ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"29" січня 2025 р. Справа № 300/208/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, 13.01.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань № Б/Н, складеної відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 01 квітня 2021 року №300/3109/20 про розмір грошового забезпечення з основним розміром 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким Іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань № Б/Н, складеної відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 01 квітня 2021 року №300/3109/20 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 залишено дану позовну заяву без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску та надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 гривень або належних доказів, які підтверджують обставини необхідні для вирішення питання щодо звільнення, зменшення розміру або відстрочення сплати судового збору.
На виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від позивача на адресу суду 24.01.2025 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другого статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків. Крім того, звертає увагу суду, на необхідність застосування висновків постанови Верховного Суду від 08.05.2024 у справі №460/13686/23. З огляду на вищевикладене, на думку позивача, відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду. Окрім того, подано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає таке.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.
Так, дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Суд звертає увагу, що згідно зі змістом позову, позивач просить суд визнати дії щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань № Б/Н, складеної відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 01 квітня 2021 року №300/3109/20 про розмір грошового забезпечення з основним розміром 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким Іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум, зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань № Б/Н, складеної відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 01 квітня 2021 року №300/3109/20 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.
Вищенаведене свідчить, що ще з 2021 року позивач був обізнаний як про нову довідку про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 05.03.2019, так і про період неврахування такої довідки при перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018.
Однак, представник позивача, діючи в інтересах позивача, подала цей позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду тільки 09.01.2025, тобто з пропуском встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав на перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань №Б/Н, складеної відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі №300/3109/20.
Також, суд зауважує, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із цим позовом факт усвідомлення позивачем вчинення відповідачем порушення.
Звернення представника позивача 04.07.2024 до пенсійного органу із вимогою здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100% суми підвищення пенсії на підставі відомостей вказаної вище довідки та отримання відмови на таку заяву не змінює момент, з якого позивач мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він через свого представника почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, відтак не є поважною причиною пропуску звернення до суду із цим позовом.
Відтак позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другого статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків.
Однак, суд зазначає, що, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, варто відзначити помилковість тверджень представника позивача щодо необхідності застосування висновків постанови Верховного Суду від 08.05.2024 у справі №460/13686/23 з огляду на різні фактичні обставини справи та такі, які не є релевантними цій справі оскільки стосуються перерахунку пенсії з 05.03.2019.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема, здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
При цьому, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
Відтак, зазначені представником позивача підстави у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вимогами, не є поважними та не свідчать про наявність у позивача перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти росії ).
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки, представником позивача подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає поверненню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, з підстав, зазначених у заяві про поновлення строку звернення до суду від 24.01.2025.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.