"21" листопада 2007 р.
12:39
Справа № 6/780/07
21.11.2007 р. 12 год. 39 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921
Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.
за позовом
Державної податкової інспекції у Баштанському районі, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Миколи Аркаса, 2.
до відповідача
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Христофорівське», Миколаївська область, Баштанській район, с. Христофорівка.
Адреса голови ліквідкомісії: м. Миколаїв, вул. Наваринська, 14/9.
про
стягнення за рахунок активів податкового боргу в сумі 5096,63 грн.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від позивача
Черненко О.О., довіреність № 4990/8/10/004 від 22.12.06 р.
Від відповідача
Яценко Ю.В., довіреність від 02.04.2007 року
Предмет спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення за рахунок активів відповідача податкового боргу в сумі 5096,63 грн.
Позивачем у судовому засіданні надано уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого він просить стягнути за рахунок активів відповідача заборгованість в сумі 5096,63 грн.
Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказуючи у запереченнях від 21.11.2007 року № 2111/-1, що позивач повинен був заявити свої вимоги протягом 2-х місяців з дня опублікування (11.11.2005 р. у Бюлетні держпідприємництва ) офіційного оголошення про ліквідацію СТОВ “Христофорівське». В обґрунтування заперечень посилається на п. 4 ст. 112 ЦК України.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази,
встановив:
Відповідач 28.02.2000 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа Баштанською райдержадміністрацією, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію.
Як свідчить копія витягу з Бюлетеня державної реєстрації відповідач з 05.10.2005 року проходить процедуру ліквідації.
На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів.
Станом на 19.10.2007 року відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 5096,63 грн. у тому числі:
- податок на додану вартість в сумі 521,44 грн.
- податок з власників транспортних засобів в сумі 3646,50 грн.
- податок з доходів фізичних осіб в сумі 928,69 грн.
Заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв'язку з неповною сплатою застосованих за цим податком штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 20.03.2006 року № 0000551501/0, від 12.05.2006 року № 0000171600/3, № 0000201600/3, № 0000191600/3, згідно яких до відповідача було застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 580,18 грн. Враховуючи, що за відповідачем рахувалась переплата в сумі 58,74 грн., розмір несплаченого податкового боргу за цим податком становить 521,44 грн.
Заборгованість з податку з власників транспортних засобів виникла у зв'язку з несплатою застосованих згідно податкового повідомлення-рішення від 01.08.2007 року № 0003261701/2 штрафних санкцій за цим податком в сумі 3646,5 грн.
Наявність податкового боргу з податку з доходів з фізичних осіб підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 09.08.2007 року № 0005541701/0, згідно якого до відповідача застосовано штрафні санкції за цим податком в сумі 928,69 грн.
Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Оскільки вищезазначені повідомлення-рішення відповідачем отримані, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, та не оскаржені в судовому, а податкові повідомлення від 09.08.2007 року № 0005541701/0, від 20.03.2006 року № 0000551501/0 і в адміністративному порядках, визначені позивачем податкові зобов'язання вважаються узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (господарського суду).
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки заявлений позивачем до стягнення податковий борг виник у 2006 -2007 роках, що унеможливило своєчасне (протягом 2-х місяців з дня публікації) звернення позивача, як кредитора, з вимогами до ліквідаційної комісії. З огляду на наведене безпідставне і посилання відповідача на п. 4 ст. 112 Цивільного Кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 3 ст. 112 Цивільного Кодексу України, вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення,
задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Враховуючи, що станом на день розгляду справи податковий борг в сумі 5096,63 грн. відповідачем не сплачений, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути за рахунок активів з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Христофорівське», Миколаївська область, Баштанській район, с. Христофорівка, ЄДРПОУ 03765163 податковий борг в загальному розмірі 5096,63 грн., у тому числі:
- 521,44 грн. боргу з податку на додану вартість на р/р 31119029700026, отримувач держбюджет, банк -УДК у Баштанському районі;
- 3646,50 грн. боргу з податку з власників транспортних засобів на р/р 33213807700045, отримувач держбюджет, банк -УДК у Баштанському районі;
- 928,69 грн. боргу з податку з доходів фізичних осіб на р/р 33210800700045, отримувач держбюджет, банк -УДК у Баштанському районі.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
О.В.Ткаченко