23 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/5676/24
Головуючий суддя І інстанції - Бойченко Ю.П.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року в адміністративній справі №280/5676/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по стройовій частині) від 17.05.2024 року № 105 про виключення підполковника ОСОБА_1 зі списків особового складу Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України;
- зобов'язати Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України поновити підполковника ОСОБА_1 у списках особового складу Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України та на всіх видах забезпечення, починаючи з 17.05.2024 року;
- зобов'язати Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України здійснити виключення підполковника ОСОБА_1 зі списків особового складу головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, всіх видів забезпечення із дотриманням норм пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, після проведення повного розрахунку по всім видам забезпечення;
- зобов'язати Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України зарахувати підполковнику ОСОБА_1 період вимушеного прогулу з 17.05.2024 року по дату виключення зі списків особового складу Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 до періоду проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, та календарної вислуги років;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.05.2024 року по дату виключення зі списків особового складу Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 , виходячи із суми середньоденного грошового забезпечення за два останніх місяці перед звільненням з військової служби.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в силу приписів законодавства, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Зауважено, що станом на дату виключення позивача зі списків особового складу Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, а саме 17.05.2024 року, відповідачем не було проведено остаточного розрахунку із позивачем.
Також, 18.09.2024 року позивачем до суду було подано клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням суду по справі № 280/6246/24.
Так, з матеріалів справи видно, що в межах справи № 280/6246/24 позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України щодо нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 03.03.2022 року по 31.01.2023 року, та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з 01.02.2023 року з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (ЄДРПОУ - 26605210) видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу за посадою «начальник відділу по роботі з сім'ями управління соціального супроводу Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України окладу за військовим званням «полковник», відсоткової надбавки за вислугу років (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії (390% посадового окладу)) та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% (посадового окладу), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з 15.06.2022 року по 31.01.2023 рік, та відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з 01.02.2023 з урахуванням виплачених сум.
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (ЄДРПОУ - 22990368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу за посадою «начальник відділу організації соціального супроводу - заступник начальника управління соціального супроводу Головного управління морально- психологічного забезпечення Збройних Сил України», окладу за військовим званням «полковник», відсоткової надбавки за вислугу років (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: ((65 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії (390% посадового окладу)) та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%(посадового окладу), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з 15.06.2022 року по 31.01.2023 рік, та відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з 01.02.2023 з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В даному випадку, проаналізувавши предмети спору по даній справі та в межах справи № 280/6246/24, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо відсутності об'єктивної неможливості розгляду даної справ до набрання занної сили рішенням суду у справі № 280/6246/24, що свідчить про відстуність правових підстав для зупинення провадження по справі.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 21.03.2024 року був зарахований до списків особового складу Генерального штабу Збройних Сил України за посадою головного спеціаліста відділу аналізу та прогнозування соціальних процесів в Збройних Силах України управління соціальної роботи з персоналом Головного управління персоналу Збройних Сил України.
Наказом № 105 від 17.05.2024 року підполковника ОСОБА_1 , Головного спеціаліста відділу аналізу та прогнозування соціальних процесів Збройних Сил України управління соціальної роботи з персоналом Головного управління персоналу, звільненого наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 11 травня 2024 року № 236 у запас підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу), відповідно до пункту третього частини п'ятої статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав.
З 17.05.2024 року виключити зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виключити з продовольчого забезпечення з 18.05.2024 року.
Вислуга років у Збройних Силах України станом на 17 травня 2024 року склала: календарна - 26 років 08 місяці 24 дні, пільгова - 03 років 05 місяців 10 днів, загальна - 30 років 02 місяців 04 дні.
Виплатити надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячну премію у розмірі 390 відсотків посадового окладу, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% відсотків до посадового окладу за період з 01 по 17.05.2024 року.
Щорічну основну відпустку за 2022, 2023, 2024 роки, не використав. Відповідно до п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 105 днів невикористаної щорічної основної відпустки ( в тому числі: за 2022 рік - 45 днів, за 2023 рік - 45 дні, за 2024 рік - 15 днів пропорційно часу прослуженому у році звільнення).
Грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік отримав. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік не отримав.
Додаткова відпустка передбачена ст. 16-2 Закону України «Про відпустки», як учаснику бойових дій за 2015-2024 рік виплачена після виключення зі списків.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018року№ 260, виплатити одноразову грошову допомогу у разі звільнення за 26 календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Позивач не погоджуючись із зазначеним наказом від 17.05.2024 року № 105 звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час видання оскаржуваного наказу, відповідач діяв виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормативно- правовими актами, які регулюють порядок прийняття, проходження та звільнення з військової служби, що повністю узгоджується з вимогами частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно підпункту 2 пункту 225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (крім строку проведення мобілізації та часу воєнного стану) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 1 частини четвертої, пунктом 2 частини п'ятої і пунктом 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункт 233 Положення № 1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Водночас пунктом 242 Положення № 1153/2008 встановлено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивача було звільнено наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 11 травня 2024 року № 236 у запас підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу), відповідно до пункту третього частини п'ятої статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та з 17.05.2024 року виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, на переконання позивача, оскільки станом на 17.05.2024 року (виключення зі списків особового складу) відповідачем не було проведено з ним остаточного розрахунку, то підстави для його виключення зі списків особового складу військової частини були відсутні.
Встановивши зміст спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
З матеріалів справи видно, що 17.05.2024 позивачем було особисто подано рапорт на ім'я начальника управління соціальної роботи з персоналом Головного управління персоналу Генерального штабу, в якому останній зазначив, що посаду головного спеціаліста відділу аналізу та прогнозування соціальних процесів Збройних Сил України управління соціальної роботи з персоналом Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України - здав.
На підставі наведеного рапорту, наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по стройовій частині) від 17.05.2024 № 105 позивача, головного спеціаліста відділу аналізу та прогнозування соціальних процесів Збройних Сил України управління соціальної роботи з персоналом Головного управління персоналу, виключено зі списків особового складу, вважати таким, що справи та посаду здав.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не спростовується, що при поданні рапорту від 17.05.2024, будь яких заперечень чи скарг, у тому числі щодо виключення зі списків особового складу, від позивача не надходило.
Також, позивача виключено зі списків особового складу наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по стройовій частині) від 17.05.2024 № 105, а спір щодо сум які підлягають виплаті позивачу виник лише у липні 2024 року.
Отже, на момент виключення позивача зі списків особового складу, спору щодо правильності нарахування та виплати позивачу належних йому сум грошового забезпечення, а саме: основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт не було.
Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачені чіткі підстави для звільнення військовослужбовців з військової служби, які позивач не оскаржує.
Крім того, відповідно до даних програми Діловодство спеціалізованого суду, позивач 04.07.2024 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (справа №280/6246/24) із позовом до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про здійснення перерахунку та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу за посадою «начальник відділу організації соціального супроводу - заступник начальника управління соціального супроводу Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України», окладу за військовим званням «полковник», відсоткової надбавки за вислугу років (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: ((65 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії (390% посадового окладу)) та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%(посадового окладу), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з 15.06.2022 року по 31.01.2023 рік, та відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з 01.02.2023 з урахуванням виплачених сум.
Також, 04.07.2024 позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (справа №280/6244/24), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.06.2022 року по 20.03.2024 року; зобов'язати Головне управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.06.2022 року по 20.03.2024 року із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.06.2022 року по 20.03.2024 рік із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Отже, позивач вже звернувся до суду за захистом прав щодо виплати всіх належних сум при звільненні.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року в адміністративній справі №280/5676/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Д.В. Чепурнов