Справа № 754/5453/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2199/2025
27січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року у складі судді Галась І.А.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Позов обґрунтовано тим, що між позивачкою та ОСОБА_1 31 липня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб, про що складено актовий запис №951, який розірвано рішенням Деснянського районного суду міста Києва по справі № 754/10300/21 від 08 грудня 2021 року.
За час подружнього життя в них народилось два сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти залишилась проживати з позивачкою, а відповідач надавав мінімальні кошти на їх утримання на не регулярній основі, що змусило її звернутися до Деснянського районного суду міста Києва за стягненням аліментів.
09 грудня 2021 року судовим наказом Деснянського районного суду міста Києва по справі №754/18630/21 від 09 грудня 2021 року було наказано: стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
На початку 2023 року у їх сина ОСОБА_4 , почались систематичні болі в колінних суглобах, колючий біль в ділянці серця та головний біль, в результаті ретельного обстеження йому було поставлено діагноз: «Синдром множинної дисплазії сполученої тканини. Реактивна артропатія колінних суглобів. Кіфосколіотична постава. Лійкоподібна деформація грудної клітини І ст. Плоскостопість. Хронічний компенсований тонзиліт (копія виписки із амбулаторної картки хворого №1083 від 10 лютого 2023 року).
Починаючи з 2024 року ОСОБА_4 в лікувальних цілях відвідує басейн, вартість одного відвідування коштує 700 грн, мінімально необхідна кількість відвідувань 8, тому витрати виключно на басейн складають 700 х 8 = 5 600 грн на місяць.
В травні 2023 року у їх другого сина ОСОБА_3 почався знижуватись настрій, зростати тривожність, з'явились панічні напади, тремор рук, порушення сну та проявилась апатія, через, що позивач була змушена звернутись до дитячого психіатра. Після лікування стан покращився. Однак у вересні 2023 року стан знов почав погіршуватись: знов почав знижуватись настрій, зростати тривога, порушився нічний сон, стало важко навчатися, в результаті чого були змушені повторно звернутися до дитячого психіатра в результаті чого психіатр встановив діагноз: Змішаний тривожно - Репресивний роти). Після проходження курсу лікування стан ОСОБА_3 погіршувався і 25 грудня 2023 року ОСОБА_3 було госпіталізовано до КПП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» де лікарями було встановлено діагноз: змішаний тривожно - депресивний розлад на фоні резидуально органічної недостатності (копія Епікризу з медичної картки стаціонарного хворого № 16468 відділення №12 від 16.01.2024).
Обидва їх сини проживають з позивачкою, відповідач сплачує аліменти згідно рішення суду, однак після того як захворіли обидва сини коштів на їх утримання та лікування не вистачає, навіть з урахуванням сум сплачених аліментів, оскільки постійні відвідування лікарів, здача аналізів і оплата ліків фактично перевищують розмір самих аліментів.
У зв'язку з тим, що батько дітей в більшості випадків ухиляється від надання коштів на лікування синів та ігнорує повідомлення позивача з проханням допомоги в даному питанні, вона вимушена звернутися з позовом про стягнення додаткових витрат на дітей.
Всі її звернення до відповідача з проханням надати додаткову фінансову допомогу на утримання синів, часто ігнорується ним (даний факт підтверджується роздруківкою наших смс-повідомлень з додатків Telegram та Viber).
Після того як у синів почалися проблеми зі здоров'ям вони потребують систематичного лікування і обстеження, коштів на належне їх утримання не вистачає. У її синів є проблеми зі здоров'ям, які потребують систематичного лікування. У ОСОБА_4 проблеми з суглобами внаслідок чого йому призначене комплексне лікування і профілактика у тому числі йому необхідно відвідувати басейн. ОСОБА_3 має захворювання психічного характеру з медикаментозним лікуванням і необхідністю відвідувати психіатра.
Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Просить стягнути з відповідача додаткові витрат на утримання наших синів в розмірі 2 500 грн на кожну дитину починаючи з дати звернення до суду.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 500 гривень щомісячно з дня пред'явлення позову 03 квітня 2024 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2 500 гривень щомісячно з дня пред'явлення позову 03 квітня 2024 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року, просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відсутній обґрунтований розрахунок додаткових витрат на ОСОБА_4 , оскільки:
- відсутнє документальне підтвердження доводів позивачки про те, що ОСОБА_4 в лікувальних цілях відвідує басейн з початку 2024 року;
- відсутні документи про вартість таких відвідувань, оскільки вона є різною в залежності від видів таких занять, залучення тренер;
- відсутнє підтвердження лікаря про те, що мінімально необхідна кількість відвідувань басейну на місяць в оздоровчих (лікувальних) цілях - 8;
Вказує, що відвідування басейну ОСОБА_4 не може вважатися додатковими витратами на дитину в розумінні ст. 185 СК України.
Крім того звертає увагу суду на те, що відсутній обґрунтований розрахунок присуджених судом додаткових витрат, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_3 в розмірі 2 500 грн. Судом не враховано, що починаючи з 21 квітня 2024 року ОСОБА_3 досягнув повноліття і з цієї дати на нього не розповсюджуються положення ст. 185 СК України.
Окрім цього посилається на те, що судом не доведений факт фактичного понесення позивачкою додаткових витрат на кожного з дітей у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи саме з дати 03 квітня 2024 року і до дня ухвалення спірного рішення, половину з яких він має сплатити позивачці.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_2, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року - без змін.
Зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки вона не ґрунтується на належних доказах та правових підставах. Дії скаржника суперечать чинному законодавству та не враховують реальні потреби дитини.
Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, тому підлягає залишенню без змін.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до пункту 3 частини шостої статті 19ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції указаним вимогам не відповідає.
Ухвалюючи рішення про стягнення додаткових витрат на утримання дітей сторін щомісячно по 2500 грн, районний суд у основу рішення поклав долучені до справи висновки медичних закладів, у яких зазначено про виявлення у сина ОСОБА_3 захворювання психічного характеру, а у сина ОСОБА_4 опорно-рухового апарату та які містять рекомендації лікарів щодо подальшого лікування дітей.
Апеляційний суд не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи таке.
Як установлено, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 31 липня 2004 року, який рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року розірвано.
Від шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Установлено, що судовим Наказом Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки щомісячно на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу).
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача з дати звернення у суд із позовом додаткові витрати на утримання кожного з дітей, у сумі по 2500 грн та щомісячно.
На підтвердження заявлених вимог позивачка долучила до справи копії виписки із амбулаторної картки хворого №1083 від 10 лютого 2023 року згідно якої у ОСОБА_4 було виявлено захворювання та встановлено діагноз: «Синдром множинної дисплазії сполученої тканини. Реактивна артропатія колінних суглобів. Кіфосколіотична постава. Лійкоподібна деформація грудної клітини І ст. Плоскостопість. Хронічний компенсований тонзиліт. Лікарем надано рекомендації: спостереження кардіоревматолога, ортопеда, контроль УЗД суглобів через 2 місяці, траумель 1-т х 3 р/день 1 місяць, планова госпіталізація через 6 місяців, кальцій Д3 Нікомед 1 т/день 3 місяці.
Також позивачка долучила копію Консультативного висновку лікаря-психіатра та Консультації лікаря невролога, згідно яких ОСОБА_3 має захворювання психічного характеру з медикаментозним лікуванням і необхідністю відвідування психіатра, а також виписку з медичної картки стаціонарного хворого № 16468 відділення №12 від 16 січня 2024 року про госпіталізацію ОСОБА_3 до КПП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» де лікарями було встановлено діагноз: змішаний тривожно - депресивний розлад на фоні резидуально органічної недостатності. Також рекомендовано: спостереження психіатра; продовжити лікування: венлафаксін 150 мг вранці, вальпроком хроно по 500 мг. 2 рази (р,в) амісульпірід по 100 мг 3 рази тривало. При необхідності - корекція дози. Психологічна корекція та сімейна психотерапія (а.с.22-25 ).
Відповідно до оскаржуваного рішення, суд, зіславшись на зазначені висновки медичних закладів, визнав доведеними особливі обставини та необхідність щомісячного несення відповідачем додаткових витрат на утримання кожної дитини по 2500 грн, обмежившись цитуванням норми ст. 185 СК України без викладення мотивів чому саме такі витрати на майбутнє в розумінні положень ст. 185 СК України вважав додатковими, відтак не обґрунтував свого висновку щодо задоволення позову.
Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У цих випадках ідеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Однією із відмінностей додаткових витрат від аліментів є їх передбачуваність. Тобто при зверненні до суду позивачка має довести розмір коштів витрачених або тих, які будуть витрачені періодично і їх зв'язок із існуванням особливих обставин, як позитивних (наприклад розвиток здібностей), так і негативних (витрати, пов'язані із станом здоров'я дитини).
Статтею 141 СК України передбачено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини.
Між тим, у матеріалах справи відсутнє належне обґрунтування та докази фактичного понесення позивачкою щомісячних додаткових витрат на неповнолітніх дітей за особливих обставин, в межах суми 5 000 грн на кожного з них.
У долучених до справи виписках, наданих медичними закладами, зазначено лише рекомендації щодо необхідність вживання дітьми певних ліків, обмежених часовим проміжком, проте докази їх придбання в межах суми заявлених вимог до справи не долучено.
Що стосується посилань ОСОБА_2 про необхідність відвідування сином ОСОБА_4 басейну не менше 8 разів на місяць, то такі рекомендації чи направлення лікарів у долучених до справи матеріалах на дату звернення у суд із позовом, відсутні.
Згідно долученого до справи під час розгляду справи консультативного висновку лікаря-консультанта КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва ОСОБА_9 від 27 червня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 страждає на сколіоз 2 ст. й потребує занять у басейні, лікувальне ЛФК, масаж (а.с. 231 т.1).
Між тим, у вказаному висновку не конкретизовано необхідну кількість занять у басейні з урахуванням виявленого у сина сторін захворювання на сколіоз, що не підтверджує посилання позивачки про необхідність таких відвідувань сином на менше 8 раз на місяць та без обмежень у часі. Окрім цього, змістом висновку не охоплено потребу відвідування сином сторін басейну з дати звернення у суд із позовом.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка посилається також на наявність у сина ОСОБА_4 й інших захворювань, а також необхідності несення нею додаткових витрат, пов'язаних з оплатою вартості репетиторів з математики та англійської мови, з якими займається син, що загалом становить 3 600 грн на місяць, проте указані обставини по справі правового значення не мають, остільки такими вимогами позов не обґрунтовано.
До того додаткові заняття з репетиторами відносяться до загального розвитку дитини, і є не обов'язковими, а добровільним волевиявленням одного із батьків, у даному випадку матері.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до справи, дитина сторін - син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 набув повноліття, а отже, за змістом положень ст.180 СК України можливим періодом стягнення додаткових витрат на його утримання міг бути лише проміжок часу з дати звернення позивачки у суд із позовом і до 21 квітня 2024 року, а не таким, що необмежено строком.
Проте обґрунтований розрахунок додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_3 з належним документальним підтвердженням їх несення в зазначений період у справі відсутній.
Викладене залишилося поза увагою суду та відповідного врахування під час вирішення заявленого спору й призвело до поспішних висновків про наявність правових підстав до стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дітей на майбутнє.
За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: