ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" січня 2025 р. справа № 300/9257/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Департаменту адміністративних послуг, Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення від 12.11.2024 та зобов'язання здійснити реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 (надалі по тексту також - заявник, ОСОБА_2 ), звернулася в суд з адміністративним позовом до Департаменту адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради (надалі по тексту також - відповідач, Департамент, ЦНАП), співвідповідач Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради (надалі по тексту також - Управління реєстраційними процедурами, Управління, уповноважений орган, суб'єкт владних повноважень), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради від 12.11.2024 про відмову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до заяви від 12.11.2024;
- зобов'язати Департамент адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , без згоди батька.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправна, на переконання позивача, відмова Департаменту адміністративних послуг (центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради в реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.11.2024 ОСОБА_2 звернулась до Департаменту адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради із заявою в якій просила зареєструвати місце проживання останньої за адресою реєстрації матері - ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 . До коментованої заяви ОСОБА_2 долучено повний перелік документів, відповідно до вимог Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05 листопада 2021 року за №1871-IX (надалі по тексту також - Закон №1871-IX) та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року за №265 (надалі по тексту також - Порядку №265).
За результатами розгляду коментованої заяви ОСОБА_2 , відповідачем, на переконання позивача, протиправно відмовлено останній в реєстрації місця проживання за однією адресою з ОСОБА_1 на підставі пункту 32 Порядку №265, через відсутність згоди батька.
Як стверджує позивач, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону №1871-IX, а не Порядку №265, оскільки такий має нищу юридичну силу. Згідно з частинами 2, 3 статті 7 Закону №1871-IX дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами. За доводами ОСОБА_1 , відповідно до частини 3 статті 160 Сімейного кодексу України, якщо батьки проживають окремо, то місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Також за аргументами позивача, до спірних правовідносин підлягає застосуванню правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.06.2023 у справі №420/12209/22. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.12.2024 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України). Одночасно судом витребувано у сторін докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.20-21)
Департамент адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради скерував до суду клопотання від 24.12.2024 за №35/58-12/191, реєстрацію якого проведено судом 30.12.2024 за вх.№35987/24 (а.с.24-25).
У поданому клопотання представник ЦНАП вказав на те, що Департамент адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради здійснює прийом звернення, надання консультацій та видачу готових результатів адміністративних послуг відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги". З відомостей програмного забезпечення "Універсам послуг", яке використовується в Центрі надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська для реєстрації звернень щодо отримання адміністративних послуг, ОСОБА_2 12.11.2024 зверталась в Департамент для отримання адміністративної послуги "Реєстрація місця проживання (перебування) особи", суб'єктом надання якої є Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради. 12.11.2024 ОСОБА_2 отримала відмову в наданні адміністративної послуги. Зазначає, що Департамент адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради є неналежним відповідачем у цій справі.
Через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему від представника позивача за довіреністю Єрмоленко Лілії Володимирівни надійшло клопотання про залучення співвідповідача із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 03.01.2025", в якому остання просила суд залучити до участі у справі за №300/9257/24 як співвідповідача - Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради, вказане клопотання зареєстровано судом 03.01.2025 за вх.№164/25 (а.с.27-29). В обґрунтування поданого клопотання вказала, що після відкриття провадження у справі та після отримання відзиву на адміністративний позові від Департаменту адміністративних послуг (центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради їй стало відомо, що суб'єктом надання адміністративної послуги "реєстрація місця проживання (перебування) особи" є - Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради.
В поданому клопотанні представник позивача вказала, що позивач не надає згоду на заміну відповідача іншою особою, тому просить залучити Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради, як співвідповідача.
Ухвалою суду від 06.01.2025 клопотання представника по довіреності Єрмоленко Лілії Володимирівни про залучення співвідповідача від 03.01.2025 у справі за №300/9257/24, задоволено та залучено як співвідповідача у справі №300/9257/24 - Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради, код ЄДРПОУ 04054346, вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018 (а.с.30-31).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (надалі по тексту також - виконавчий комітет, виконком міської ради) скерував на адресу суду відзив від 20.01.2025 за №1/64.3-07/14в на позовну заяву, реєстрацію якого із долученими доказами проведено судом 22.01.2025 за вх.№1641/25 (а.с.34-38).
Даний відзив на підставі довіреності від 15.01.2025 за №59/01-20/14в підписаний начальником Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 (а.с.38).
Відзив за підписом начальника Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 , виконаний на бланку Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, містить заперечення щодо задоволення позовних вимог, представник не погоджується з доводами, викладеними у адміністративному позові, вказує на їх безпідставність на необґрунтованість, з огляду на наступне.
Як зазначив представник виконавчого комітету, Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради не є самостійною юридичною особою, а входить до складу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, на яке покладено повноваження у сфері реєстрації місця проживання. Перелік документів, а також механізм реєстрації місця проживання особи визначено Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 за №1871-ІХ та Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 за №265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад". Пунктом 32 Порядку №265 встановлено, що у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи.
Відповідно до поданих, разом із заявою від 12.11.2024, ОСОБА_2 документів, а саме за відсутності згоди батька на реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , на підставі пункту 46 Порядку №265 Управлінням реєстраційними процедурами прийнято рішення про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи. З огляду на вказане, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, письмові пояснення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Івано-Франківськ, про що в Книзі реєстрації народжень 22.12.2007 зроблено відповідний актовий запис за №2666, що засвідчується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2007 (а.с.9).
Батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2007 (а.с.9).
Як слідує зі змісту витягу з реєстру територіальної громади №2024/014220413 від 25.11.2024 та довідки Департаменту адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) №20934 від 25.11.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади, ОСОБА_1 з 21.05.1994 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13-14).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.08.2022 у справі №344/3089/22 (провадження №2/344/2000/22) розірвано шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.04.2006 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №449 (а.с.15).
Витягом з Державного реєстру речових прав №365655806 від 13.02.2024, виданого за заявою №59420924 від 13.02.2024, підтверджується обставина перебування у власності ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири загальною площею 43,7 м2, житлова площа 27.4 м2, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12).
ОСОБА_2 звернулась до Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання/перебування вперше за адресою АДРЕСА_1 . Визначивши підставу для реєстрації місця проживання (перебування) особи, в житлі до матері (а.с.10).
Вказана заява розглянута Управлінням та прийнято рішення відмовити у реєстрації місця проживання (перебування) згідно пункту 32 Постанови №265 з підстав відсутності згоди батька, у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання особою, яка не досягла 18 років, реєстрація здійснюється за згодою батьків (зворотній а.с.10).
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Департаменту адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради від 12.11.2024 про відмову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до заяви від 12.11.2024.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Спірні правовідносини врегульовано Цивільним кодексом України (надалі по тексту також - ЦК України), Сімейним кодексом України (надалі по тексту також - СК України), Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року за № 1382-IV (надалі по тексту також - Закон №1382-IV), Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05 листопада 2021 року за №1871-IX (надалі по тексту також - Закон №1871-IX), Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" від 07 лютого 2022 за № 265 (надалі по тексту також - Порядок №265).
Відповідно до частини 3 статті 160 Сімейного кодексу України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
За змістом частин 1, 2 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги (стаття 3 Закону №1382-IV).
Відповідно до статті 13 Закону №1382-IV вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які знаходяться: у прикордонній смузі; на територіях військових об'єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на території, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на тимчасово окупованих територіях.
За частиною 2 цієї статті вільний вибір місця проживання обмежується щодо: осіб, які не досягли 14-річного віку; осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.
Приписами частини 1 статті 3 Закону №1871-IX передбачено, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) (частина 1, 2 статті 4 Закону №1871-IX).
Порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 4, 12 частини 1 статті 2 Закону №1871-IX декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Частиною 1 статті 5 Закону №1871-IX передбачено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
За частинами 3, 4 статті 5 Закону №1871-IX задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна.
За частинами 6, 7 статті 5 Закону № 1871-IX реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою такою особою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (надалі по тексту також - електронна форма) здійснюється виключно:
1) у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
2) у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності (надалі по тексту також - уповноважена особа житла).
Згідно з частинами 2, 3 статті 7 Закону №1871-IX дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами.
Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж зареєстроване або задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, встановленого статтею 15 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1871-IX у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (надалі по тексту також - представник).
Частиною 2 статті 9 Закону №1871-IX визначено перелік документів, що додаються до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи, зокрема:
1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;
2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;
3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);
4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника);
5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;
6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;
7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
За частиною 4 статті 9 Закону №1871-IX під час особистого відвідування особою органу реєстрації заява про реєстрацію місця проживання (перебування) формується посадовою особою органу реєстрації з використанням відповідних програмно-технічних засобів та відтворюється у паперовій формі.
Як встановлено судом вище по тексту судового рішення, ОСОБА_2 12.11.2024 звернулась до Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання/перебування вперше за адресою АДРЕСА_1 . Визначивши підставу для реєстрації місця проживання (перебування) особи, в житлі до матері (а.с.10).
Матеріали адміністративної справи позбавлені переліку документів, котрі додавались ОСОБА_2 до заяви від 12.11.2024, втім ЦНАП та Управлінням реєстраційними процедурами не заперечується подання заявником документів визначених частиною 2 статті 9 Закону №1871-IX, а лише вказується на обставину неподання останньою згоди батька.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1871-IX орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:
1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування);
2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних;
3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі;
4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;
7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об'єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини;
9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною.
Управлінням відмовлено у реєстрації місця проживання (перебування) за заявою ОСОБА_5 від 12.11.2024 не з підстав визначених частиною 1 статті 12 Закону №1871-IX, а на підставі пункту 32 Порядку №265 (зворотній бік а.с.10).
Відповідно до пункту 31 Порядку №265 особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування).
Згідно з пунктом 32 Порядку №265 у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти.
У разі коли місце проживання батьків або інших законних представників особи віком до 18 років задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається (пункт 34 Порядку №265).
Відповідно до пункту 35 Порядку №265 для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:
1) заяву за формою згідно з додатками 2, 3 і 8;
2) паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);
3) свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
4) довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства);
5) документи, що підтверджують:
право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім'ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;
право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах);
6) відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування);
7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Як вже зазначалось судом вище, ЦНАП та Управління реєстраційними процедурами не заперечують подання ОСОБА_2 всіх документів необхідних для реєстрації місця реєстрації (проживання), окрім неподання останньою згоди батька.
У цій адміністративній справі спір стосується можливості (дозволеності) реєстрації місця проживання особою віком від 14 до 18 років [ ОСОБА_2 ] за адресою зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) одного з її батьків [матері ОСОБА_1 ] за відсутності на те згоди іншого з батьків [батька ОСОБА_4 ].
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Івано-Франківськ, про що в Книзі реєстрації народжень 22.12.2007 зроблено відповідний актовий запис за №2666, що засвідчується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2007 (а.с.9).
Батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2007 (а.с.9).
Як слідує зі змісту витягу з реєстру територіальної громади №2024/014220413 від 25.11.2024 та довідки Департаменту адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) №20934 від 25.11.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади, ОСОБА_1 з 21.05.1994 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13-14).
Витягом з Державного реєстру речових прав №365655806 від 13.02.2024, виданого за заявою №59420924 від 13.02.2024, підтверджується обставина перебування у власності ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири загальною площею 43,7 м2, житлова площа 27,4 м2, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12).
ОСОБА_2 у віці 16 років (станом на момент звернення із заявою) [свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2007 (а.с.9)] звернулась через Департамент адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради до Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради із заявою від 12.11.2024 про реєстрацію місця свого проживання (а.с.10) за адресою зареєстрованого місця проживання своєї матері ОСОБА_1 [свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2007 (а.с.9)] - АДРЕСА_1 [витяг з реєстру територіальної громади №2024/014220413 від 25.11.2024 (а.с.13), довідки Департаменту адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) №20934 від 25.11.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади (а.с.14)].
Оцінюючи правомірність відмови Управління у здійсненні реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою реєстрації її матері ОСОБА_1 суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 Закону №1871-IX, серед іншого, підставою для відмови у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи є подання не в повному обсязі документів або відомостей, передбачених цим Законом, водночас уповноваженим органом відмовлено у вчиненні таких дій за пунктом 32 Порядку №265, який не визначає підстави для відмови у реєстрації місця проживання.
При цьому, Закон №1871-IX не містить прямої вказівки (вимоги) про те, що для реєстрації місця проживання дитини віком від 14 до 18 років за адресою зареєстрованого/задекларованого місця проживання одного з батьків потрібна згода другого з батьків, який проживає окремо.
Як слідує з наявних в матеріалах адміністративної справи доказів, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.08.2022 у справі №344/3089/22 (провадження №2/344/2000/22) розірвано шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.04.2006 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №449 (а.с.15).
Згідно довідки №20934 від 25.11.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади, виданої Департаментом адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані:
- з 21.05.1994 ОСОБА_1 ;
- з 29.12.1978 ОСОБА_6 (а.с.14).
Матеріали адміністративної справи не містять документів, які б засвідчили обставину проживання ОСОБА_4 , як за адресою АДРЕСА_1 , так і за будь-якою іншою адресою, а тому з наданих документів слід дійти висновку, що ОСОБА_7 проживає окремо з ОСОБА_8 .
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.06.2023 у справі №420/12209/22 (провадження № К/990/9220/23) висловив позицію щодо можливості (дозволеності) реєстрації місця проживання особою віком від 14 до 18 років за адресою зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) одного з її батьків за відсутності на те згоди іншого з батьків та сформував наступні правові висновки:
"…- особа (дитина) віком від 14 до 18 років може самостійно або за посередництва свого представника, зокрема одного з батьків, реєструвати місце свого проживання (перебування) у порядку, визначеному Законом № 1871-IX, а також постановою Кабінету Міністрів України;
- Закон №1871-IX не містить вимоги щодо необхідності отримання/надання - у разі реєстрації дитини віком від 14 до 18 років місця свого проживання (перебування) під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) - згоди обох батьків (або інших законних представників) для реєстрації свого місця проживання за адресою житла, в якому задекларований/зареєстрований один з батьків дитини віком від 14 до 18 років;
- відмова у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 12 Закону №1871-IX, не може основуватися на вимогах/приписах підзаконного акта; положення пункту 32 Порядку №265 потрібно застосовувати спираючись передовсім на положення закону й мету його регулювання відповідної сфери правовідносин;
- спір, що виник у зв'язку з відмовою органу реєстрації у реєстрації місця проживання (перебування) неповнолітньої особи - у тому контексті, який розглядається в цій справі - не охоплює відносин, що випливають із прав та обов'язків батьків щодо своїх дітей, зміст яких визначений у Сімейному кодексі України. Спірні правовідносини на кшталт тих, про які тут мовиться, стосуються суто правомірності дій/рішень органу реєстрації щодо реєстрації місця проживання (перебування) особи віком від 14 до 18 років, що ніяким чином не впливає на участь батьків (одного з батьків) у вихованні дитини…".
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Таким чином покликання Управління на приписи Порядку №265, як на підставу правомірності прийняття спірного рішення щодо відмови дитині, яка досягла 14 років у здійсненні реєстрації місця проживання без згоди батька, є безпідставними, оскільки Закон №1871-IX не містить вимог про надання згоди обох батьків (чи інших законних представників) для реєстрації місця проживання дитини віком від 14 до 18 років - за зверненням такої дитини до органу реєстрації у встановленому порядку - за адресою зареєстрованого/задекларованого місця проживання одного з батьків.
Нормами статті 9 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" згода батька на реєстрацію місця проживання дитини не передбачена.
Суд зазначає, що в даному випадку пріоритетними нормами є саме норми Закону №1871-IX, а не Порядку №265, зокрема пункту 32 (у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків,) оскільки закони мають вищу юридичну силу, а всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.
Окремо необхідно вказати на те, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року за №17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.
Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Так, відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України, Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1 частини 2 статті 2 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У позовній заяві ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради від 12.11.2024 про відмову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до заяви від 12.11.2024;
- зобов'язати Департамент адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , без згоди батька.
Надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права за суб'єктним складом та на відповідність критерію ефективності, суд виходить із наступних мотивів.
Так, у адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради від 12.11.2024 про відмову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до заяви від 12.11.2024 та зобов'язати ЦНАП вчинити певні дії.
В першу чергу, вирішуючи питання хто саме порушив права особи, в інтересах якої поданий позов, та кому належить вжити заходів на відновлення такого права, зважаючи на наявність у справі відповідача і співвідповідача, суд керується такими аргументами.
Так, відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про адміністративні послуги" від 06 вересня 2012 року за №5203-VI (надалі по тексту також - Закон №5203-VI) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов'язків такої особи відповідно до закону.
Суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги (пункт 3 статті 1 Закону №5203-VI).
За змістом пункту 7 частини 1 статті 2 Закону №1871-IX орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.
Пунктом 46 Порядку № 265 передбачено, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення, серед іншого, приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи.
Відповідно до частини 3 статті 10 суб'єкт надання адміністративних послуг надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб'єктом звернення.
Отже, в спірному випадку Департамент адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради не приймав рішення про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи, оскільки такий не є суб'єктом надання адміністративної послуги з реєстрації, а є лише надавачем адміністративної послуги з формування (прийому, передачі на розгляд) заяв про реєстрацію місця проживання (перебування).
В даному випадку суб'єктом надання адміністративної послуги з реєстрації місця проживання в розумінні норм Закону №1871-IX та положень Порядку №265 є орган реєстрації.
Судом із відкритої (публічної) мережі Інтернет, зокрема, з офіційного веб-сайту (веб-сторінки) Івано-Франківської міської ради з підрозділу "Рішення міської ради" "2016" розділу "нормативні акти Івано-Франківської міської ради" на сторінці 301-350 за порядковим номером 304, з'ясовано, що Івано-Франківською міською радою сьомого демократичного скликання (4 сесія) 11.03.2016 прийнято рішення №57-4 "Про внесення змін в рішення сесії міської ради" (надалі по тексту також - Рішення №57-4) (https://www.namvk.if.ua/dt/33532/).
Коментованим Рішенням №57-4 внесено зміни в пункт 1 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 01.12.2015 за №4-1 "Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів" доповнивши його наступним пунктом: "Підпорядковані керуючому справами виконавчого комітету: 1.32. Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради".
Пунктом 2 Рішення №57-4 покладено на Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради повноваження виконавчих органів міської ради у сфері: 2.1. державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону; 2.2. державної реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень відповідно до закону; 2.3. реєстрації місця проживання/перебування особи у встановленому порядку, формування та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська відповідно до закону; 2.4. надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону.
Також пунктом 4 Рішення №57-4 внесено зміни в пункт 23 рішення міської ради від 22.12.2015 за №42-2 "Про виконання рішення сесії міської ради №4-1 від 01.12.2015", доповнивши його підпунктом 23.8. Положення про управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради (додаток 1) та підпунктом 23.9.Положення про управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (додаток 2).
Коментованим рішенням №57-4, затверджено Додаток 1 "Положення про Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради" (надалі по тексту також - Положення).
За змістом пункту 1.1 Розділу 1 Положення Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради (надалі по тексту також - Управління) є виконавчим органом Івано-Франківської міської ради (без права юридичної особи).
Управління підзвітне та підконтрольне Івано-Франківській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради та керуючому справами виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (пункт 1.3 Розділу 1 Положення).
Згідно з пунктом 2.1. Розділу 2 Положення основним завданням Управління є організація, в межах покладених на Управління повноважень, проведення реєстраційних дій, спрямованих на правильне застосування, неухильне додержання чинних нормативно-правових актів України та задоволення потреб громадян та юридичних осіб в сфері реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрація (легалізація) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення Реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська, реєстрація інших дій передбачених чинним законодавством України.
За змістом пунктів 4.1., 4.2., підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Розділу 4 коментованого Положення штатний розпис Управління затверджуються у встановленому порядку. У складі Управління, поряд з іншим, функціонує структурний підрозділ - Відділ з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська.
Працівники Управління призначаються на посаду та звільняються з посади розпорядженням міського голови відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.7. Розділу 4 Положення).
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 про реєстрацію місця проживання/перебування від 12.11.2024, адресовану Управлінню реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради.
На звороті такої заяви друкованим (машинописним) способом внесені такі відомості "Службові відмітки", "Заяву прийняв, наявність та правильність необхідних документів перевірив" - адміністратор ЦНАП ОСОБА_9 , 12.11.2024.
Вказана посадова особа проставила свій підпис і відтиск гербової печатки "Департамент адміністративних послуг Івано-Франківської міської ради, адміністратор ОСОБА_9 " (зворотній бік а.с.10).
Нижче по тексту друкованим (машинописним) способом внесено такі відомості "У реєстрації місця проживання (перебування) відмовлено", після чого рукописним способом зафіксовано інформацію наступного змісту: "Згідно Постанови №265 від 07.02.2022 Порядку декларування та реєстрації місця проживання п.32 - у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання особи, яка не досягла 18 років реєстрація здійснюється за згодою батьків (відсутня згода батька)".
З приводу найменування посади працівника, що прийняв рішення і дати прийняття рішення вчинено запис "Начальник відділу Костишин", "12.11.2024" (зворотній бік а.с.10).
В контексті вказаного варто відзначити, що до відзиву на адміністративний позов від 20.01.2025, складеного на бланку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради і скріпленого підписом ОСОБА_10 , долучено довіреність від 15.01.2025 за №59/01-20/14в, за змістом якої міський голова уповноважив представляти інтереси виконавчого комітету начальника Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 (а.с.38).
В контексті вказаного, Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради, в структурі якого функціонує підрозділ - Відділ з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська, посадова особа якого і приймала оскаржуване рішення, є саме тим суб'єктом органу реєстрації, який вчиняє дії/приймає рішення, спрямовані на реєстрацію місця проживання на ведення Реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська.
Судом 06.01.2025 до електронного кабінету Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради скеровано ухвалу суду про залучення учасника справи в якості співвідповідача (а.с.33, зворотній бік а.с.33).
Зважаючи на подання в суду відзиву на позов від 20.01.2025 за підписом начальника Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 , який входить до структури Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради, є очевидним, що співвідповідач як суб'єкт владних повноважень обізнаний про адміністративну справу №300/9257/24.
Як вже зазначалось судом, відповідно до пункту 46 Порядку №265 посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення, серед іншого, приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи.
В спірному випадку рішення про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи ОСОБА_2 за адресою реєстрації матері, а саме АДРЕСА_1 , прийнято саме Управлінням реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради, як суб'єктом на якого покладено повноваження на вчинення відповідних дій, а не Департаментом адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради, як стверджує позивач у адміністративному позові.
Суд відхиляє аргументи Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківськ з приводу того, що відповідачем у справі повинен бути Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, так як Відділ не має статусу юридичної особи, а входить до скалу виконкому, який і є юридичною особою.
В даному питанні слід керуватися приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, в силу вимог пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частинами 1 і 3 статті 43 КАС України визначено, що:
- здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій;
- здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 4 статті 46 КАС України).
Частиною 3 статті 55 КАС України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Жодна із норм КАС України, в тому числі ті, що коментовані вище, не ставить в залежність можливість суб'єкта владних повноважень - органу державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, бути стороною в публічно-правовому спорі, переданого на розгляд і вирішення до адміністративного суду, від наявності у нього статусу юридичної особи.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкти владних повноважень, які характеризуються тим, що можуть бути юридичною особою, колективним утворенням, в тому числі без статусу юридичної особи, індивідуальним суб'єктом. Однак незалежно від організаційно-правової форми (юридична особа, колективне утворення, без статусу юридичної особи, індивідуальний суб'єкт) суб'єкт владних повноважень завжди наділений адміністративною компетенцією (публічними повноваженнями), яку він набуває і здійснює у порядку, передбаченому нормами адміністративного права; так само, як виникає, так адміністративна компетенція суб'єкта владних повноважень і припиняється на підставі норм адміністративного права.
Щонайменше існує два види суб'єктів владних повноважень без статусу юридичної особи:
- організаційно самостійні суб'єкти владних повноважень без статусу юридичної особи - медико-соціальні експертні комісії при закладах охорони здоров'я, конкурсні комісії при органах виконавчої влади чи місцевого самоврядування;
- суб'єкти владних повноважень без статусу юридичної особи, які організаційно перебувають у структурі іншого суб'єкта владних повноважень (органах виконавчої влади чи місцевого самоврядування).
У спірних правовідносинах співвідповідач у відповідності до норм Закону №1871-IX, положень Порядку №265 і рішення Івано-Франківської міської ради сьомого демократичного скликання (4 сесія) 11.03.2016 прийнято рішення №57-4є орган реєстрації та а відповідно самостійним суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, вдана управлінські функції і повноваження якого у відношенні до позивача не залежать від Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Також суд вказує на те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру" 17 лютого 2022 року за №2073-IX (надалі по тексту також - Закон №2073-IX) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Поняття "адміністративний акт" можна визначати у контексті підходів загальної теорії права до таких категорій, як "акт" та "правовий акт".
"Акт" (лат. actus - дія; actum - документ) означає дію, вчинок, а також документ, виданий (прийнятий) уповноваженим на це органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами
В спірному випадку Управлінням реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради хоч і не приймалось "окремий" документ, втім вчинений запис на звороті заяви позивача від 12.11.2024 - "У реєстрації місця проживання (перебування) відмовлено" із описом причин такої відмови, суд трактує як прийняття співвідповідачем конкретного розпорядчого акту за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 від 12.11.2024.
Частиною 2 статті 9 КАС України закріплено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина 3 статті 245 КАС України).
Відповідно, ефективним способом захисту порушених прав позивача буде:
- визнати протиправним і скасувати рішення Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради (Відділ з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська) від 12.11.2024 про відмову у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , відповідно до заяви від 12.11.2024, за адресою АДРЕСА_1 , на підставі пункту 32 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" від 07.02.2022 за № 265, за відсутності згоди одного з батьків (батька);
- зобов'язати Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , шляхом внесення інформації до реєстру територіальної громади, відповідно до заяви від 12.11.2024, за адресою АДРЕСА_1 .
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 4 статті 139 КАС України).
Законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року за №3674-VI (надалі по тексту також - Закон України "Про судовий збір").
В адміністративному позові ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір").
У цій адміністративній справі предметом позову є визнання протиправним рішення про відмову в реєстрації місця проживання, а не встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а відтак відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".
В свою чергу, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовано підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно підпункту "ґ" пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У цій адміністративній справі №300/9257/24 позивачем є ОСОБА_1 , яка звернулась до суду в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Івано-Франківськ, про що в Книзі реєстрації народжень 22.12.2007 зроблено відповідний актовий запис за №2666, що засвідчується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2007 (а.с.9).
Станом на момент звернення з цим адміністративним позовом ОСОБА_2 є неповнолітьою особою, а позивачем у цій справі є особа, яка діє в інтересах неповнолітньої особи, а саме ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього адміністративного позову, як позивача, який є особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб підставі підпункту "ґ" пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на не понесення позивач судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 134 , 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради (Відділ з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська) від 12.11.2024 про відмову у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , відповідно до заяви від 12.11.2024, за адресою АДРЕСА_1 , на підставі пункту 32 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" від 07.02.2022 за № 265, за відсутності згоди одного з батьків (батька);
Зобов'язати Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради (Відділ з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська) здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , шляхом внесення інформації до реєстру територіальної громади, відповідно до поданої заяви від 12.11.2024, за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 (паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_3 від 22.07.2022) фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ;
представник позивача - Єрмоленко Лілія Володимирівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_5 віл 27.03.2015, доручення для надання безоплатної вторинної правної допомоги від 20.11.2024 за №017/04.3/11596) адреса для листування АДРЕСА_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 ;
відповідач - Департамент адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 43929479) вул. Незалежності, 9, м.Івано-Франківськ, 76026;
співвідповідач - Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 04054346), вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.