"05" лютого 2025 р.
м. Київ
справа № 755/2100/25
провадження № 2-а/755/57/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
04 лютого 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання позивачем адміністративного законодавства під час звернення з даним позовом до суду, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого ч.9 ст. 266 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 57 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 4 ст. 59 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 с. 62 Цивільного процесуального кодексу України)
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення №41).
Згідно з пунктом 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
За приписами пункту 6 Положення №41 бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Наведеній нормі кореспондує підпункт 12.10 пункту 12 Положення №41, який відносить підпис адвоката, що видав ордер, до обов'язкових реквізитів ордера.
При цьому, виходячи з положень підпункту 12.4 пункту 12 Положення №41, цей реквізит ордера автоматично не генерується і заповнюється адвокатом самостійно.
Таким чином, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є письмовий документ встановленої форми, що містить обов'язкові реквізити, передбачені Положенням №41, зокрема, особистий підпис адвоката, який його видав.
Правова позиція щодо того, що обов'язковим реквізитом ордера є власноручний підпис адвоката (у графі Адвокат) неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 02 березня 2023 року у справі №522/14112/22, від 20 квітня 2023 року у справі №420/14624/22, у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22, від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22 та інших.
Як установлено судом і підтверджується матеріалами справи, позовна заява від імені позивача подана адвокатом Мельником А.І.
На підтвердження своїх повноважень адвокат Мельник А.І. додав до матеріалів позовної заяви ордер на надання правничої (правової) допомоги серії №ВХ № 1087736, який не містить особистого підпису адвоката, не містить дати укладення договору про правничу допомогу, на підставі якого складено ордер, не містить даних про особу, якою довірено представництво свої прав адвокату Мельнику А.І. та не зазначено установу, у якій надано право адвокату на здійснення представництва довірителем.
Отже, доданий адвокатом документ неможна вважати копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов'язкового реквізиту). (постанова Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22)
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали позовної заяви, судом установлено, що позовну заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача, - що є підставою для повернення позовної заяви позивачеві, відповідно до положення п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 45, 169, 241-243, 248, 289, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя : В.І. Галаган