31 січня 2025 року № 640/21271/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0150321-240110-2653 від 19.09.2022, яке визначає суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб 18011001 за 2021 рік у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.
В обґрунтуванням заявлених позовних вимог позивач зазначив, що зважаючи на норми чинного податкового законодавства та керуючись Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 року, на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України було встановлено, що легковий автомобіль марки MASERATI, модель LEVANTE, 2021 року випуску, тип пального бензин, об'єм двигуна 2979 см. куб відсутній у переліку автомобілів, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2022 році. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки з урахуванням вимог чинного законодавства, належний позивачу транспортний засіб не є об'єктом оподаткування.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 18.10.2023 (суддя Шевченко А.В.) прийнято до провадження адміністративну справу №640/21271/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, у зв'язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з метою додержання процесуальних строків, встановлених КАСУ у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №640/21271/22 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що легковий автомобіль позивача є аналогічним транспортному засобу, який міститься у Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років, та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2022 року. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На адресу позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення № 0150321-240110-2653 від 19.09.2022 року, яке було отримане позивачем 25 жовтня 2022 року. Дане рішення визначає суму податкового зобов'язання за платежем : Транспортний податок з фізичних осіб 18011001 за 2022 рік у сумі 25000 грн. 00 коп.
Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Згідно п. п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. п. 267.1.1, п. 267.1, ст. 267 Податкового Кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п. 267.4. ст. 267 Податкового Кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
За приписами п. п. 267.2.1, п. 267.2 ст. 267 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403.
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (п. 3 Методики).
Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).
Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.
Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Суд зауважує, що обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, у той час як межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем у 2021 році було придбано легковий автомобіль MASERATI LEVANTE, рік випуску 2021, об'єм двигуна - 2979 куб.см., ДНЗ - НОМЕР_2 , тип двигуна - внутрішнього згорання, типом коробки передач -автоматична, вид палива-бензин, дата реєстрації 18.06.2021 року.
В свою чергу, у розміщеній на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (https://www.me.gov.ua) інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком, станом на 01.01.2022, віднесено, зокрема, Maserati Levante S GranSport (2019) до 1 року, об'єм двигуна 3,0, Maserati Levante GTS (2020) - Grigio Maratea - Сuоіо до 1 року, об?єм двигуна 3,0, Maserati Levante рік випуску до 1 року, об?єм двигуна 2998, бензин.
Тобто, у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2022 році, автомобіль марки MASERATI, модель LEVANTE, тип загальний легковий, з об'ємом двигуна 2979 куб.см., рік випуску до 2 років- відсутній.
Відповідач зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення, керувався п. 6 Методики № 66, відповідно до якого аналогічними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал, тощо), призначення (дорожні, позадорожні), тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо), робочий об'єм двигуна, привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні), тип коробки переключення передав, габаритні розміри, комплектація.
З урахуванням наведених параметрів, відповідач визначив, що легковий автомобіль, який належить позивачу, є аналогічним транспортному засобу, який міститься у Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2022 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0150321-240110-2653 від 19.09.2022 протиправним і таким, що підлягає скасуванню в зв'язку із наступним.
Відповідно до пункту 13 Методики № 66 Мінекономіки розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 01 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Таким чином, законодавець наділив Міністерство економіки України повноваженнями із визначення середньоринкової вартості транспортного засобу.
Суд зауважує, що межі повноважень контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Отже, технічні характеристики легкового автомобіля, зазначеного у Переліку, який був взятий за основу для винесення податкового повідомлення-рішення №0150321-240110-2653 від 19.09.2022 з нарахування транспортного податку, не є ідентичними з технічними характеристиками автомобіля позивача.
Суд зазначає, що контролюючий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об'єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні.
З метою з'ясування, чи належить автомобіль позивача до автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком в 2022 року, позивач звернувся до Міністерства економіки України із запитом на отримання публічної інформації.
Так, листом Міністерства економіки України № 3822-06/77252-09 від 29.11.2022 року позивачу повідомлено, що належний йому транспортний засіб в 2022 році не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки інформація про нього відсутня в Переліку транспортних засобів , які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2022 році та його середньоринкова вартість становить 2011550,94 грн, що є менше за 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування у 2022 році, відтак, у відповідача були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв, необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене і той факт, що транспортний засіб, який зареєстрований за позивачем, не є об'єктами оподаткування транспортним податком в розумінні п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач на виконання положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, не надав суду належних та допустимих доказів визначення середньоринкової вартості транспортного засобу позивача для розрахунку податкового зобов'язання за 2022 рік, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 05.12.2022 року.
В зв'язку із тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю;
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0150321-240110-2653 від 19.09.2022, яке визначає суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб 18011001 за 2021 рік у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.;
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.