2010 року вересня місяця „13” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Любобратцевої Н.І.
При секретарі: Комаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, 3 особи - Комунальне підприємство «Житловик-2», ОСОБА_7, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, управління архітектури та містобудування Євпаторійської міської ради, виконком Євпаторійської міської ради, Євпаторійська міська рада, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року,
26 серпня 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що 19 липня 2008 року в результаті самовільного, без відповідного дозволу Інспекції ДАБК, проведення ОСОБА_6 будівельних робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_2 із збільшенням площі забудови /фактично зводився двоповерховий будинок/ виник обвал стіни квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачці на праві власності. Крім того, була розібрана крівля будинку, порушені брусові перекриття крівлі, в квартирі позивачки виникли тріщини штукатурного шару на стінах, стелі та віконних відкосах, зіпсована електропровідка, пошкоджені меблі. Зазначає, що обвал стіни виник з вини відповідачки, оскільки остання проводила будівельні роботи з порушенням державних будівельних норм, порушенням технічного висновку № ЕН-07-527, що відображено в акті управління архітектури та містобудування Євпаторійської міської ради АР Крим від 01.08.2008 року, з порушенням СНіП 2.08.01-89. Відповідачка зобов'язалася поновити стіну будинку, зробити ремонт на протязі трьох тижнів, купити нові меблі на протязі місяця, про що надала позивачці розписку. Між тим, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_6 не виконала. На місці зруйнованої стіни відповідачкою була зведена нова стіна, проте вона не є перегородкою між квартирами № 3 і № 4. ОСОБА_6 звела новий двоповерховий будинок на місці квартири № 4, який не пов'язаний з квартирою позивачки, хоча знаходиться впритул до квартири № 3. Посилається на те, що стіна зведена відповідачкою не є несучою, а тому не є опорою для крівлі будинку, оскільки знаходиться в декілька сантиметрах від краю крівлі і не заходить під неї, ОСОБА_6 стіна була зведена не тому, що зруйнована перегородка між їх квартирами, а у зв'язку з тим, що ця стіна є стіною для нового двоповерхового будинку, яка була необхідна відповідачці для завершення самовільного будівництва. Таким чином, зруйнована стіна, на думку позивачки, не була відновлена. Уточнивши позовні вимоги в процесі розгляду справи, ОСОБА_5 просила стягнути на її користь матеріальну шкоду в розмірі 62993 грн., заборонити ОСОБА_6 проводити реконструкцію належної їй квартири, зобов'язати знести самовільне будівництво, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 15000 грн., судові витрати - 3284 грн. за проведення експертизи Кримським НДІ судових експертиз, 1850 грн. за проведення експертизи ПП «Юг-Експерт». Моральну шкоду обґрунтовує тим, що після обвалу стіни будинку у її чоловіка виник серцевий напад, у неї загострилася гіпертонічна хвороба, вони з чоловіком є особами похилого віку, отримують лише пенсію, і з пенсії не можуть відновити зруйновану власність. Крім того, в квартирі проживали їх близькі родичі - дочка, онуки, які залишилися фактично без житла, оскільки квартира знаходиться в аварійному стані.
Справа № 22-ц-20783/2010 р Головуючий в 1 інстанції Куликовська О.М.
Доповідач Горбань В.В.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 62993 грн., а також понесені судові витрати на проведення експертиз у розмірі 5134 грн., а всього 68127 грн. Зобов'язано ОСОБА_6 знести самовільно побудовану будівлю в двох рівнях розміром 6,0 х 4,65 + 4,75 х 3,14, загальною площею побудованих приміщень першого поверху 42,9 кв.м на місці розташування квартири АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що рішення суду незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, на не відповідність висновків суду обставинам справи.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідачки заподіяно шкоду майну позивачці ОСОБА_5, а тому відповідачка повинна відшкодувати завдані збитки на підставі статей 1166 Цивільного кодексу України.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини 3 статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.
Як убачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідачка ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_2
При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_6, не маючи дозволу на будівництво та без отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному Законом, а також не отримавши відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на початок виконання будівельних робіт, провела будівельні роботи по реконструкції квартири АДРЕСА_2, були демонтовані несучі конструкції стін і єдиного даху над зазначеним жилим будинком.
Незаконне будівництво потягло пошкодження в квартирі позивачки, а саме: відбулося руйнування суміжної стіни, яка була внутрішньою перегородкою між квартирами № 3 та № 4, у приміщенні кухні квартири № 3 площею 8,2 кв.м біля вікна, на підвіконні та по усьому периметру стелі з'явилися тріщини штукатурного шару, також місцями порушено дерев'яну підлогу. У житловій кімнаті квартири № 3 площею 15,2 кв.м місцями утворилися тріщини на стелі по усьому периметру та стінах (а.с. 10).
Так, з висновків судових будівельно-технічних експертиз від 28.09.2009 року № 264 та від 12.03.2010 року № 121 вбачається, що причиною обвалу стіни між квартирами АДРЕСА_2 є проведення робіт по розібранню перекриття та стін квартири № 4 без закріплення конструкцій будинку до виконання розібрання квартири. На день проведення огляду у квартирі № 3 була відсутня четверта стіна. Стіна квартири № 4 не є опорною для крівлі житлового будинку літер «А» та квартири № 3. Виконане примикання крівлі не відповідає вимогам п. 3.37 ДБН В 2.6-14-97. Поновлена стіна між квартирами № 3 та № 4 не відповідає вимогам ДБН В 1.1-12:2006 п. 310.11, п. 3.2.6. Нова будівля - квартира № 4 не відповідає вимогам ДБН В 1.1-12:2006 п. 310.11, п. 3.2.6., 3.2.7, ДБН В. 2.2-15-2005 «Житлові будинки». Для усунення пошкоджень у квартирі № 3, яка належить позивачці ОСОБА_5 необхідно провести ряд ремонтно-відновлювальних робіт, на виконання зазначених робіт витрати складають 62993 грн.(а.с. 84-100, 138-161).
Таким чином, встановивши, що через самочинні дії відповідачки щодо реконструкції своєї квартири була зруйнована суміжна стіна у житловому будинку, квартира позивачки зазнала пошкоджень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність вини відповідачки у пошкодженні квартири позивачки і спричиненні матеріальної шкоди в розмірі 62993 грн., яка повинна бути відшкодована позивачці.
Що стосується висновків суду про задоволення позову про знесення самовільно збудованої будівлі, то колегія суддів з ними погоджується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження.
Звертаючись до суду з позовом про знесення самовільної будівлі, позивачка посилалася на те, що відповідачка самочинно, без відповідних дозволів і документів, здійснила реконструкцію своєї квартири, тобто фактично збудувала нову будівлю в двох рівнях на місці квартири № 4, у зв'язку з чим була зруйнована суміжна стіна та з'явилися пошкодження у приміщеннях квартири позивачки.
За висновками судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2009 року № 264 при проведенні реконструкції квартири АДРЕСА_2 порушені вимоги ст.ст. 23, 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій», п. 3.12, 3.14 «Положення про надання дозволів на виконання будівельних робіт», п. 5.8 ВСН 53-88 «Положення про організацію та проведення реконструкції, ремонту та технічного обслуговування будівель …» п. 4.1, 4.3.4, 4 «Регіональних правил забудови та використання територій Ар Крим». Нова будівля - квартира № 4 не відповідає вимогам ДБН В 1.1-12:2006 п. 310.11, п. 3.2.6., 3.2.7, ДБН В. 2.2-15-2005 «Житлові будинки».
Факт самовільного будівництва ОСОБА_6 також підтверджується іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Постановляючи рішення в цій частині, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку наявним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачка самовільно здійснила реконструкцію належної їй на праві власності квартири № 4 шляхом будівництва нової будівлі в двох рівнях розміром 6,0х4,65 + 4,74х 3,14, загальною площею побудованих приміщень 42,9 кв.м, на місці розташованої квартири АДРЕСА_2, яка не відповідає технічним нормам, чим створює перешкоди позивачці в користуванні своєю власністю, оскільки в результаті недотримання будівельних норм була зруйнована суміжна стіна, в квартирі позивачки утворилися пошкодження, що веде до руйнування квартири.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги
Всупереч ст. 60 ЦПК України відповідачка не надала доказів, які могли б спростувати висновки викладені в рішенні суду першої інстанції.
Що стосується доводу скарги про недоведеність розміру матеріальної шкоди в сумі 62993 грн., то він спростовується матеріалами справи та висновками експертизи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідно до вимог ст. 376 ЦК України знесення самочинного будівництва можливе тільки за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування і то, лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення, а позивачка ОСОБА_5 не є таким органом, тому не має права на звернення з таким позовом до суду, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на неправильному тлумаченні матеріального закону.
Як убачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з даним позовом як власник, посилаючись на те, що самочинне будівництво відповідачки порушує її право власності та створює перешкоди в користуванні належною їй на праві власності квартирою.
Що стосується права позивачки на звернення з цим позовом, то виходячи з положень ст.ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Курська А.Г. Горбань В.В. Любобратцева Н.І.