Справа: № 2а-3720/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів:
при секретарі:
за участю:Федорової Г.Г.,
Вівдиченко Т.Р., Сауляка Ю.В.,
Скирді Б.К.,
представника позивача -Капустіної А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2010 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Національна Миловарна Компанія», за участю третьої особи: Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві про припинення юридичної особи, -
У березні 2010 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі -позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Національна Миловарна Компанія»(далі -відповідач), за участю третьої особи: Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві про припинення юридичної особи.
Позовні вимоги мотивувала тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Національна Миловарна Компанія»за адресою свого місцезнаходження відсутнє, що унеможливлює здійснення контролю та нагляду за його діяльністю з боку уповноважених державних органів, в тому числі, органів державної податкової служби, а також тим, що неповідомлення про факт зміни адреси є порушенням законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2010 року у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч.1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Перша Національна Миловарна Компанія»зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 13.06.2002 року за № 10001378809 за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 14 (а.с. 7).
Згідно довідки про взяття на облік платника податків відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 10.07.2002 року за № 15357/3029 (а.с. 12).
У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (а.с. 7).
Виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, крім іншого, зокрема є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконує покладені на нього обов'язки та своєчасно подає до органів державної податкової служби звітність, що підтверджується довідкою про подання звітності по ТОВ «ПНМК»№17015-01 від 13.05.2010 року та довідкою про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 7972/10/24-120 від 18.05.2010 року.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені виключно Конституцією та законами України.
Згідно ст. 13 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII (далі -Закон № 509-XII), посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно Закону № 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, на податкові органи покладається контроль за додержанням платниками податків законодавства у сфері податкового законодавства.
Згідно з п. 1.17 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджені Наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 року (далі -Методичні рекомендації), у разі неможливості розпочати перевірку у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків) за його місцезнаходженням, складається акт довільної форми, в якому викладаються причини неможливості розпочати перевірку у терміни, визначені в направленні на її проведення, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення. Цей акт фіксується у спеціальному журналі реєстрації актів відповідно до встановленого порядку оформлення та реалізації матеріалів перевірок органами державної податкової служби.
Відповідно до п. 1.15 Методичних рекомендацій, при встановленні відсутності платника податків за місцезнаходженням, складається акт перевірки щодо не встановлення місцезнаходження платника податків та підрозділу податкової міліції передається окремий запит на встановлення місцезнаходження платника податків. У свою чергу цей підрозділ здійснює оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податків. Не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту на встановлення місцезнаходження підрозділ податкової міліції в обов'язковому порядку письмово повідомляє підрозділ, який здійснює перевірку, та підрозділ обліку платників податків про результати здійснених заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків та (або) його посадових осіб, залучення їх до проведення перевірки шляхом вручення платнику податків (посадовим особам платника податків) письмового запрошення про необхідність явки до органу ДПС для ознайомлення з підставами проведення перевірки та датою початку її проведення. У разі не встановлення підрозділом податкової міліції протягом 10 календарних днів місцезнаходження платника податків та його посадових осіб, підрозділ податкової міліції продовжує здійснювати вичерпні заходи до моменту залучення такого платника до проведення перевірки, про що повідомляє підрозділ органу ДПС, що надавав запит.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак позивачем не було надано доказів щодо виконання ним вимог Методичних рекомендацій при встановлені відсутності ТОВ «Перша Національна Миловарна Компанія»за місцезнаходженням, а також неможливості проведення планових та позапланових перевірок платників податків та ненадходження податкових зборів до бюджету.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням за умови подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Національна Миловарна Компанія»відповідної податкової звітності не являється підставою для припинення Товариства як юридичної особи.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя:
Г.Г. Федорова
Т.Р. Вівдиченко
Ю.В. Сауляк
Повний текст ухвали складено та підписано -22.11.10 р.