Справа № 523/12600/24
Провадження №2-а/523/3/25
"27" січня 2025 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря судових засідань - Щербан О.Д.,
позивачки - Імичевої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
25 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до інспектора УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції Олінової О.В. про скасування постанови від 23 липня 2024 року серії ГБВ № 169813 про накладення адміністративного стягнення за ст.183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
У ході розгляду справи судом здійснено заміну відповідача інспектора на Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Вказуючи на необгрунтованість постанови позивачка зазначила, що 23 липня 2024 р близько 16:30 год. позивачка залишила свій автомобіль на парковці ТРЦ «Сіті Центр» за адресою: м.Одеса, вул.Давида Ойстраха,32. Коли вона повернулася через годину то помітила пошкодження заднього бампера і відразу звернулася до охоронця ТРЦ з проханням подивитися записи з камер відеоспостереження, на що отримала відповідь про таку можливість зробити лише поліцією. За рекомендацією охоронця о 17:40 вона викликала поліцію, яка прибула о 20:58 та почала складати протокол. Тим часом слідчий перевірив камери міста та виявилося, що ці пошкодження є з 18 липня 2024 року, тому вона вибачилася перед інспектором, бо вона дійсно цих пошкоджень не бачила, і якби вона змогла подивитися камери на парковці, то і поліцію б не викликала. Однак поліцейські зробили висновок, що вона хотіла звинуватити людину чия машина стояла поруч, тому прийняли рішення про притягнення її до відповідальності . На її прохання обгрунтувати прийняту постанову поліцейська відмовилася.
04 вересня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позов за змістом якої представник заперечував проти вимоги, вказавши на те, що 23 липня 2024 р о 16:16 год. на спеціальну лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 мова оригіналу: «сіті центр. парковка авто БМВ д/н НОМЕР_1 + невідома, охорона сказали що переглянуть запис можна через поліцію». 23 липня 2024 року о 20:49 год екіпаж «ОКЕАН-0403» отримав виклик. Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується витягами з відеозаписів та витягом з інформаційного порталу Національної поліції. Поліцейський відреагував та повідомив суть правопорушення, роз'яснив права та розглянув справу з дотриманням вимог закону. Своїми діями ОСОБА_1 підривала ефективність роботи патрульної поліції, швидкого реагування на виклики на гарячу лінію «102» та якість роботи поліцейських, навмисно затримуючи працівників патрульної поліції, безпідставне звернення на гарячу лінію «102».
02 серпня 2024 року у справі відкрито провадження та призначено її розгляд.
21 серпня 2024 року судом за клопотанням позивачки здійснено заміну відповідача та за клопотанням представника відповідача витребувано відеозаписи з камери зовнішнього спостереження за 17 та 18 липня 2024 року.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовну вимогу та зазначила, що вона дійсно не бачила раніше пошкодження на автомобілі, і лише через те, що перегляд відеозапису на парковці був можливий за участю поліції, вона вимушена була викликати поліцейських. Також позивачка повідомила, що не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною.
Відповідач повідомлений про розгляд справи відповідно до вимог ст.268 КАС України явку свого представника в судове засідання, не забезпечив, з заявами до суду не звертався.
Отже, виходячи із вимог ст.268 КАС України неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивачку, суд дійшов висновку, що позов підлягвє здоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 23 липня 2024 року інспектором УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції Оліновою О.В. винесено постанову серії ГБВ № 169813 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Згідно з змістом постанови 23 липня 2024 р близько 20:50 год за адресою :м.Одеса вулиця Давида Ойстраха,32 ОСОБА_1 здійснила завідома неправдивий виклик на лінію «102» та повідомила, що сталося ДТП з зниклим хоча насправді цього не було , пошкодження отримані раніше було встановлено через ВРОМ ДТП.
За відомостями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 позивачка є власницею транспортного засобу ВМW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
Як видно з відеозапису, автомобіль позивачки припаркований біля торгівельного центру, на задньому правому бампері наявні ушкодження у виді подряпини. Під час приїзду поліцейських позивачка повідомила, що побачила пошкодження та звернулася до охорони торгівельного центру з проханням переглянути відеозапис парковки, але їй відмовили і зазначили, що перегляд можливий лише за участі поліції, тому вона і зателефонувала в поліцію. Під час зясування обставин поліцейськими з камер відеоспостереження по місту було встановлено, що раніше, а саме 18 липня 2024 року автомобіль позивачки вже мав ці ж сліди ушкоджень і продемонстрували їй відео з телефону. Після цього позивачка повідомила, що раніше ушкодження не помітила, тому вибачилася перед поліцейськими.
Нормами ст.183 КУпАП встановлена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Диспозиція ст.183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч. 1, 2, третя і 5 статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачка, побачивши ушкодження транспортного засобу намагалася самостійно з'ясувати за яких обставин це сталося, який транспортний засіб знаходися поруч, звернулася до охорони торгівельного центру і лише отримавши повідомлення про можливість перегляду на вимогу поліції вирішила зателефонувати на 102.
Зазначені обставини підтверджуються наданим відповідачем відеозаписом з фіксацією спілкування поліцейських з позивачкою після прибуття на місце виклику і підтверджується змістом повідомлення на спеціальну лінію 102, зазначеним у відзиві на позов.
Аналіз зібраних у справі доказів вказує на те, що дії позивачки були направлені на встановлення причетних до ДТП, оскільки раніше пошкодження транспортного засобу не помітила, тому була впевнена, що подія відбулася біля торгівельного центру.
Необхідно звернути увагу на те, що представник відповідача у відзиві посилаючись на вчинення завідомо неправдивого виклику з повідомленням про ДТП зазначав, що пошкодження були отримані раніше і це встановлено за допомогою відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Одеській області ДПП. Також зазначено, що факт вчинення правопорушення підтверджується витягами з відеозаписів та витягом з Інформаційного порталу Національної поліції, однак таких відеозаписів не було додано, більше того, саме за клопотанням представника відповідача їх було витребувано з КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - «077»)».
Отже, із встановленого слідує, що відео з автомобілем позивачки було продемонстровано на місці складення постанови, але до матеріалів справи не залучалося, тобто матеріали справи не містять доказів на які посилається відповідач і не знаходяться на зберіганні відповідача.
Крім того, судом встановлено, що висновок про вчинення правопорушення не обгрунтований, не було перевірено доводи ОСОБА_1 та не надана оцінка її діям про необхідність виклику поліції та її спроби спочатку самостійно з'ясувати обставини завдання пошкодження шляхом перегляду відеозапису, не опитано охоронника та відмова в наданні доступу до відеозапису і, як наслідок, виклик поліції.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що в діях позивачки відсутній склад правопорушення визначений ст.183 КУпАП, оскільки не було завідомо неправдивого виклику, позивачку безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, тому дана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 2,5,9,77,90,255,268,286 КАС України,
Задовольнити позов ОСОБА_1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови .
Скасувати постанову від 23 липня 2024 року серії ГБВ № 169813, складену інспектором Оліновою О.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн, а провадження закрити .
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня складання рішення суду.
Суддя