Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення
23 січня 2025 року Справа №200/7652/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 200/7652/20-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплатити пенсії, виплати виниклої заборгованості з пенсії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії, виплати виниклої заборгованості з пенсії - задоволено повністю: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2016 року по 31 жовтня 2019 року; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області провести виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 , яка виникла з 01.03.2016 року по 31 жовтня 2019 року; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області провести нарахування та здійснити виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини страхових виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати із урахуванням компенсації, яка провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 за період з 01.08.2015 року.
Вказане судове рішення набрало законної сили 25.11.2020 року.
04 грудня по справі видані виконавчі листі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року, встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 200/7652/20-а шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 200/7652/20-а - у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили.
02 серпня 2023 року головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 200/7652/20-а, з якого вбачається що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано рішення суду та проведено нарахування заборгованості по пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2016 року по 31.10.2019 року в розмірі 257 824,50 грн.
В листопаді 2020 року пенсійні кошти за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 в сумі 8259,50 грн виплачені в частині негайного виконання в межах суми пенсії за один місяць.
Доплата за рішенням суду за період з 01.03.2016 року по 30.09.2019 року в сумі 249565,00 грн, як така, що не передбачена бюджетом Головного управління потребує додаткового фінансування та має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний рік.
Виходячи з розрахунку виділених сум на всіх отримувачів, Головним управлінням проведена виплата заборгованості за рішенням суду ОСОБА_1 в листопаді 2022 року - 530,00 грн, в грудні 2022 року - 2,18 грн та в липні 2023 року - 557,32 грн, яка розрахована автоматизованим способом пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, що відповідає вимогам абзацу третього пункту 4 Порядку № 1165). Зазначена сума перерахована на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк».
Залишок пенсійних виплат за минулий період ОСОБА_1 станом на 31.07.2023 року складає 248475,50 грн.
З метою забезпечення своєчасних розрахунків по борговим зобов'язанням та виділення коштів за рішенням суду по справі ОСОБА_1 . Головним управлінням на адресу розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України спрямовано відповідні листи з проханням виділити кошти на проведення передбачених у поточному бюджетному році розрахунків: від 31.01.2023 року № 0500-0504-5/10051, від 03.04.2023 року № 0500-0504-5/26682, від 02.05.2023 року № 0500-0504-5/35543, від 30.05.2023 року № 0500-0501-5/45698, від 12.06.2023 року № 0500-0504-5/49622, від 17.07.2023 року № 0500-0501-5/61121.
Згідно з відповідями Пенсійного фонду України від 02.03.2023 року за № 2800-030202-9/10500, від 21.04.2023 року № 2800-030102-9/22074, від 20.06.2023 року № 2800-030202-9/33980, від 11.07.2023 року № 2800-030102-9/38644 зобов'язання згідно рішень суду підлягають погашенню відповідно до Порядку, визначеному Постановою № 1165.
Ухвалою суду від 10.01.2025 вирішено відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 15.09.2020 у справі № 200/7652/20-а.
Встановлено новий строк для подачі звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року у справі № 200/7652/20-а та зобов'язати Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду в строк 60 днів з моменту отримання ухвали, звіт про виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі № 200/7652/20-а.
13.01.2024 року адвокат Гуревич Родіон Геннадійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій просив: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним пенсійним виплатам за період з 01.03.2016 року по 30.09.2019 року в розмірі 248475 (двісті сорок вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн 50 коп.
В обґрунтування вищезазначеної заяви, позивач зазначив, що на виконання рішення від 15.09.2020 року по справі № 200/7652/20-а, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснило добровільно виплату пенсії в межах стягнення суми пенсії за один місяць у розмірі 8259,50 грн та нарахувало 249565,00 грн заборгованості, що утворилась в результаті не виплати пенсії за період з 01.03.2016 року по 30.09.2019 року.
Отже, зважаючи на тривале (більше 4 років) невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 200/7652/20-а в частині виплати заборгованості по щомісячним пенсійним виплатам за період з 01.03.2016 року по 30.09.2019 року ОСОБА_1 , а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання з метою ефективного захисту конституційного права позивача на соціальний захист та належного виконання рішення суду на підставі ч. 3 ст. 383-3 КАС України, представник позивача звернувся із даною заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 200/7652/20-а, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною першою статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частинами першою та третьою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Підставою для встановлення чи зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто це рішення не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому суд, який прийняв рішення, може лише внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Аналізуючи положення статті 378 КАС України у системному зв'язку з нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими у даному випадку обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 200/7652/20-а було зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області провести нарахування та здійснити виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини страхових виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати із урахуванням компенсації, яка провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 за період з 01.08.2015 року.
При ухваленні рішення по суті позовних вимог, розрахунок заборгованості з невиплаченої пенсії не здійснювався, тому зміна способу виконання такого рішення з зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми потягне за собою зміну рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи.
Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, тому суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18
Отже, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а заявник не надав належних та допустимих доказів існування обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду, то суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 200/7652/20-а, належить відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 200/7652/20-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплатити пенсії, виплати виниклої заборгованості з пенсії.
Повний текст ухвали складений 23 січня 2025 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Тарасенко