Справа № 157/311/24 Провадження №33/802/73/25 Головуючий у 1 інстанції:Гамула Б. С.
Доповідач: Денісов В. П.
03 лютого 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Колєсніка Б.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 30 січня 2024 року в 20 год. 48 хв. на автодорозі Т-03-08, між селами Бузаки та Раків Ліс Камінь-Каширського району Волинської області, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, на вимогу поліцейського відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП..
В поданій апеляційній скарзі захисник Колєснік Б.В. вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що до оголошення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не роз'яснювались його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Вказує на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а хотів його пройти лише після того, як на місце приїдуть його сини. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з приписів ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами, які ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 331455 (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю із ротової порожнини, порушена мова та його відмову від огляду на стан сп'яніння (а.с.2), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я (Камінь-Каширська ЦРП), у якому зафіксовано його відмову від огляду на стан сп'яніння (а.с.3), відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_3 керував автомобілем у зазначених у протоколі місці та часі, порушуючи Правила дорожнього руху, а саме пункту 9.4. Зокрема, на дорозі між населеними пунктами водій безперервно подавав попереджувальний сигнал покажчиком лівого повороту протягом тривалого часу, при цьому не здійснюючи будь-якого маневру, обгону чи об'їзду перешкоди на дорозі, що стало причиною для його зупинки працівниками поліції. На відеозаписі зафіксована розмова поліцейських із водієм, під час якої перші неодноразово пропонують останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, повідомляючи при цьому ознаки такого сп'яніння, а також неодноразова відмова водія пройти такий огляд та його прохання припинити документування адміністративного правопорушення. На відеозаписі також добре спостерігаються ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 , зокрема порушення мови та надто розкута поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.6), а також іншими матеріалами справи.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 30 січня 2024 року в 20 год. 48 хв. на автодорозі Т-03-08, між селами Бузаки та Раків Ліс Камінь-Каширського району Волинської області, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Як вбачається з відеозапису бодікамери працівника поліції ОСОБА_1 керував автомобілем у зазначених у протоколі місці та часі, порушуючи Правила дорожнього руху, а саме пункт 9.4. Зокрема, на дорозі між населеними пунктами водій безперервно подавав попереджувальний сигнал покажчиком лівого повороту протягом тривалого часу, при цьому не здійснюючи будь-якого маневру, обгону чи об'їзду перешкоди на дорозі, що стало причиною для його зупинки працівниками поліції та не освітлювався номерний знак автомобіля, після зупиненого автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та порушена мова. Працівником поліції було неодноразово запропоновано пройти огляд на місці зупинки, на що ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся та просив припинити документування адміністративного правопорушення, на що йому було повідомлено про кримінальну відповідальність за неправомірну вигоду службовій особі. Йому було повідомлено право пройти даний огляд у найближчому медичному закладі (21:06 час на відео). Більше того, ОСОБА_1 сам неодноразово зазначав той факт, що вживав сухе вино. Останній також був відсторонений він керування транспортним засобом. Згодом сказав, що поїде у медичний заклад, але у селище Ратно, на що поліцейський відповів, що направлення складене у найближчий медичний заклад, тобто до Камінь-Каширського ЦРЛ, на що ОСОБА_1 чітко сказав, що ні я нікуди їхати не хочу (21:11 час на відео). Також, йому було роз'яснено його права та обов'язки (21:18 час на відео) (а.с.6).
Отже, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не роз'яснювались його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України та те, що останній не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а хотів його пройти лише після того, як на місце приїдуть його сини повністю спростовуються наявними відеозаписами в матеріалах справи та не беруться апеляційним судом до уваги.
Відповідно до п.2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що у даному випадку ОСОБА_1 відмовився виконувати, у зв'язку з чим і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Наявність в матеріалах справи фрагментів відеозаписів та інших доказів, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.5 ПДР, а тому є допустимими і належними доказами.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки належним чином не спростовують сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Колєсніка Б.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов