Єдиний унікальний номер: 378/1015/24
Провадження № 3/378/8/25
05.02.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., за участю захисника Кочина С. С., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП,
ОСОБА_1 18.11.2024 о 22 годині 15 хвилині на автодорозі Р-18 (виїзд із села Кривець на автодорогу М-05 Київ-Одеса) керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім цього, ОСОБА_1 о 22 годині 15 хвилині не виконував неодноразове розпорядження працівників поліції, а саме, пред'явити посвідчення водія, не виходити на проїжджу частину, поводив себе зухвало, шарпав за формений одяг працівника поліції, виражався нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Постановою від 02 грудня 2024 року відповідно до ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження справи: ЄУН 378/1015/24, провадження № 3/378/472/24, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ЄУН 378/1016/24, провадження № 3/378/473/24, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, та присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер ЄУН 378/1015/24, провадження № 3/378/472/24 (а. с. 15).
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, визнав, вину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, пояснив суду, шо він автомобілем в час та місці, вказаному в протоколі не керував. 18.11.2024 року він відпочивав у знайомого ОСОБА_2 по вул. Чапаєва в селище Ставище, куди приїхав близько 12 години на власному автомобілі ВАЗ 21063 НЗ НОМЕР_1 із своїм приятелем ОСОБА_3 , де вони вживали алкоголь. ОСОБА_2 алкоголю не вживав і пообіцяв його з ОСОБА_3 після святкування порозвозити по домах. Близько 21год. він сильно сп'янів і пішов відпочивати до власного автомобіля. завів двигун, ліг на задньому сидінні і заснув. Проснувся від того, що авто сіпнуло і він відчув удар, на передньому пасажирському сидінні побачив ОСОБА_3 , який спав. Він через відчинені передні водійські двері сів на водійське сидіння та розбудив ОСОБА_3 , до них під'їхав службовий автомобіль поліцейських. На вимогу останніх вони з ОСОБА_3 вийшли з автомобіля. Він не пред'являв документи на вимогу поліцейських, так як фактично автомобілем не керував, на той момент не знав хто був водієм, так як до моменту ДТП спав. Між ним та поліцейським відбулася словесна перепалка. Коли останній його смикнув за одяг, він штовхнув поліцейського, після чого той звалив його на землю і одяг кайданки. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився, оскільки не керував автомобілем на момент, коли автомобіль з'їхав на узбіччя.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Кочин С. С. просить закрити провадження відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази та при розгляді справи не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем в час та місці, вказаному в протоколі. Вказаний факт, крім пояснень останнього, також спростовується поясненнями свідка ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 18.11.2024 він запросив свого товариша ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на святкування «Дня сержанта ЗСУ», який влаштував його знайомий в селище. Ставище. ОСОБА_1 приїхав з ОСОБА_3 близько 12 год. на власному авто, на якому він пообіцяв їх відвести назад до с. Антонівка. Всі, крім нього, вживали спиртне.. Близько 21 год. ОСОБА_1 , який сильно сп'янів, пішов до свого автомобіля. Приблизно через пів години ОСОБА_3 запропонував поїхати на дискотеку в с. Кривець. Коли вони підійшли до автомобіля ОСОБА_1 , останній спав задньому сидінні. Він сів за кермо, по дорозі заїхали на заправку, по дорозі до с. Кривець ОСОБА_3 також заснув. Коли доїжджав до перехрестя із поворотом до с. Кривець, його підрізав мікроавтобус і він з метою уникнення ДТП виконав маневрування та екстрене гальмування, проте, автомобіль занесло і він злетів на узбіччя. Він злякався, вискочив із автомобіля, побачив, що їїде автомобіль із увімкненими проблисковими маячками, через кущі вийшов на поле та вийшов на автодорогу Київ-Одеса, яку перейшов та на попутньому автомобілі добрався в смт Ставище. До нього телефонував ОСОБА_1 , але він не брав слухавку. Він бачив, як із службового автомобіля поліцейські вивели ОСОБА_1 та вийшов ОСОБА_3 , і вони зайшли до приміщення поліції. Невдовзі він також зайшов до приміщення поліції, повідомив поліцейським, що може забрати автомобіль, написав розписку про його отримання та згодом забрав його.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 18.11.2024 року вони з ОСОБА_1 з 12 години відпочивали у знайомого ОСОБА_2 в селище Ставище, куди приїхали із с. Антонівка на автомобілі ОСОБА_1 , де вони вживали алкоголь. ОСОБА_2 алкоголю не вживав і пообіцяв їм після святкування відвезти назад. Близько 21 год. ОСОБА_1 сильно сп'янів і пішов відпочивати до власного автомобіля. Приблизно через пів-години вони з ОСОБА_2 підійшли до автомобіля ОСОБА_1 , останній спав на задньому сидінні. ОСОБА_2 сів за кермо, а він на переднє пасажирське місце,і вони поїхали в с. Кривець, по дорозі мали заїхати на заправку, він заснув, крізь сон чув як автомобіль один раз зупинявся, водій виходив з нього. Згодом його розбудив ОСОБА_1 , який сидів за кермом. Їх автомобіль знаходився передньою частиною у кюветі. На вимогу поліцейських вони вийшли з автомобіля, між ОСОБА_1 і поліцейськими почалася словесна перепалка, згодом поліцейський звалив ОСОБА_1 на землю і одягнув на нього кайданки. Потім їх доставили до відділення поліції в смт Ставище, куди також зайшов ОСОБА_2 , який сказав поліцейським, що забере автомобіль. На ОСОБА_1 було складено адміністративний матеріал.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його захисника Кочина С. С., пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У відповідності з положеннями ч. ч. 3, 6 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Така ж процедура передбачена п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкції).
Відповідальність за статтею 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок та діють від імені держави.
Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів" відповідальність за статтею 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Пунктом 2 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: Частинами другою, четвертою, шостою статті 62 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та порушенні ст. 185 КУпАП за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 18.11.2024 року серії ЕПР1 № 176905 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 (а. с. 1), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та зафіксовано відмову від підпису ОСОБА_1 (а. с. 1),
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 18.11.2024 року серії ВАБ № 986459 відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП (а. с. 17), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та зафіксовано відмову від підпису ОСОБА_1 (а. с. 1),
- копією постанови поліцейського взводу 2 роти 2 Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України Чуприка І. Й. від 18.11.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за керування ним 18.11.2024 о 22 годині 08 хвилини на автодорозі Р-18 виїзд із села Кривець на автодорогу М-05 Київ-Одеса автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час перевірки не пред'явив посвідчення водія та реєстраційні документи на ТЗ, яким він керував (а. с. 4),
- протоколом про адміністративне затримання АЗ № 110788 від 18.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 18.11.2024 о 22 год. 15 хв. у зв'язку із вчиненням адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП затримано з метою припинення адміністративного правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення. (а. с. 19),
- даними відеозапису з бодікамери (на трьох оптичних дисках - а. с. 12), на яких зафіксовано розмову поліцейських, в ході якої один зауважив, що автомобіль «влетів», після чого поліцейські о 22:08:55 під'їхали до автомобіля, який передньою частиною знаходився в кюветі, коли підійшли до автомобіля о 22:08:57, водій, який сидів за кермом вийшов, працівник поліції назвався, повідомив про здійснення відеофіксації; о 22:09:15 працівник поліції попросив надати посвідчення водія та документи на автомобіль, на що водій відповів нецензурною лайкою в бік працівників поліції вів себе зухвало, з автомобіля з пасажирського місця вийшов чоловік, який назвався Олександром. О 22:11 водію було озвучено, що ведеться відеозапис. Працівник поліції оголосив водію ознаки сп'яніння, на що той о 22:12:27 штовхнув працівника поліції та був затриманий із застосуванням кайданок, о 22:20:13 водію було запропоновано неодноразово пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» чи в закладі охорони здоров'я, на що той відмовився, після чого його було доставлено в відділення поліції селища Ставище, де були складені адміністративні матеріали, ОСОБА_1 було ознайомлено з протоколом затримання та о озвучено протоколи за ст. ст. 130, 185 КУпАП, вищевказану постанову, копії яких він відмовився отримувати, та відмовився від проставлення підпису в них,
- рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 Батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Чуприка І. Й. (а. с. 11) відповідно до якого 18.11.2024 р. в складі екіпажа Вулкан 0809, під час патрулювання Ставищанської ОТГ о 22 год. 07 хв. на дорозі Р-18 - виїзд з села Кривець на АД М-05 було помічено підозрілий автомобіль ВАЗ 21063 НЗ НОМЕР_2 , який порушував ПДР та на швидкості заїхав у кювет. Підійшовши до водія було помічено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) , водій вів себе зухвало виражався нецензурною лексикою, відмовлявся надавати документи, шарпав працівників поліції за форменний одяг, намагався втекти. О 22 год. 12 хв. було прийнято рішення затримати даного водія згідно ст. 261 КУПАП із застосуванням фізичної сили та спецзасобу - кайданок. Водія було доставлено до ВП 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській обл. смт Ставище, де було встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 Відносно останнього було складено протоколи за ч 1 ст. 130 КУпАП та ст. 185 КУпАП та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП (а. с. 11).
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
До пояснень ОСОБА_1 в суді щодо того, що він у вказаний в протоколі час та місці не керував вищевказаним автомобілем суд відноситься критично, такі поясненні суд розцінює як намір уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. До пояснень свідка ОСОБА_2 в тій частині, що саме він керував в цей час автомобілем ОСОБА_1 і під його керуванням автомобіль заїхав в кювет, суд також відноситься критично, як намагання вигородити ОСОБА_1 від відповідальності, оскільки як зазначив вказаний свідок, ОСОБА_1 є його товаришем.
Факт керування ОСОБА_1 автомобілем в час і місці, вказаних в протоколі, підтверджується вищевказаною постановою від 18.11.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а. с. 4).
Відповідно ж до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
З копії вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 відмовився її отримувати.
Доказів оскарження та скасування вказаної постанови останнім та його захисником суду не надано.
Посилання захисника Кочина С. С. на ту обставину, що зазначена постанова не була отримана ОСОБА_1 , суд з урахуванням вимог ч. 2 ст. 291 КУпАП про набрання законної сили такою постановою, до уваги не бере. Крім того, захисник ознайомився з матеріалами справи ще 19.12.2024 і після цього доказів оскарження даної постанови суду не надав (а. с. 38).
Суд звертає увагу на те, що сутність вчинених правопорушень у протоколах про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою. ОСОБА_1 не зробив жодних зауважень до протоколів, проведених процесуальних дій чи поведінки поліцейських при складанні протоколів, від підпису в них відмовився. Останній не був позбавлений можливості зазначити у протоколах про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у них відомостями. Однак, зауважень чи заперечень ніяких не зазначив.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаних правопорушень.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядається одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З урахуванням викладеного на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 судом враховується характер правопорушення.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130 ч. 1,185, 283-285, 287 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 130 ч. 1, 185 КУпАП, та накласти на нього стягнення:
- за ст. 130 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять) тисяч гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,
- за ст. 185 КУпАП у виді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 (сто тридцять шість) гривень.
За правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення за сукупністю правопорушень призначити ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять) тисяч гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Н. М. Марущак