Справа № 2-1702/2010
22 листопада 2010 року Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді: Кваша А.В.
при секретарі: Горбачевська І.П.
за участю: позивача - ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5, про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на частину нерухомого майна, -
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5, про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на частину нерухомого майна, посилаючись на те, що з 25.03.2005 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. На час смерті її чоловіку на праві приватної особистої власності належала Ѕ частина АДРЕСА_1. За час перебування у шлюбі з чоловіком нею було здійснено ремонт будинку на загальну суму 21007,20 грн. вартість Ѕ частини будинку складає 25035,50 грн., вартість її внеску у поліпшення спірної частки будинку складає 21007,20 грн., тобто 83%, тому вважає, що на підставі ст. 62 СК України Ѕ частина будинку стала їх з чоловіком спільною сумісною власністю та просила визнати цей факт, та признати за нею право власності на Ѕ частину будинку, що складається з «А-1» житлового будинку, «Б» літньої кухні, «В» гаражу, «Г» сараю, «Д» вбиральні, «И» сараю, І водоколонки, ІІ,І вимощення.
В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, пояснили, що дійсно позивач продала свою квартиру за 25357 грн. в квітні 2007 року, після чого в липні 2007 з ТОВ «Діабаз» уклала договір про ремонт будинку. В травні 2009 року її чоловік помер, після його смерті відкрилася спадщина, спадкоємцями є вона та дві дочки її чоловіка від першого шлюбу, вважає, що вартість належного її чоловіку майна за час їх спільного життя значно збільшилася, тому просить визнати це майно спільною сумісною власністю та визнати за нею право власності на Ѕ його частину.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, 23.09.2010 року до суду надійшла заява ОСОБА_7, про визнання відповідачами позову в повному обсязі та про розгляд справи за їх відсутності (а.с.164).
Третя особа ОСОБА_5, в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином - надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.174).
Суд, розглянувши заявлені позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2005 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб (а.с.13).
ОСОБА_6, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14) на момент його смерті та по теперішній час позивач проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16,17).
Померлому ОСОБА_6 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину від 27.09.2001 року належала Ѕ частина АДРЕСА_1, співвласником іншої Ѕ частини цього домоволодіння є ОСОБА_5
Відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте ними в порядку спадкування.
В судовому засіданні встановлено, що 03.04.2007 року позивач по справі продала належну їй Ѕ частину АДРЕСА_1 за 15887 грн. та земельну ділянку під цим будинком за 9470 грн., що в загальній сумі становить вчинивши продаж за 25357 грн.
08 червня 2007 року між позивачем та ТОВ «Діабаз КР» укладено підрядний контракт № 15 на ремонт приміщення житлового будинку по АДРЕСА_1 ціна предмету контракту становить 21007,20 грн. згідно локальної сміти № 2-1-1 (а.с. 99-101,106-110). Згідно квитанції серія 02ААИ № 935653 15 серпня 2007 року позивач сплатила ТОВ «Діабаз КР» 21007,20 грн. за підрядним контрактом № 15 від 08.06.2007 року (а.с.23).
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що померлий ОСОБА_6 та його рідний брат ОСОБА_5 успадкували по Ѕ частині домоволодіння АДРЕСА_1 та грошові внески з усіма належнимим вісотками та загальна оцінка спадкового майна складала 38057,24 грн. (а.с.8).
Як вбачається з копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно АДРЕСА_1 складається з «А-1» житлового будинку, «Б» літньої кухні, «В» гаражу, «Г» сараю, «Д» вбиральні, І водоколонки, ІІ,І вимощення та «И» сараю і загальна вартість нерухомого майно становить 50071 грн. станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому сарай - «И» є самочинним будівництвом, вартість Ѕ частини будинку без урахування вартості самочинного будівництва становить 23879 грн (а.с. 12).
Відповідно до ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності, ч. 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна подружжя є рівними, якщо інше не встановлено між ними або шлюбним договором.
Відповідно до положень ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 67 ЦПК України.
Сукупність установлених у справі обставин свідчить про те, що майно померлого ОСОБА_6 за час перебування у шлюбі з позивачем істотно збільшилося у своїй вартості за рахунок грошових затрат позивача витрачених нею на ремонт спірного будинку, отже у суду є всі підстави для визнання Ѕ частини домоволодіння № АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання за позивачем права власності на ј частину домоволодіння № АДРЕСА_1, яке складається з «А-1» житлового будинку, «Б» літньої кухні, «В» гаражу, «Г» сараю, «Д» вбиральні, І водоколонки, ІІ,І вимощення, в іншій частині позову про визнання права власності на сарай, який розміщений під літерою «И» суд вважає за необхідне відмовити, оскільки він є самочнним будівництвом, а отже не може бути предметом поділу.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,130,174,212-215 ЦПК України, ст. ст. 57,60,71,72 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5, про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на частину нерухомого майна задовольнити частково.
Визнати Ѕ частину домоволодіння № АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнавши, що ОСОБА_1 належить право власності на ј частину домоволодіння № АДРЕСА_1, яке складається з «А-1» житлового будинку, «Б» літньої кухні, «В» гаражу, «Г» сараю, «Д» вбиральні, І водоколонки, ІІ,І вимощення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання протягом десяти днів після його проголошення апеляційної скарги, а особами які приймали участь у справі, проте не були присутніми при оголошенні рішення в тому ж порядку з дня отримання копії рішення.
Суддя А.В. Кваша
Повний текст судового рішення складено 26.11.2010 р.