2010 року листопада місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дяченко Л.О.,
Летягіної О.В.
При секретарі Вернігор О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: Управління у справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації, - про вирішення спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5,
на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 21 вересня 2010 р.
у квітні 2010 р. позивач вернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про вирішення спору щодо участі у вихованні дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 із зобов'язанням надати йому можливість мати зустрічі з ним щодня в робочі дні з 18 до 21 години та сумісного відпочинку в один із вихідних днів протягом доби та навідування дитиною місця проживання батька.
21.06.2010 р. позивач змінив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідачку надати йому можливість для лікування, догляду, виховання та спілкування з сином ОСОБА_7, 2007 року народження, мати зустрічі щодня з дитиною в робочі дні з 8 до 22 години для відвідування медичних установ та місць відпочинку, один вихідний день протягом доби для відвідування дитиною місця проживання батька.
Позов мотивовано тим, що від шлюбу з відповідачкою він має сина ОСОБА_7 2007 року народження. З 13.06.2007 року сімейні відносини припиненні і вони проживають окремо. Відповідачка безпідставно перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною та її вихованні. До того ж, у сина ОСОБА_7 за час поживання з матір'ю виникло декілька хвороб, він голодує, знаходиться в безпорадному стані. Також зазначає, що відповідачка не виконує рішення органу опіки та піклування виконкому Петровської сільської ради від 17.06.2009 року про надання можливостей для зустрічі з дитиною.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 21 вересня 2010 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що судом порушено його право на виховання та спілкування з сином.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 є обґрунтованою і підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що з матеріалів справи не вбачається, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні батька з сином, а навпаки, позивач не виконує рішення органу опіки та піклування Петровської сільської ради та відмовляється брати участь у вихованні сина.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Дійшовши висновку, що ОСОБА_6 не чинить перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною та саме позивач не бажає виконувати рішення органу опіки та піклування щодо участі у вихованні дитини, суд виходив з висновку Управління у справах дітей Сімферопольської райдержадміністрації № 1868 від 16.09.2010р. (арк..116-117).
Проте, суд не врахував, що відповідно до положень ч.1 ст. 11 Закону України « Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських селищних рад.
Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Письмовий висновок, підписаний начальником Управління у справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації, а не головою райдержадміністрації та завірений печаткою управління, а не райдержадміністрації, не може вважатися висновком органу опіки та піклування, який визначений вищезгаданим законом.
Не є таким, що відповідає вимогам закону та являється підставою для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог, висновок суду, що спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, вирішено органом опіки і піклування за місцем проживання відповідачки з малолітньою дитиною, а саме рішенням № 10/217 від 17.06.2009р. виконавчого комітету Перовської сільської ради.
Із змісту цього рішення вбачається, що орган опіки та піклування забезпечує участь батька у вихованні сина ОСОБА_7 шляхом встановлення часу систематичних побачень: кожну суботу та тиждень з 10 год. до 12 год. у присутності матері із залученням двох няньок з кожної сторони. У разі відсутності матері спілкування проводити у присутності довіреної особи або охоронця приватного агентства за умови, що батько щотижня купуватиме одяг, обув, іграшки для дитини на суму не менш ніж 400 грн.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості, що дитині загрожує будь-яка небезпека, відсутні відомості про неналежне ставлення батька до дитини, відсутні негативні характеристики на батька, вищезгаданий висновок органу опіки та піклування судова колегія вважає дискримінаційним щодо позивача, оскільки покладає на нього обов'язки в зв'язку з його бажанням брати участь у вихованні дитини, які не передбачені ст.158 Сімейного Кодексу України.
Не відповідає обставинам справи і висновок суду першої інстанції щодо відсутності перешкод з боку відповідачки батьку дитини, який проживає окремо від нього.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів з заявами про ухилення відповідачки від виконання рішення органу опіки та піклування (арк..109).
Із змісту відповіді начальника Сімферопольського РВ ГУМВС України в АРК (арк.108) убачається, що ОСОБА_6 підтвердила факт перешкод батьку у спілкуванні з дитиною в зв'язку з тим, що останній звинувачує її у скоєнні злочинів.
Враховуючи, що рішення суду не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судова колегія, керуючись п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, скасовує рішення та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 щодо встановлення певного порядку спілкування його з малолітньою дитиною, судова колегія виходить перш за все з інтересів дитини: виключного ставлення до нього батька, його турботу про здоров'я дитини, його розвиток.
Судова колегія також виходить із відомостей про особу кожного з батьків: ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи (арк.95-96), має нормальні житлово-побутові умови проживання з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини (арк.98); ОСОБА_6 характеризується як позитивно, так і негативно (88,89,90), притягувалась до кримінальної відповідальності (арк.70-72, 110), має нормальні житлово-побутові умови проживання з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини (арк.113).
Судова колегія приймає до уваги і відомості про необхідність медичного обстеження дитини ( арк.22-26) та турботу батька про його фізичний стан.
Судова колегія вважає, що рішення органу опіки та піклування - рішення № 10/217 від 17.06.2009р. виконавчого комітету Перовської сільської ради, яким встановлено спілкування батька з дитиною кожну суботу та тиждень з 10 год. до 12 год. у присутності матері із залученням двох няньок з кожної сторони. У разі відсутності матері спілкування проводити у присутності довіреної особи або охоронця приватного агентства за умови, що батько щотижня купуватиме одяг, обув, іграшки для дитини на суму не менш ніж 400 грн., є дискримінаційним щодо позивача, оскільки покладає на нього обов'язки в зв'язку з його бажанням брати участь у вихованні дитини, які не передбачені ст.158 Сімейного Кодексу України.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутні відомості, що дитині загрожує будь-яка небезпека, відсутні відомості про неналежне ставлення батька до дитини тощо.
За таких обставин судова колегія встановлює інший порядок участі батька у вихованні дитини, а саме: мати зустрічі з дитиною кожного понеділка і середи з 10 годин до 19 годин та кожної суботи протягом доби за місцем проживання батька: АДРЕСА_1, а також для відвідування медичних установ та місць відпочинку.
На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України судова колегія присуджує ОСОБА_5 з ОСОБА_6 понесені ним судові витрати: пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 12 грн. 75 коп. та витратами на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 150 грн., а всього: 162 грн. 75 коп.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309 ч.1 п. п.3, 4, 314, 316, 319, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 21 вересня 2010 р. скасувати, ухвалити нове рішення такого змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_5 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити такий порядок участі ОСОБА_5 у вихованні дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1: мати зустрічі з дитиною кожного понеділка і середи з 10 годин до 19 годин та кожної суботи протягом доби за місцем проживання батька: АДРЕСА_1, а також для відвідування місць відпочинку.
За наявності потреби у лікуванні дитини, що підтверджується медичними документами, надати право ОСОБА_5 супроводжувати дитину до лікувального закладу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 понесені ним судові витрати у сумі 162 грн. 75 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді :