23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Даніла Н.М.
Суддів Сінані О.М.
М'ясоєдової Т.М.
При секретарі Комаренко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості у зв'язку з непогашенням кредиту, звернення стягнення на предмет застави,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 03 вересня 2010 року,
У червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості у зв'язку з непогашенням кредиту, звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи тим, що 04 травня 2007 року позивач надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 9 891 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, поручителем за даним договором є ОСОБА_6. У зв'язку з тим, що відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконують, станом на 07 травня 2010 року у них виникла заборгованість у розмірі 7 085 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07 травня 2010 року складає 56 155,05 грн.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 03 вересня 2010 року позов задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 56 155,05 грн.; стягнуто в рівних частках з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судові витрати в сумі 681,55 грн.; звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль марки ВАЗ модель 21101, 2007 року випуску, колір чорний, тип транспортного засобу - легковий седан, номер агрегатів - НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною його подальшої реалізації у розмірі 49 950 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надіслали до суду апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду змінити в частині стягнення штрафних санкцій, посилаючись на не застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у порушення кредитного договору та вимог чинного законодавства України, ОСОБА_5 зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 07 травня 2010 року за ним утворилася заборгованість у сумі 7 085 доларів США, що за курсом Національного Банку України складає 56 155,05 грн. За кредитним договором та договором поруки відповідачі несуть солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що 04 травня 2007 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11151162000, за умовами якого позивач надав кредит у розмірі 9 891 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, поручителем за даним договором є ОСОБА_6. У зв'язку з тим, що відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконують, станом на 07 травня 2010 року у них виникла заборгованість у розмірі 7 085 доларів США, що за курсу Національного Банку України складає 56 155,05 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Банком та ОСОБА_5 укладено договір застави від 04 травня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_5 передав в заставу автомобіль марки ВАЗ модель 21101, 2007 року випуску, колір чорний, тип транспортного засобу - легковий седан, номер агрегатів НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1
Згідно з вимогами ст. ст. 52, 526, 530 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно з вимогами закону або договору.
Відповідно до ст. 572 ЦК України кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Згідно зі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 590 ЦК України та статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору внаслідок неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань у солідарному порядку, шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Доводи апелянта про те, що судом помилково не застосовані вимоги ч.3 ст. 551 ЦК України, колегія суддів не приймає, оскільки правові підстави для застосування зазначеної норми закону відсутні, а посилання позивача на тяжкий матеріальний стан, який склався у сім'ї, правового значення не має.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 317, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 03 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: