м. Вінниця
30 січня 2025 р. Справа № 120/13916/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 14.08.1986 по 31.12.1990 в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні один рік як один рік і шість місяців та здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 30.01.2024 №М-08; зобов'язання відповідача здійснити позивачеві перерахунок пенсії починаючи з 14.08.2024 з урахуванням довідки від 30.01.2024 №М-08 та зарахувати до страхового стажу період роботи з 14.08.1986 по 31.12.1990 в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні один рік як один рік і шість місяців.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 14.08.1986 по 31.12.1990 в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні один рік як за один рік та шість місяців. За результатами розгляду вказаної заяви відповідач надав відмову. Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 22.10.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.11.2024 за вх.№64185/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію, відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримуєте пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних про стаж та заробіток. Відповідач вказує, що ст. 40 згаданого Закону передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або за результатами акту зустрічної перевірки, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Разом з тим, відповідно до Закону України від 23.12.2022 «Про призупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» з 01.01.2023 російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Тому, на осіб, які працювали в рф після 01.01.1992, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії стажу та заробітку набутих у рф. До прийняття відповідного нормативно-правового акту пенсії громадянам, які проживали/працювали в республіках колишнього СРСР призначаються на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991. Отже, взяти до розрахунку довідку про заробітну плату позивача за період роботи на території російської федерації з 1993 по 1998 роки відсутні законні підстави.
Ухвалою від 29.01.2025 судом закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 14.08.1986 по 31.12.1990 в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні один рік як один рік і шість місяців.
Відтак, подальший розгляд справи здійснюється стосовно вимог про відмову в перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідки від 30.01.2024 №М-08.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.08.2024 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити позивачеві перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за періоди з 1993 року по 1998 року №М-08 від 30.01.2024.
Листом від 13.09.2024 відповідач відмовив у такому перерахунку у зв'язку з тим, що заробітна плата, відображена в довідці, повинна бути підтверджена первинними документами або ж результатами акту зустрічної перевірки. У зв'язку з припиненням з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991, а тому взяти до розрахунку довідку про заробітну плату за періоди роботи з 1993 року по 1998 року відсутні законні підстави. Крім того, направлення запитів на уточнюючі довідки чи проведення зустрічної перевірки наразі неможливе у зв'язку з відсутністю поштового з'єднання.
Вважаючи відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Поряд із цим, ст. 4 Закону №1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 24-1 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення (далі - Угода), яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Ст. 3 Угоди визначено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
За змістом ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до ст. 8 Угоди органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами.
Згідно зі ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 року Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у справі № 580/3576/22 вказав, що не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).
Таким чином стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.08.2024 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити позивачеві перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за періоди з 1993 року по 1998 року №М-08 від 30.01.2024.
Листом від 13.09.2024 відповідач відмовив у такому перерахунку у зв'язку з тим, що заробітна плата, відображена в довідці, повинна бути підтверджена первинними документами або ж результатами акту зустрічної перевірки. У зв'язку з припиненням з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991, а тому взяти до розрахунку довідку про заробітну плату за періоди роботи з 1993 року по 1998 року відсутні законні підстави. Крім того, направлення запитів на уточнюючі довідки чи проведення зустрічної перевірки наразі неможливе у зв'язку з відсутністю поштового з'єднання.
Водночас суд зауважує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі №120/4087/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024, позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 датовану 17.02.2024 та прийняти рішення із урахуванням оцінки наданої судом, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 01.06.1998.
Так, судом в межах розгляду вищевказаної справи встановлено, що згідно записів трудової книжки (дата заповнення 9.04.1981) та архівної довідки представництва "ПАО "Нефтяная компания "Роснефть" в Ямало-ненецком автономном округе Российская Федерация" від 22.06.2017р. №М-52, позивач в період з 14.08.1986 по 01.06.1998 працював на території на ВП «Пурнефтега».
Також в архівній довідці ПАТ "НК "Роснефть" №М-08 від 30.01.2024, яка містить дані про період роботи на території Російської Федерації, вказано про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків в період з 1993 р. по 1998 р.
З огляду на викладене, суд при розгляді справи №120/4087/24 дійшов висновку, що період роботи позивача з 01.01.1992 по 01.06.1998 є повністю підтвердженим та підлягає зарахуванню до його страхового стажу.
Згідно з ч. 4 с. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, ухвалене у справі №120/4087/24 рішення суду має преюдиційний характер для правовідносин між сторонами.
Таким чином, оскільки факт роботи позивача на території російської федерації у період з 1992 по 1998 роки є встановленим і визнаним судом, то довідка про заробітну плату за періоди з 1993 року по 1998 року №М-08, повинна бути врахована при визначенні розміру пенсії.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість проведення ним перевірки відомостей, зазначених у довідці про розмір заробітної плати позивача, адже наведене не може бути підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, оскільки такі обставини виникли не з його вини та останній не може вплинути на них.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у справі № 580/3576/22 взяв до уваги, що в Україні введено воєнний стан. Акціонерне товариство "Укрпошта" з 24.02.2022 припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати в підтвердження інші відомості.
Право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання (перерахунок) пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в перерахунку пенсії позивача з урахування довідки про заробітну плату за періоди з 1993 року по 1998 року №М-08 від 30.01.2024.
Стосовно позовної вимоги зобов'язального характеру, то суд зважає на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання відмови суб'єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої, адже внаслідок визнання відмови суб'єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
Таким чином, з метою належного та ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити позивачеві перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за періоди з 1993 року по 1998 року №М-08 від 30.01.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визначаючись щодо дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії позивачу, то суд враховує, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 14.08.2024, то суд вважає за можливе зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії починаючи з 01.08.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 968 грн 96 коп.
Таким чином поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 484 грн 48 коп.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахування довідки про заробітну плату за періоди з 1993 року по 1998 року №М-08 від 30.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2024 перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за періоди з 1993 року по 1998 року №М-08 від 30.01.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484 грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.01.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна