Справа № 545/2703/24
Провадження № 1-кп/545/289/25
28.01.2025 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12018170300000013 від 07.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
встановив:
До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області про закриття кримінального провадження у зв'язку із тим, що не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, а строки давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12018170300000013 від 07.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 України закінчились.
Клопотання обґрунтовано тим, що 07.01.2018 року до Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 07.01.2018 близько 2 год. в с.Затурине Полтавського району він отримав тілесні ушкодження. Відомості за вказаним фактом 07.01.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170300000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до висновку додаткової СМЕ №407 від 28.04.2021 року ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого травматичного повного розриву лівого ключично-акроміального зчленування з вивихом лівої ключиці, яке утворилось від різкої ротації та пере розтягання (зведенні, фіксації) в результаті нефізіологічного руху лівої верхньої кінцівки та яке кваліфікується, як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я та забій м'яких тканин, підшкірна гематома лобної ділянки справа, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. У зв'язку із цим дії невстановленої слідством особи за вказаним фактом перекваліфіковано з ч.1 ст.125 КК України на ч.1 ст.122 КК України, як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Під час досудового розслідування проводилися пошукові заходи, направлені на встановлення осіб, причетних до вчинення даного злочину. Водночас за результатами перевірки, інформацію яка містить оперативний інтерес, не знайдено у зв'язку з давністю вчинення злочину.
За наслідками досудового розслідування жодній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в цьому провадженні не повідомлено.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та прохала його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували щодо закриття кримінального провадження, оскільки потерпілий та свідки вказували на конкретну особу із якою потерпілий разом працював,проте слідчі дії працівниками слідчих органів не були проведені належним чином.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті.
Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи, або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Тобто для закриття кримінального провадження згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України необхідна одночасна наявність двох умов: закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та невстановлення особи яка вчинила кримінальне правопорушення.
Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності встановлені ст. 49 КК України та диференціюються в залежності від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину (п. 3 ч. 1 ст. 49 КК).
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Суд звертає увагу, що під час вирішення питання про закриття кримінального провадження, має враховувати чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України). При цьому, в провадженні, де потерпілий вказує на особу як таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо неї, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
В свою чергу суд, під час вирішення питання про закриття кримінального провадження, має враховувати чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) (постанови Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 552/5408/22, від 07.06.2023 у справі № 545/51/22).
З матеріалів клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК та долучених матеріалів кримінального провадження України вбачається, що належного та повного проведення досудового розслідування у справі здійснено не було.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.01.2018, потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що 07.01.2018 року о 02 год 00 хв за місцем проживання гр. на ім'я ОСОБА_6 наніс тілесні ушкодження, також вказано, що він працює в ПАТ завод "Лтава" (а. к. п. 8). Обставини побиття потерпілого чоловіком на імі'я ОСОБА_6 також викладено у протоколі допиту свідка (дружини потерпілого) та потерпілого (а.к.п. 9-12)
Як вбачається з матеріалів кримінальнго провадження, у справі неодноразово виносились постанови про закриття кримінального провадження, які вподальшому було скасовано прокурором.
Так, слідчим Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області виносилась постанова про закриття кримінального провадження від 31.05.2018 у зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення в діях невідомої особи (а. к. п. 22) та дізнавачем СД Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області була винесена постанова про закриття кримінального провадження від 30.11.2020 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а. к. п. 28).
В свою чергу, прокурором Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 були винесені постанови про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 04.01.2019 (а. к. п. 25) та постанову про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 04.03.2021 (а. к. п. 30), згідно якої матеріали кримінального провадження № 12018170300000013 направлено до СД ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області для подальшого розслідування.
При цьому, прокурором неодноразово надавалися вказівки по кримінальному провадженню № 12018170300000013 (а. к. п. 24, 31) щодо проведення ряду слідчих (розшукових) дй, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, щодо встановлення місцезнаходження та допиту безпосередніх свідків події, детального опитування з приводу інциденту особи на яку вказує потерпілий.
Разом із тим, вказівки прокурора по кримінальному провадженню № 12018170300000013 виконані не були, зокрема, свідків події яких зазначав прокурор та особу на яку потерпілим вказано, як на таку, що скоїла злочин у даному кримінальному проваджені не допитано. Рапорту слідчого щодо виконання вказівок прокурора матеріали кримінального провадження не містять.
Тому, на думку суду, у вказаному кримінальномиу проваджені на стадії досудового розслідування не було проведено всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що органами досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів для встановлення особи.
При цьому, наявність можливості закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та належного виконання їх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Також за приписами ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, встановлення особи, яка вчинила діяння, перевірку обставин, що викривають чи виправдовують особу, втім слідчим цього зроблено не було.
Вказане узгоджується із позицією Верховного суду від 13.05.2024, викладеній у справі № 210/4701/23, де зазначено, що закінчення строків давності, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, не звільняє орган досудового розслідування від обов'язку проведення всебічного, повного й неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
У згаданій вище постанові Верховний Суд наголошував, зокрема, про необхідність надання належної оцінки доводам потерпілого, процесуальним рішенням про закриття кримінального провадження та причинам їх скасування, звернення уваги на вказівки, викладені у процесуальних рішеннях прокурора щодо скасування постанов про закриття кримінального провадження.
Таким чином, проаналізувавши викладені у клопотанні обставини, заперечення потерпілого, його представника, причини неодноразового скасування постанов про закриття кримінального провадження, які визнані прокурором незаконними, зокрема у зв'язку із тим, що не було опитано очевидців подій, не з'ясовано інших важливих фактичних обставин по провадженню, невиконання вказівок прокура по кримінальному провадженню, суд вважає, що усіх необхідних заходів спрямованих на реальне встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення вжито не було.
Вказані вище обставини, виходячи з висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, свідчать про неповноту досудового розслідування, що невідповідає завданням кримінального провадженя визначеним в положеннях ст.2 КПК України, тому підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК відсутні.
Ураховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання.
Керуючись ст. 284, 369-372, 376, 392, 395 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження № 12018170300000013 від 07.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1