Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 лютого 2025 року Справа№200/8357/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів,
До Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як звільненому за станом здоров'я, що передбачено п.1 ч.2 ст.15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей», за 5 повних календарних років;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як звільненому за станом здоров'я, передбаченої п.1 ч.2 ст.15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей», за 5 повних календарних років.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є часником бойових дій відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 від 16.09.2024 року, проходив військову службу з 28.08.2019 року по 10.10.2024 року, що підтверджується наказом від 09.10.2024 року №1174-ОС.
Наказом від 09 жовтня 2024 року №1174-ОС начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - з позивачем припинено (розірвано) контракт, звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення на підставі п.п. «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переглядом через 6-12 місяців) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас з 10 жовтня 2024 року.
При звільненні зі служби одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що передбачена пп.1 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивачу не нарахована та не виплачена.
Вказана інформація вказана у наказі від 09 жовтня 2024 року №1174-ОС.
Для звільнення та виключення зі списків особового складу потрібно було свідоцтво ГВЛК, яке було надіслано госпіталем поштовим відправленням за №0308300494263.
Вказаний номер позивачу було надане у госпіталі на його усну вимогу.
Відповідно інформації з сайту УКРПОШТА відправлення було надіслано госпіталем 12.09.2024 року, а відповідач його отримав 02.10.2024 року. На підставі отриманого свідоцтва ГВЛК, відповідач оформив наказ від 09 жовтня 2024 року №1174-ОС. З наказу стало відомо, що до виплати була передбачена виплата при звільнені з військової служби за станом здоров'я у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 повних календарних років служби.
11 жовтня 2024 року на карту позивача надійшло грошове забезпечення, без спірної виплати. Позивач звернувся з листом до відповідача щодо поновлення права на виплату ОГД, на який отримав відповідь від 02.11.2024 року. Відповідач у листі вказав що термін перебування позивача у розпорядженні начальника закінчився 02.10.2024 року, то грошове забезпечення станом на 10.10.2024 року склало 0 грн.
Позивач вважає, що при звільненні зі служби відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив йому одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, у даному випадку це 5 років (відображене у наказі), тому позивач вимушений був звернутись до суду з даною позовною заявою.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, зазначив, що відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11 квітня 2024 року № 418-ОС «Про особовий склад» старшого сержанта ОСОБА_1 було зараховано у списки особового складу та всі види забезпечення начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, який прибув з Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України, з 10 квітня 2024 року.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03 серпня 2024 року № 891-ОС «Про особовий склад» головного сержанта ОСОБА_1 зараховано в розпорядження начальника НОМЕР_3 прикордонного загону за підпунктом 12 пункту 127 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09 жовтня 2024 року № 1174-ОС «Про особовий склад» припинено (розірвано) контракт, звільнено з військової служби, виключено зі списиків особового складу та всіх видів забезпечення головного сержанта ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (остання займана штатна посада - заступник начальника другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування), за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність до військової служби з переглядом 6-12 місяців) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у запас, з 10 жовтня 2024 року. Останньою датою проходження військової служби в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) вважати 10 жовтня 2024 року.
Згідно вимог пункту 1 глави 3 розділу V Інструкції № 558 визначено наступне, за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників (командирів) органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1-3, 7, 8, 10-12, 14, 15 пункту 127 Положення № 1115/2009, із дня, що настає за днем звільнення їх від займаних посад (скорочення штатних посад), протягом двох місяців зберігається виплата грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за останньою посадою на день звільнення з посади (скорочення).
До складу грошового забезпечення включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, передбачені для виплати цією Інструкцією, з урахуванням змін у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.
Після закінчення двох місяців безперервного перебування військовослужбовців у розпорядженні виплата збереженого грошового забезпечення може здійснюватися тільки за рішенням Голови Державної прикордонної служби України.
Відповідачем при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , йому було нараховано всю суму належних позивачу при звільненні з військової служби коштів.
Позивачем до суду надана відповідь на відзив, у якій останній ще раз навів доводи, що були ним наведені у позові, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Відповідачем до суду надано заперечення на відповідь на відзив, у якому останній ще раз навів доводи, що були ним наведені у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, встановлений строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду даної справи.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11 квітня 2024 року № 418-ОС «Про особовий склад» старшого сержанта ОСОБА_1 було зараховано у списки особового складу та всі види забезпечення начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, який прибув з Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України, з 10 квітня 2024 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09 жовтня 2024 року №1174-ОС (про особовий склад) відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009,
п 4. припинити (розірвати) контракт, звільнити з військової служби, виключити зі списків особового складу та всіх видів забезпечення:
Головного сержанта ОСОБА_1 (П-054506), який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (остання займана штатна посада - заступник начальника другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування), за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункт 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас, з 10 жовтня 2024 року.
Поранення (травма), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Вислуга років на 10 жовтня 2024 року складає:
календарна: 05 років 01 місяць 12 днів;
пільгова: 02 роки 04місяці 15 днів;
всього: 07 років 05 місяців 27 днів.
Без права носіння військової форми одягу.
Щорічні основні відпустки: за 2022 рік не використав, за 2023 рік використав, за 2024 рік не використав.
Відповідно до ч. 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за невикористані щорічні основні відпустки: за 2022 рік - за 23 календарних днів, за 2024 рік - за 30 календарних днів.
Відповідно до п. 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за станом здоров'я у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 повних календарних років служби (з 28.08.2019 року по 10.10.2024 року).
Допомога на оздоровлення за 2024 рік виплачена.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік не виплачена.
Гідний виплати з 01 по 10 жовтня 2024 року:
- надбавки за особливості проходження служби у розмірі 70 відсотків посадового окладу з урахування окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;
- преміюванням у розмірі 656 відсотків посадового окладу.
Днем припинення контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України вважати 10 жовтня 2024 року.
Відповідно до статті 26-2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не зараховувати до військового оперативного резерву НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) за станом здоров'я.
Направити для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
11 жовтня 2024 року на карту позивача надійшло грошове забезпечення, без спірної виплати. Позивач звернувся з листом до відповідача щодо поновлення права на виплату ОГД, на який отримав відповідь від 02.11.2024 року.
Відповідач у листі вказав що термін перебування позивача у розпорядженні начальника закінчився 02.10.2024 року, то грошове забезпечення станом на 10.10.2024 року склало 0 грн.
Відповідно до довідки про остаточний розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 від 17.12.2024 року №1066 одноразова грошова допомога при звільнені позивачу не була виплачена.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2232-XII).
Частинами 1, 2, 4-6 статті 2 Закону №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі статтею 40 Закону №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом
осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога - 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, які звільняються з військової служби за станом здоров'я.
Зі змісту витягу з наказу 09 жовтня 2024 року №1174-ОС (про особовий склад), вбачається та не заперечується сторонами, що одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивачу визначено, проте не нараховано та не виплачено.
Пунктом 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби за закінченням строку контракту відповідно до частини 1 статті 15 Закону №2011-ХІІ є звільнення з військової служби за станом здоров'я».
Таким чином, в частині 1 статті 15 Закону №2011-ХІІ відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає при звільненні з військової служби за станом здоров'я.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом зокрема у постановах від 24 листопада 2020 року (справа №822/3008/17), від 11 квітня 2018 року (справа №806/2104/17), від 21 квітня 2021 року (справа №380/2427/20), які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09 жовтня 2024 року №1174-ОС (про особовий склад) відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009 припинено (розірвано) контракт, звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення головного сержанта ОСОБА_1 (П-054506), який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (остання займана штатна посада - заступник начальника другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування), за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункт 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас, з 10 жовтня 2024 року. Вислуга років на 10 жовтня 2024 року складає: календарна: 05 років 01 місяць 12 днів; пільгова: 02 роки 04 місяці 15 днів; всього: 07 років 05 місяців 27 днів.
Додатково суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29 квітня 2022 року по справі № 580/2497/21, відповідно до яких поняття «умова набуття права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги» і поняття «обчислення розміру одноразової грошової допомоги», є відмінними, адже до складу першого включається як календарна так і пільгова вислуги років, а до складу другого - лише календарна.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням військової служби за закінченням строку контракту відповідно до частини 1 статті 15 Закону №2011-ХІІ.
В той же час, суд зауважує, що обрахунок розміру такої допомоги здійснюється виходячи з кількості повних календарних років служби (50% грошового забезпечення * календарні роки).
Позивач звільнений з військової служби на підставі пп. п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та календарна його вислуга становить 05 років 01 місяць 12 днів.
Так, відповідно до пп. «б» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
З аналізу вищевикладеного слідує, що підстави і порядок звільнення військовослужбовця з військової служби визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», а соціальні гарантії закріплено в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким, зокрема, і встановлено випадки, коли військовослужбовець набуває право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Крім того, стаття 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не визначає підстав для звільнення та не містить приписів щодо того, що для отримання одноразової грошової допомоги причина звільнення визначається рішенням Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищенаведене, безумовним є висновок, про те, що позивач, як військовослужбовець, що звільнений з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом другим пункту 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ.
Розмір такої допомоги визначається у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби позивача.
І зазначена допомога, у день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 позивача, тобто 10.10.2024 року, йому виплачена не була, так само як і на день подання цього позову. Зазначена обставина відповідачем не оспорюється і не спростовується.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 58 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави; в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції У країни є нормами прямої дії.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як звільненому за станом здоров'я, що передбачено п.1 ч.2 ст.15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей», за 5 повних календарних років.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як звільненому за станом здоров'я, передбаченої п.1 ч.2 ст.15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей», за 5 повних календарних років.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 04 лютого 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров