Справа: № 2-а-36/10 Головуючий у 1-й інстанції: Баренко С.Г.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ВДАІ м. Житомира про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2009 року, -
В березні 2009 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до Житомирського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Відділу Державної автомобільної інспекції м. Житомира про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2009 року, в якій просила:
- поновити строк звернення до суду з даним позовом;
- постановити рішення, яким визнати незаконною постанову інспектора АП ВДАІ м. Житомира Погорецької Наталії Леонідівни № 009394 від 03.01.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та скасувати її (а.с. 3-5).
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2010 року відмовлено ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2009 року (а.с. 22).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач -ОСОБА_2 подала заяву про апеляційне оскарження (а.с. 24) та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 22.02.2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ВДАІ м. Житомира про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а справу направити на новий розгляд (а.с. 25-26).
Крім того, однією із вимог в апеляційній скарзі, є вимога апелянта про поновлення строку звернення з заявою про апеляційне оскарження, так як постанова суду першої інстанції була направлена на адресу позивача лише 26.02.2010 року (а.с. 25-26).
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (норма статті в редакції, яка діяла на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу попереднього судового засідання від 22.02.2010 року по справі № 2а-36/10 позивач не була присутня при проголошенні постанови (а.с. 21); отримання позивачем копії постанови суду від 22.02.10 р. відбулось після 26.02.2010 р., про що свідчить дата на штемпелі на копії конверта, в якому направлялись на адресу позивача супровідний лист Житомирського районного суду від 26.02.2010 року разом з копією постанови від 22.02.2010 року (а.с. 27).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана апелянтом в 10-ти денний термін з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2010 року позивачем не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої станції скасуванню з прийняттям нової постанови з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відмовив ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2009 року. Відмовляючи, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова винесена 03 січня 2009 року, про винесення вказаної постанови їй стало відомо через органи Державної виконавчої служби 02.03.2009 року, проте за захистом порушених прав та свобод, позивач звернулася до суду лише 25.03.2009 року, тим самим пропустила строк, передбачений ст. 289 КУпАП.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
З матеріалів справи вбачається та це встановлено судом першої інстанції, постановою інспектора АП ВДАІ м. Житомира серії АМ № 009394 від 03.01.2009 року позивача визнано винною за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за те, що остання 02.01.2009 року о 14 год. 17 хв. здійснила зупинку автомобіля НОМЕР_1 в м. Житомирі по вул. Проспект Миру в зоні дії знаку «Зупинку заборонено»(а.с. 8).
Дане правопорушення зафіксовано спеціальним технічним засобом «Візир».
Колегія суддів звертає увагу на те, що відмовляючи позивачу в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2009 року, суд першої інстанції перебрав на себе функцію суду апеляційної інстанції, що є неприпустимим.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2010 року, який під час ухвалення судового рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями прийняти нове рішення по суті заявлених позовних вимог, зокрема поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом, визнати незаконною та скасувати постанову інспектора АП ВДАІ м. Житомира Погорецької Наталії Леонідівни № 009394 від 03.01.2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП.
З огляду на таке, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що позивачем не пропущено строку звернення до суду з даним позовом, так як дата -02.03.09 р., яка зазначена на копії конверту (а.с. 6) та на яку суд першої інстанції в своїй оскаржуваній постанові вказує як на дату, з моменту якої позивач дізналася про існування постанови по справі про адміністративне правопорушення не є датою отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2009 р. та не є датою, з моменту якого позивач дізналася про існування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Дата -02.03.09 р. є датою відправлення відділом ДВС Житомирського РУЮ боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження для виконання, зокрема це підтверджується тим, що на поштовому штемпелі зазначено м. Житомир, а позивач мешкає АДРЕСА_1.
З цього слідує, що дата отримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження є більш пізня дата, чим 02.03.09 р.
Як вбачається з штампу вхідної кореспонденції канцелярії суду першої інстанції, позовна заява за підписом ОСОБА_2 зареєстрована -25.03.2009 р., однак направлена позивачем до Житомирського районного суду Житомирської області ще 16.03.2009 р., про що свідчить дата в позовній заяві (а.с.3-5).
Таким чином, строк звернення до суду першої інстанції позивача з позовною заявою хоча і пропущений, однак з поважних на те причин, викладених судом апеляційної інстанції вище.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
03.01.2009 року інспектор АП ВДАІ м. Житомира ст. лейтенант міліції Погорецька Наталія Леонідівна винесла постанову серії АМ № 009394 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (а.с. 8).
Однак, лише один доказ (постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 009394 від 03.01.2009 року), який вказує на правопорушення, скоєне ОСОБА_2 ставить під сумнів встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази скоєння позивачем даного адміністративного правопорушення, наприклад, якщо правопорушення зафіксовано спеціальним технічним засобом «Візир», то доказами, які б підтверджували факт скоєння правопорушення мали б бути фотокопії, на яких було б зображено автомобіль НОМЕР_1, на якому позивач здійснив зупинку в м. Житомирі по вул. Проспект Миру в зоні дії знаку «Зупинку заборонено».
Крім того, слід відмітити, що інспектор АП ВДАІ м. Житомира ст. лейтенант міліції Погорецька Наталія Леонідівна, невірно зазначила в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 009394 прізвище правопорушника, замість «ОСОБА_2»зазначено «ОСОБА_2»(а.с. 8).
Колегія суддів відмічає, що у відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Отже, враховуючи матеріали по справі про адміністративне правопорушення та виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відповідач при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності діяв не розсудливо та не пропорційно, тобто не з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямовано було рішення про накладення штрафу.
Отже, колегія суддів вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2009 року серії АМ № 009394, винесена інспектором АП ВДАІ м. Житомира ст. лейтенантом міліції Погорецькою Н.Л. є такою, що винесена не на підставі норм чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи та порушено норми матеріального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з прийняттям нової постанови.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 9, 41, 128, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2010 року -скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов позивача - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з даним позовом.
Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора АП ВДАІ м. Житомира Погорецької Наталії Леонідівни № 009394 від 03.01.2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян