Справа: № 2-а-2351/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Коротких А.Ю.,
суддів Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом малого підприємства «Берест»до головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та скасування рішення, -
У травні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій та скасування рішення відповідача № 28 від 23.04.2010 року про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації столярної майстерні, котлів марки КЧМ (2 одиниці).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що 17 березня 2010 року та 19 березня 2010 року, на підставі листа прокуратури Новгород-Сіверського району Чернігівської області № 365 вих-10 від 04.03.2010 року, згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства малим підприємством «Берест», про що складено акт № 76/09 від 19 березня 2010 року.
Перевіркою встановлено, що в столярній майстерні позивача установлено робоче обладнання, а саме станки по обробці деревини, виготовлення меблів та столярних виробів. В процесі виробничої діяльності утворюються шкідливі речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (пил), що викидаються в повітря робочої зони і в атмосферу. Дані речовини відносяться до Переліку найбільш поширених забруднюючих речовин. Для опалення виробничого та службового приміщення позивачем використовуються два побутові котла марки КЧМ, які працюють на твердому паливі -дерево, обрізки від столярного, мебельного виробництва, тирса. Столярна майстерня та вказані котли є стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. В порушення ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»від 16 жовтня 1992 року № 2708-XII, в редакції Закону від 3 червня 2004 року № 1745-IV, у позивача відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області було винесено припис № 73/09 від 19.03.2010 року, яким зобов'язано позивача забезпечити надання матеріалів до Держуправління з охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, одержати позитивний висновок екологічної експертизи на вплив на навколишнє природне середовище.
23.04.2010 року відповідачем було прийнято рішення № 28, яким тимчасово заборонено (зупинено) з 28.04.2010 року експлуатацію столярної майстерні, котлів марки КЧМ (2 од.) малого підприємства «Берест»та зобов'язано позивача отримати в установленому порядку дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарних джерел підприємства в атмосферне повітря.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами визначено у ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»від 16 жовтня 1992 року № 2708-XII, в редакції Закону від 3 червня 2004 року № 1745-IV.
Абзацами 1 та 4 частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 5 квітня 2007 року № 877-V визначено, що виключно законами встановлюється спосіб здійснення державного нагляду (контролю).
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - це процедура здійснення державного нагляду (контролю), встановлена законом.
Така процедура визначена, зокрема, статтями 4 - 8 названого Закону, які містять загальні вимоги здійснення державного нагляду (контролю), та передбачають проведення державного нагляду (контролю) шляхом проведення планових та позапланових заходів, а також необхідність видання органом нагляду (контролю) перед проведенням відповідного заходу розпорядчих документів.
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»від 16 жовтня 1992 року № 2708-XII, в редакції Закону від 3 червня 2004 року № 1745-IV встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1524, Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань, зокрема охорони навколишнього природного середовища та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Згідно з абзацом 4 пункту 4 Положення, одним із основних завдань Мінприроди є здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підпунктом «в»п. 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2751-XII від 29 жовтня 1992 року, встановлено, що діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема, використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вивчивши матеріали справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано правомірність спірного рішення.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до хибного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим невірно вирішив спір.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позову та доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_3 -задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року -скасувати.
В задоволенні адміністративного позову -відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.