Справа №:755/17056/23
Провадження №: 2/755/3467/25
"05" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Зілінської М.В.,
провівши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, підготовче засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради, треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно.
Згідно заявлених вимог, позивач просила суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 81,50 кв.м, жилою площею 46,70 кв.м.
Вимоги позову обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 . Сестра позивача - ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини після матері на користь позивача. 10 січня 2022 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соловчук Л.В. із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, на підставі якої була заведена спадкова справа №1 та внесено до спадкового реєстру під №68957013. Після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини позивач не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки з 24 лютого 2022 року приватний нотаріус на зв'язок не виходить, не знаходиться за робочим місцем, призупинила свою роботу, документи нотаріального діловодства до уповноважених органів не передала. Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері, але на даний час позбавлена можливості оформити свої спадкові права.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. (а.с.60-61)
15 грудня 2023 року третя особа ОСОБА_2 подала заяву, в якій обставини, викладені в позовній заяві визнала повністю, підготовче та судове засідання просила проводити без її участі. (а.с.71)
20 грудня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача Київської міської ради, поданий представником - Городок Б.В. (а.с. 83-85)
25 грудня 2023 року до суду надійшли пояснення третьої особи Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), подані представником - Павловською Д.С. (а.с. 88-91)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року витребувано у Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): відомості щодо живонароджених дітей, матір'ю яких, за відомостями що містяться в державному реєстрі актів цивільного стану громадян була ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - Чернігівська область, село Сивки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відомості про реєстрацію шлюбу/ відсутність реєстрації шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - Чернігівська область, село Сивки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Дроботько О.В. про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, обґрунтована тим, що позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Учасники справи в підготовче засідання не з'явились.
Суд, вивчивши заяву про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
З долучених до заяви документів убачається, що 31 січня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соловчук Л.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_1 , спадщина на яку видано це свідоцтво складається з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Цього ж числа приватним нотаріусом Соловчук Л.В. в Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на цю квартиру за позивачем.
Враховуючи підстави та предмет позову, суб'єктний склад учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки позивач оформив спадкові права на спірну квартиру, що дає підстави для застосування положень п. 2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Відповідно до змісту ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (п.2 ч.2 ст.200 ЦПК України).
Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито, у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила.
Зважаючи на те, що провадження у справі закривається у зв'язку з відсутністю предмета спору, позивачу слід повернути з державного бюджету сплачений судовий збір в сумі 13 420,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 200, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 13 420,00 грн, який сплачено на підставі квитанції ID: 4432-8706-9725-9119 від 02 листопада 2023 року на рахунок №UA478999980313141206000026005, код одержувача 37993783, одержувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: