22 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Ісаєва Г.А.
суддів
при секретарі Белинчук Т.Г.
Підлісної І.А.
Урденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 05 серпня 2010 року,
Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги мотивовано тим, що 16 лютого 2007 року між Банком і ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, на підставі якого останньому був наданий кредит на споживчі потреби у розмірі 70000 доларів США, з оплатою 13% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 10 лютого 2017 року на умовах, визначених договором. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений іпотечний договір, згідно якому зазначені особи передали в іпотеку квартиру № 9 загальною площею 48,9 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їм на праві власності. Додатковою угодою між Банком і ОСОБА_5 була встановлена процентна ставка за користування кредитом на рівні 14% річних. В порушення умов договору кредиту ОСОБА_5 протягом тривалого часу не здійснював погашення кредиту та процентів згідно умов кредитного договору. Станом на 13 січня 2010 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_5 за договором кредиту складає 648708,48 грн. Забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором виступає іпотека нерухомого майна, відповідно до умов кредитного договору банк має право при виникненні простроченої заборгованості за договором, а також в інших випадках, передбачених договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за договором та стягнути заборгованість в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 05 серпня 2010 року позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» задоволено. Звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 9, загальною площею 48,9 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для задоволення вимог Банку щодо стягнення з ОСОБА_5 заборгованості в сумі 648708,48 грн., судових витрат в сумі 1820 грн., шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 і ОСОБА_7, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, просять скасувати його і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, посилаються на те, що суд не залучив до участі у справі службу у справах дітей, чим порушено законні житлові і майнові права неповнолітньої дитини - ОСОБА_8, місце проживання якої зареєстровано у квартирі, на яку звернено стягнення за рішенням суду. Також, вважають, що судом не з'ясовано обставин недотримання банком вимог Закону України «Про захист прав споживачів» і «Про іпотеку», оскільки зазначеними законами необхідною умовою початку звернення стягнення на предмет іпотеки є надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення. Факт отримання вимог позивача з боку відповідачів не знайшов свого підтвердження і в матеріалах справи немає таких доказів, у зв'язку з чим вважають, що судом ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, вважають, що судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, суд не з'ясував обставини з приводу нового позову, заявленого ОСОБА_5 до АКБ «Укрсоцбанк» про внесення змін до кредитного договору, які могли вплинути на результат даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухав представників АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7, розглянувши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_5 зобов'язання щодо повернення коштів за договором кредиту належним чином не виконував, тому суд, урахувавши умови договорів кредиту та іпотеки, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову АКБ «Укрсоцбанк» і звернення стягнення на предмет іпотеки.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що 16 лютого 2007 року між Банком і ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, на підставі якого останньому був наданий кредит на споживчі потреби у розмірі 70000 доларів США, з оплатою 13% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 10 лютого 2017 року на умовах, визначених договором. 27 червня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода згідно умов якої була встановлена процентна ставка за користування кредитом на рівні 14% річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений іпотечний договір, згідно якому зазначені особи передали в іпотеку квартиру № 9 загальною площею 48,9 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їм на праві власності.
Станом на 13 січня 2010 року у ОСОБА_5 утворилася заборгованість у сумі 648708 грн. 48 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України “Про заставу” установлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до п. 4.1 указаного договору іпотеки у разі невиконання Позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки ОСОБА_5 зобов'язання щодо повернення коштів за договором кредиту належним чином не виконував, суд, урахувавши умови договорів кредиту та іпотеки, дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову АКБ «Укрсоцбанк» і звернення стягнення на предмет іпотеки.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не звертався до іпотекодавця з письмовою вимогою про усунення порушення основного зобов'язання в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 35 Закону України “Про іпотеку” не спроможні, оскільки ненадіслання іпотекодавцю та боржнику повідомлення про порушення основного зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду в установленому законом порядку.
Твердження в апеляційній скарзі на те, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки будуть порушені права малолітньої дитини, яка проживає в спірній квартири, яка є предметом іпотеки, суд до уваги не приймає, оскільки на час укладання договору іпотеки в спірній квартирі малолітня дитина не проживала, про ще свідчить довідка про склад сім'ї (а.с. 130) Власником спірної квартири є ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а тому права ОСОБА_8, яка не є власником цієї квартири, не порушені.
Рішення суду відповідає вимогам закону і доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовані.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 05 серпня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Ісаєв Г.А.
Белинчук Т.Г.
Підлісна І.А.