Справа: № 2а-12132/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Паскаль Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Форум»про визнання протиправними дій та скасування постанови, акту виконавчого провадження, -
У серпні 2010 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва з вимогами про заборону Відділу ДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві виконувати будь-які дії пов'язані по виконавчому провадженню № ВП 13721663, визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 13721663.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що державним виконавцем, відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно, повно вчинено виконавчі дії у спосіб і порядок, визначенні чинним законодавством, право позивача на добровільне погашення заборгованості вчиненими діями у виконавчому провадженні не порушено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. На думку апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема, усі дії відповідача по виконавчому провадженню, які він провів у період з 24.06.2009 року по 04.08.2010 року суперечать вимогам чинного законодавства.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2009 року постановою державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва відкрито виконавче провадження про стягнення боргу в розмірі 306 652,24 грн. за виконавчим написом від 17.06.2009 року №1023 з боржника ОСОБА_3 на користь АКБ «Форум»та відповідно до реєстру кореспонденції дану постанову надіслано позивачу 25.06.2009 року.
Постанову про оголошення майна боржника у розшук надіслано 15.12.2009 року Позивачу з повідомленням про вручення поштової кореспонденції на адресу, зазначену в матеріалах виконавчого провадження, проте листування повернулось з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Постанову про зупинення виконавчого провадження, відповідно до книги реєстру кореспонденції, надіслано 09.07.2010 року; постанову про відкладення виконавчих дій -05.08.2010 року, постанову про призначення експерта -21.08.2010 року.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, які долучено до матеріалів адміністративної справи, постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 24.06.2009 року та відповідно до вимог частини другої ст. 24 Закону державним виконавцем встановлено строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а саме до 01.07.2009 року.
Постанову про відкриття виконавчого провадження, як свідчать матеріали справи, надіслано позивачу з супровідним листом, в якому зазначено щодо обов'язку в терміновому порядку передачі державному виконавцю квитанції про сплату боргу.
Позивач звернувся 04.08.2010 року з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, за результатом чого державним виконавцем винесено акт, яким вручено копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постановою про відкладення виконавчих дій від 04.08.2010 року відкладено провадження з виконавчих дій з примусового виконання даного виконавчого напису та встановлено термін для добровільного виконання постанови до 11.08.2010 року, у зв'язку із невчасним отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
До вказаної дати та станом на час розгляду справи в суді позивачем не надано доказів сплати боргу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії шляхом здійснення необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розгляду заяв сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; роз'яснення сторонам їх прав і обов'язків тощо.
Відповідно до ст. 24 Закону державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частиною першою ст. 27 Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 30 закону державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державним виконавцем, відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно, повно вчинено виконавчі дії у спосіб і порядок, визначенні чинним законодавством, право позивача на добровільне погашення заборгованості вчиненими діями у виконавчому провадженні не порушено.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 22 листопада 2010 року.
Головуючий: Н.В. Безименна
Судді: А.М. Горяйнов
І.Л. Желтобрюх