заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 21 947,64 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 76 547,12 грн, що разом становить 98 494,76 грн (дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 76 копійок);
-заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2024 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 29 279,39 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 54 795,35 грн, що разом становить 84 074,74 грн (вісімдесят чотири тисячі сімдесят чотири гривні 74 копійки);
-заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 931,98 грн (дев'ятсот тридцять одна гривня 98 копійок);
-заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 460,50 грн (чотириста шістдесят гривень 50 копійок);
-заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення у розмірі 61,25 грн (шістдесят одна гривня 25 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,67 грн (п'ятсот чотири гривні 67 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,67 грн (п'ятсот чотири гривні 67 копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,67 грн (п'ятсот чотири гривні 67 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,67 грн (п'ятсот чотири гривні 67 копійок).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,67 грн (п'ятсот чотири гривні 67 копійок).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,67 грн (п'ятсот чотири гривні 67 копійок).
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (вул. Трьохсвятительська, 4-в, м. Київ, код ЄДРПОУ 03359836) грошову компенсацію за надання доказів на вимогу суду у розмірі 32,93 грн (тридцять дві гривні 93 копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (вул. Трьохсвятительська, 4-в, м. Київ, код ЄДРПОУ 03359836) грошову компенсацію за надання доказів на вимогу суду у розмірі 32,93 грн (тридцять дві гривні 93 копійки).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (вул. Трьохсвятительська, 4-в, м. Київ, код ЄДРПОУ 03359836) грошову компенсацію за надання доказів на вимогу суду у розмірі 32,93 грн (тридцять дві гривні 93 копійки).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (вул. Трьохсвятительська, 4-в, м. Київ, код ЄДРПОУ 03359836) грошову компенсацію за надання доказів на вимогу суду у розмірі 32,93 грн (тридцять дві гривні 93 копійки).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (вул. Трьохсвятительська, 4-в, м. Київ, код ЄДРПОУ 03359836) грошову компенсацію за надання доказів на вимогу суду у розмірі 32,93 грн (тридцять дві гривні 93 копійки).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (вул. Трьохсвятительська, 4-в, м. Київ, код ЄДРПОУ 03359836) грошову компенсацію за надання доказів на вимогу суду у розмірі 32,93 грн (тридцять дві гривні 93 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ, Україна, 01001.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою:
АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .
Повне рішення суду виготовлено 05 лютого 2025 року.
Суддя О.О. Хромова