Справа № 2-8664/10
іменем України
(заочне)
25 листопада 2010 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.
При секретарі Семенець А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики,
Згідно позову, 19 січня 2010 року відповідач ОСОБА_2 отримала у позивачки ОСОБА_1 за договором позики 8300 гривень зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 15 % щомісяця, які зобов'язалася повернути протягом 6 місяців. 13 лютого 2010 року ОСОБА_2 повторно отримала у ОСОБА_1 за договором позики 8300 гривень зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 15 % щомісяця, які зобов'язалася повернути протягом 6 місяців. За закінченням строку дії договору відповідачка суму позики не повернула та проценти за користування позикою не сплатила.
Позивачка просить стягнути з відповідачки на її користь суму боргу за позикою, процентами за користування позикою та визначені договорами позики пеню та штраф у загальному розмірі 41948,20 гривень.
Позивачка ОСОБА_1, належним чином та завчасно сповіщена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Надала суду письмову заяву, за якою підтримала в повному обсязі вимоги за позовною заявою та фактичні обставини на яких вони ґрунтуються.
Відповідачка ОСОБА_2, належним чином та завчасно сповіщена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.
За ухвалою суду розгляд справи проведений за відсутності сторін в порядку ст. 224 ЦПК України заочно за наявних в справі доказів.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного:
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та якості.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
19 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в простій письмовій формі був укладений договір позики (а.с. 61-62), за яким ОСОБА_2 отримала у ОСОБА_1 в борг 8300 гривень зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 15 % від розміру позики щомісяця, які зобов'язалася повернути протягом шести місяців, тобто не пізніше 19 липня 2010 року.
Факт виконання позивачкою умов договору та передання грошових коштів відповідачці підтверджується розпискою останньої (а.с. 62).
13 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в простій письмовій формі був укладений ще один договір позики (а.с. 59-60), за яким ОСОБА_2 отримала у ОСОБА_1 в борг 8300 гривень зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 15 % від розміру позики щомісяця, які зобов'язалася повернути протягом шести місяців, тобто не пізніше 13 серпня 2010 року.
Факт виконання позивачкою умов договору та передання грошових коштів відповідачці підтверджується розпискою останньої (а.с. 60).
Дійсність договорів позики відповідачкою не оспорена.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сама наявність боргового документа у позивачки свідчить про те, що на час розгляду справі в суді відповідачка свої зобов'язання за договорами позики не виконала.
Відповідачка ОСОБА_2, як позичальник за договорами позики, в порушення вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України прострочила виконання грошового зобов'язання в частині повернення позикодавцеві позики та процентів за користування позикою у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідачка згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов'язання, та згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язана сплатити суму боргу за позикою у розмірі 16600 гривень та процентами за користування позикою у розмірі 21165 гривень.
Перевіряючи правильність здійсненого позивачкою нарахування відсотків за користування позикою суд виходить з наступного:
- за договором позики від 19.01.2010 року - 8300 х 0,15 х 9 місяців = 11205 гривень
- за договором позики від 13.02.2010 року - 8300 х 0,15 х 8 місяців = 9960 гривень
разом 11205 + 9960 = 21165 гривень.
Таким чином розрахунок нарахування відсотків позивачкою здійснений арифметично правильно.
Позивачкою заявлені до стягнення нараховані згідно умов договорів пеня та штраф.
Суд виходить з того, що згідно п. 5.3 договорів позики, при порушенні позивальником строку повернення позики, останній повинен сплатити позикодавця пеню в розмірі 0,2 % від розміру позики за кожен день прострочення позики.
Позивачка просить стягнути з відповідачки таку пеню за прострочення по першому договору позики за період з 18.07.2010 року по 18.10.2010 року та за другим договором позики за період з 12.08.2010 року по 12.10.2010 року у загальному розмірі 2523,20 гривень.
За першим договором сума позики в розмірі 8300 гривень прострочена (в межах заявлених позовних вимог) на 91 день і пеня згідно умов договору за цей період становить:
8300 х 0,002 х 91 = 1510,60 гривень
За другим договором сума позики в розмірі 8300 гривень прострочена (в межах заявлених позовних вимог) на 61 день і пеня згідно умов договору за цей період становить:
8300 х 0,002 х 61 = 1012,60 гривень
Разом пеня складає 1510,60 + 1012,60 = 2532,20 гривень, тобто розрахунок пені позивачкою здійснений арифметично правильно.
Згідно п. 5.4 договорів позики, при порушенні позичальником строку сплати процентів більше ніж на один місяць, він зобов'язаний сплатити позикодавця штраф у розмірі 10 % від розміру позики.
Позивачка просить стягнути з відповідачки такий штраф у загальному розмірі 1660 гривень.
Розрахунок штрафу позивачкою здійснений арифметично правильно (8300 х 0,1 + 8300 х 0,1).
Позовні вимоги про стягнення з відповідачки пені та штрафу ґрунтуються на вимогах ч . 2 ст. 625 ЦК України та підлягають задоволенню.
Оскільки матеріали справи не містять підтвердження щодо сплати позивачкою судового збору та інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи, такі витрати слід стягнути до доходу держави з відповідачки.
Ухвалою суду від 10.11.2010 року вжиті заходи забезпечення позову - накладений арешт на квартиру відповідачки. Оскільки зобов'язання за договорами позики відповідачкою до цього часу не виконані, потреба у застосуванні заходів забезпечення позову не відпала і суд не вважає за можливе скасувати такі заходи.
Керуючись ст.ст. ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 625, ст. 1046, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:
- заборгованість за договорам позики від 19 січня 2010 року та 13 лютого 2010 року у розмірі 16600 гривень;
- проценти за користування позиками у розмірі 21165 гривень ;
- пеню за прострочення повернення суми позики у розмірі 2523 гривні 20 копійок;
- пеню за прострочення сплати процентів за користування позикою у розмірі 1660 гривень;
усього стягнути 41948 (сорок одну тисячу дев'ятсот сорок вісім) гривень 20 (двадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави судовий збір у розмірі 419 (чотириста дев'ятнадцять) гривень 48 (сорок вісім) копійок та оплату інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідач, який не з'явився у судове засідання, може подати до Будьоннівського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий :