Справа №760/26599/24 1-кс/760/12488/21-кс/760/12488/24
22 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000230 від 10 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України, про арешт тимчасово вилученого майна підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Слідчий за погодження з прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна підозрюваної ОСОБА_6 , яке було виявлено та вилучено у ході проведення обшуку 17 жовтня 2024 року, за фактичним місцем проживання бухгалтера ТОВ «МІДАС» ОСОБА_5 , у будинку АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, із забороною розпорядження та користування вказаним у клопотанні майном.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого управління Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000230 від 10 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України.
Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 17 жовтня 2024, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 (справа № 760/24002/24, 1-кс/760/11183/24), проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1.
Під час проведення вказаної слідчої дії виявлено та вилучено речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, а саме:
- мобільний телефон марки «РОСО», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою «Київстар» НОМЕР_3 , із сім-карткою «МТС» НОМЕР_4 .
Вилучені речі належать ОСОБА_5 .
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 від 17 жовтня 2024 року, виявлене та вилучене майно у ході обшуку 17 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
17 жовтня 2024 року ОСОБА_6 , затримано в порядку статті 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 111-2 КК України.
17 жовтня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 111-2 КК України.
Автор клопотання зазначає, що у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваної ОСОБА_6 , яке було виявлено та вилучено у ході проведення обшуку 17 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «РОСО», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою «Київстар» НОМЕР_3 , із сім-карткою «МТС» НОМЕР_4 , з метою збереження речових доказів відповідно до вимог пункту 1 частини 2, частини 3 статті 170 КПК України, а також з метою недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження речових доказів, оскільки у вказаному мобільному телефоні наявна інформація щодо співпраці з країною агресором російською федерацією, а саме з «ВАРИКОНД», м. Белгород, рф, щодо поставки ТОВ «МІДАС» товарів до вказаного підприємства розташованого на території рф через третій країни в обхід санкцій та з метою конспірації свої протиправної діяльності спрямованої на пособництво державі-агресору.
Слідчий та володілець майна в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду клопотання.
Слідчий подав клопотання про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідно до вимог статті 172 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у відсутності слідчого та власника майна.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
Слідчими слідчого управління Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000230 від 10 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України.
З протоколу обшуку від 17 жовтня 2024 року, який відбувався за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що у ході проведення обшуку виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки «РОСО», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою «Київстар» НОМЕР_3 , із сім-карткою «МТС» НОМЕР_4 .
Постановою слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 від 17 жовтня 2024 року, виявлене та вилучене майно у ході обшуку 17 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено, з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно слідчий звернувся до слідчого судді 18 жовтня 2024 року, направивши його засобами поштового зв'язку, тобто у межах строку, визначеного частиною 5 статті 171 КПК України.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то ініціатор клопотання повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, відповідно до частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини 1 статті 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Згідно абзацу 1 частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
У відповідності до частини 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора, слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до приписів статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчий суддя вважає, що на даний час матеріали клопотання свідчать про те, що майно, яке було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям частини 1 статті 170 КПК України, а саме є доказом кримінального правопорушення і відноситься до категорії речових доказів.
Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; ту обставину, що виявлене та вилучене згідно протоколу обшуку від 17 жовтня 2024 за адресою: АДРЕСА_1 , майно було визнано речовими доказами; наслідки накладення арешту на майно, тому вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підозрюваної ОСОБА_5 під час проведення обшуку 17 жовтня 2024 року, а саме: мобільний телефон марки «РОСО», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою «Київстар» НОМЕР_3 , із сім-карткою «МТС» НОМЕР_4 .
На даний час, будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлене та вилучене під час проведення обшуку 17 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1, з метою збереження речових доказів, із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
- мобільний телефон марки «РОСО», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою «Київстар» НОМЕР_3 , із сім-карткою «МТС» НОМЕР_4 .
Роз'яснити, що на підставі частини 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Організацію виконання ухвали та контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1