2010 року листопада місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дяченко Л.О.,
Летягіної О.В.
При секретарі Вернігор О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6,
на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.10.2010 року,
у травні 2010 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми завдатку.
Позов мотивовано тим, що він мав намір придбати у відповідача земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за 40 000 доларів США.
21.05.2008 року він передав відповідачу в рахунок вартості земельної ділянки 1000 доларів США, про що була складена угода, за якою відповідач зобов'язався в строк до 21.07.2008 року забезпечити укладення належним чином договору купівлі-продажу на ім'я позивача. Для продажу земельної ділянки відповідачу необхідно було отримати державний акт на вказану земельну ділянку. Для цієї цілі ним було передано відповідачу грошові кошти у розмірі 2400 доларів США. Згодом позивач дізнався, що відповідач земельну ділянку продав, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача суму у розмірі 27200 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.10.2010 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 7900 грн. 90 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Він вказує, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутній оригінал договору завдатку за яким позивач хоче стягнути з нього зазначені кошти. Та взагалі він не мав наміру продавати позивачу спірну земельну ділянку, оскільки державного акту на той час в нього на землю не було.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пояснень представника позивача договір про завдаток було укладено із розрахунку укладення в майбутньому угоди купівлі-продажу земельної ділянки, однак самої угоди укладено не було. А відтак, суд вважає угоду від 21.05.2008 року як угоду про аванс. В іншій частині суд не знайшов підстав для задоволення позову, оскільки на підтвердження суми, яка залишилася, позивачем не надано жодного пояснення та підтвердження передання грошей.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки вони відповідають фактам та обставинам що встановлено судом, та правовідносинам, які склалися між сторонами.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Під час розгляду справи позивачем не надано доказів на підтвердження того, що угода від 21.05.2008 року є угодою про завдаток, а відтак відповідно до ч.2 ст. 570 ЦК України вона вважається авансом.
Довід апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній оригінал договору про завдаток або аванс, а суд у своєму рішенні посилався лише на копію зазначеного договору та на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, є непереконливим, оскільки стороною відповідача не надано жодних документів на спростування даної обставини.
Згідно пояснень представника позивача договір про завдаток було укладено із розрахунку укладання угоди купівлі-продажу, однак, самої угоди не було.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Виходячи з цього положення, судом першої інстанції вірно визначено угоду від 21.05.2008 року як угоду про аванс та правильно стягнуто з відповідача вказану суму.
Враховуючи, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, ч.1 ст. 308, 314, 315, 317, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.10.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді :