15 січня 2025 року
справа № 758/7535/17
провадження № 22-ц/824/596/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Шереметьєвій М.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов Костянтин Юрійович, ОСОБА_3
третя особа - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року, постановлене під головуванням судді Скрипник О.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
У червні 2017 року позивачка звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова К.Ю., ОСОБА_3 , в якому уточнивши позовні вимоги просила: 1) визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 21 квітня 2017 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим Костянтином Юрійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 691; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34889145 від 21.04.2017 та державну реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 20091038, державний реєстратор приватний нотаріус Некрилов Костянтин Юрійович, Київський міський нотаріальний округ, підстава виникнення права власності: договір дарування, серія та номер: 691, виданий 21.04.2017, видавник: приватний нотаріус Некрилов Костянтин Юрійович, Київський міський нотаріальний округ; 3) витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 ; 4) визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 21.05.1997 року її тітці ОСОБА_6 належала квартира АДРЕСА_1 . 22.02.2008 року ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповіла позивачці. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Вказує, що 30.03.2017 року позивачка звернулась до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Зазначає, що під час перевірки нотаріусом права власності на вищевказану квартиру, було надано інформаційну довідку з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 85863365 від 26.04.2017, з якої вбачається, що на підставі договору дарування від 21.04.2017 серія та № 691 посвідченого приватним нотаріусом КМНО Некриловим К.Ю. власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .. Вказує, що покійна тітка ОСОБА_6 не могла укласти договір дарування від 21.04.2017 року, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено частково.
Визнано недійним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 21 квітня 2017 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим Костянтином Юрійовичем, зареєстрований в реєстрі за №691.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34889145 від 21.04.2017 та державну реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 20091038, державний реєстратор приватний нотаріус Некрилов Костянтин Юрійович, Київський міський нотаріальний округ, підстава виникнення права власності: договір дарування, серія та номер: 691, виданий 21.04.2017, видавник: приватний нотаріус Некрилов Костянтин Юрійович, Київський міський нотаріальний округ.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто із ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1 280,00 грн., тобто по 427 грн. з кожного.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу квартири є об'єктивним доказом волевиявлення ОСОБА_6 на відчуження та передачу права власності на квартиру ОСОБА_7 навіть у разі визнання його недійсним. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не залучив ОСОБА_8 співвідповідачем у даній справі. Наявність у діях власника майна волі на передачу майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Зазначає, що ОСОБА_6 не мала права розпоряджатись квартирою без розірвання укладеного нею договору купівлі-продажу, однак 22.02.2008 року склала заповіт на спірну квартиру.
Вказує, що позивачкою у заяві про збільшення позовних вимог одночасно змінено підстави та предмет позову, а тому згадана заява прийняттю не підлягала.
Крім того, вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні позову у зв'язку із спливом строку позовної давності.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник, третя особа апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що з відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 08.10.2018 за №062/14-12375, реєстрової книги за № 4085, в якій нібито було проведено державну реєстрацію права власності договору купівлі-продажу, за яким набула у власність вищевказану квартиру ОСОБА_7 , не існує, також не існує реєстраційного запису за № 7985-2846.
Наявність вказаних відомостей виключає можливість існування договору купівлі-продажу, зареєстрованого «Українською біржею Десятинна» 27 квітня 1999 року за реєстраційним номером 7985-2846, відповідно й виключає можливість перебування у власності ОСОБА_7 з 27 квітня 1999 року квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 не мала права відчужувати спірну квартиру у зв'язку із відсутністю у неї права власності на останню.
Спірне майно за відплатним договором було придбане ОСОБА_3 у ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2017, який був укладений під час розгляду даної цивільної справи, як особи, яка не мала права його відчужувати, тому ОСОБА_1 має право витребувати це майно від набувача, оскільки вищевказана квартира вибула з володіння власника, зокрема, ОСОБА_6 , не з її волі, а шляхом підроблення документів.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позовні вимоги знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача позов було визнано в повному обсязі, а тому районний суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання недійсним оспорюваного правочину, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 21 травня 1997 року ОСОБА_6 належала квартира АДРЕСА_1 .
Під час свого життя, а саме 22 лютого 2008 року, на випадок своєї смерті ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.
В передбачений законодавством термін, а саме 30 березня 2017 року, ОСОБА_1 звернулася до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Так, під час перевірки нотаріусом права власності на вищевказану квартиру, останнім ОСОБА_1 було надано інформаційну довідку з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 85863365 від 26.04.2017, з якої вбачається, що на підставі договору дарування від 21 квітня 2017 року серія та номер № 691 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим Костянтином Юрійовичем власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира відчужувалася тричі: договір купівлі-продажу від 27.04.1999 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за яким набула у власність вищевказану квартиру ОСОБА_7 ; договір дарування від 21.04.2017 року, згідно якого ОСОБА_7 подарувала спірну квартиру ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу від 07.11.2017 року, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила спірну квартиру.
Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб'єктного складу її учасників.
Оскільки у даній справі оскаржується саме договір дарування, згідно якого ОСОБА_7 подарувала спірну квартиру ОСОБА_2 , то належними відповідачами у справі, що розглядається, крім ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, ОСОБА_3 , є і ОСОБА_7 , адже має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами.
Водночас ОСОБА_7 до участі у цій справі як співвідповідач не залучена, а заяв чи клопотань про її залучення позивач не заявляла, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року скасувати, постановити нове наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: