Рішення від 20.01.2025 по справі 293/1573/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1573/24

Провадження № 2/293/71/2025

20 січня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_2

про зменшення розміру аліментів

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

Розпутенко Р.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовом, відповідно до змісту якого просить:

- зменшити розмір аліментів, які відраховуються з позивача ОСОБА_3 за судовим наказом Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2023 року на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/18 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

07.11.2024 суд у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся до Виконавчого органу Черняхівської селищної ради з метою отримання інформації, щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 .

15.11.2024 на адресу суду з Черняхівської селищної ради надійшов лист, згідно якого гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 20.11.2024 суд залишив позовну заяву ОСОБА_3 без руху, надавши позивачу 7-денний строк для усунення недоліків позову вказаних в мотивувальній частині ухвали.

26.11.2024 на виконання вимог ухвали суду від 20.11.2024, надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою від 28.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгяду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Розгляд справи по суті призначив на 19.12.2024.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, від 19.12.2024 суд відклав судове засідання на 20.01.2025.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що судовим наказом від 13.11.2023, виданим Черняхівським районним судом Житомирської області з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту звернення до суду - 07.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

В 2022 році позивач призваний на військову службу по мобілізації згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" та тривалий час знаходиться на службі в ЗСУ. Вказує, що дохід позивача з листопада 2023 року становив не менше 100 000 гривень. Станом на сьогодні позивач отримує дохід в середньому 120 000 грн.

Зазначає, що з позивача за вказаним судовим наказом стягуються аліменти у розмірі 25 630 грн щомісяця, що є сумою десять прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Позивач доводить, що стягнення аліментів на утримання дитини у такому розмірі, а саме 1/4, що становить щомісячно 25630 грн є досить значним, ураховуючи встановлений прожитковий мінімум для дітей відповідного віку - 2 563 грн.

За таких обстиавин враховуючи суму щомісячного доходу позивача, вважає , що розмір аліментів, який стягується на користь відповідача на утримання неповнолітньої дити є досить значним, а тому вважажє , що наявні обставини для зменшення розміру стягнення аліментів.

Крім того позивач звертає увагу, що у відповідності до норм ст. 180 СК України на батьків покладені рівні права та обов"язки по утриманню дітей. Вказує, що відповідач є працездатною та також має нести витрати на утримання дитини , а не лише утримавати дитину за рахунок утримання аліментів з позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_3 та просив його задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач у судовому засіданні заперечила проти позовних вимогу у поному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

23.12.2024 за вх. №7335 через канцелярію суду відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України подала відзив на позовну заяву (а.с.83-87).

Заперечуючи проти позову зазначає, що підставою для зменшення розміру аліментів може слугувати саме погіршення матеріального становища платника аліментів.

Натомість за даними позивача його матеріальний стан покращився з часу видачі судового наказу про стягнення аліментів, що не є підставою для зменшення розміру аліметів, та свідчить про те, що він як батько, має фінансову можливість забезпечувати дитині належний рівень життя та розмір матеріального утримання.

Відповідач звертає увагу, що за судовим наказом встановлено обмеження у розмірі стягуваних аліментів - у десять прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що є гарантією для платника аліментів того, що з його доходу не стягуватимуться аліменти у більшому розмірі ніж визначено законом.

Просить суд урахувати, що позивач є особою працездатного віку, відомості про незадовільний стан його здоров'я відсутні, не є особою з інвалідністю, доказів про погіршення матеріального стану з моменту стягнення аліментів не надав, а збільшення розміру доходу позивача не може бути підставаю для зменшення розміру аліментів.

Відповідач в судовому засіданні також зазначила, що їх з позивачем спільна дитина хворіє та спостерігається у дитячого лікаря невролога, має особливі освітні потреби, що потребує значних затрат для проходження відповідних обстежень та консультацій лікарів, про що надала висновок про комлексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

Крім того вказала, що станом на мент звернення до суду перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, оскільки дитина не досягла трирічного віку, відтак не працює та не отримує доходу.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні 20.01.2025 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.04.2022 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований Черняхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) шлюб за актовим записом №47, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.04.2022. Післ реєстрації шлюбу прізвище дружині присвоєно " ОСОБА_6 ".

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони проживають окремо, шлюб між ними за рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 30.11.2023 розірвано. Прізвище після розірвання шлюбу дружині відновлено дошлюбне " ОСОБА_7 " (а.с.14-15).

Дитина сторін проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 (відповідач) за адресою: АДРЕСА_1 .

Зареєстрованим місцем проживання дитини є адреса зареєстрованого місця проживання позивача (батька дитини): АДРЕСА_2 , що підтверджується наданими позивачем копіями витягів з реєстру територіальної громади від 25.10.2025 (а.с.11,16).

13.11.2023 Черняхівським районним судом Житомирської області у справі № 293/1831/23, виданий судовий наказ, за яким із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту звернення до суду - 07.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.17).

З виконання судового наказу про стягнення аліментів з позивача Житомирським ВДВС у Житомирському районі Житомирської області ЦМУМЮ (м.Київ) відкрито виконавче провадження №73821863 від 15.01.2024 (а.с.13).

Згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форми ОК-5, ОК-7), сформованих засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 25.10.2024, копії виписки по рахунку за період з 01.05.2024 по 25.10.2024, наданих позивачем, встановлено, що дохід позивача щомісячно з листопада 2023 по березень 2024 складав 106 500 грн, з квітня по жовтень 2024 в середньому - 120 000 гривень (а.с.18,19,20-26).

За даними довідки Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 07.11.2024 у ОСОБА_3 заборгованість зі сплати аліментів за судовим наказом від 13.11.2023, який пред'явлено до виконання 12.01.2024, станом на 01.10.2024 відсутня (а.с. 43).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 07.11.2024 визначено суму аліментів, яка за період з листопада 2023 по вересень 2024 пілягала стягненню з ОСОБА_3 , а саме: за листопад 2023 - 12 598,09 грн, за грудень 2023 - 16 432,30 грн, за січень 2024 - 24 248,60 грн, за лютий 2024 - 24 248,60 грн, за березень 2024 - 24 248,60 грн, за квітень 2024 - 24969,48 грн, за травень 2024 - 24969,48 грн, за червень 2024 - 24969,48 грн, за липень 2024 - 25630 грн, за серпень 2024 - 25630 грн, за вересень 2024 - 25 630 грн (а.с.44).

28.11.2024 Службою у справах дітей Черняхівської селищної ради проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (матір дитини перебуває у дикретній відпустці).

За даними акта обстеження умов проживання (а.с. 65), умови проживання матері і дитини добрі, продуктами харчування та паливом забезпечені. Базові потреби дитини задовільняються в повній мірі. Мама створила комфортні умови для проживання та розвитку дитини. Дитина має окреме спальне місце, одяг, взуття, засоби гігієни, іграшки. Стосунки та традиції в сім'ї доброзичливі. Під час проведеної бесіди матір дитини повідомила, що значну частину коштів витрачає на лікування сина, зазначила, що має заощадження готівкою.

Згідно із висновком за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитну, затвердженого керівником служби у справах дітей ОСОБА_8 від 04.12.2024 (а.с.63-64), одержувач аліментів забезпечує потреби дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

Із змісту висновку також слідує, що одержувач аліметів для підтвердження цільового використання коштів надала для ознайомлення чек на пральну машину, холодильник, мікрохвильову піч, газову плиту, телевізор. Також наданий консультативний висновок дитячого невролога і квитанції про сплату коштів за консультації лікарів.

Згідно із висновком про комлесну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 27.12.2024, дитина сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має особливі освітні потреби: функціональні мовленнєві труднощі помірного ступеня прояву; навчальні труднощі помірного ступеня прояву, незначні поодинокі інтелектуальні труднощі, незначні поодинокі соціоадаптаційні труднощі, потребує індивідкального навчального плану, адаптації/модифікації освітньої програми/навчальних предметів (потребує асистента вихователя) (а.с. 92-97).

Позивач вважаючи, що розмір стягуваних аліментів на утримання є досить значним, зважаючи на розмір його заробітної плати, яка всередньому становить 120 000 гривень та визначений прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, звернувся до суду з даним позовом та просить зменшити розмір аліментів з 1/4 до 1/18 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 3ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України (ст. 180 Сімейного Кодексу України).

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя ( ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України).

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням положень ст. 182 СК України.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За приписами ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч.5 ст. 183 СК України).

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я, тоді як право вимагати зміни способу присудження аліментів має лише одержувач аліментів.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Позивач доводить, що визначений судом розмір аліментів підлягає зменшенню, зважаючи на те, що його дохід з часу стягнення аліментів підвищився та в середньому становить 120 000 гривень, та відповідно розмір стягуваних аліментів складає щомісячно 25 630 грн, що є сумою десяти розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та досить значним розміром як для сплати аліментів на утримання дитини, в той час як прожитковий мінімум для дітей відповідного віку встановлений в розмірі 2 563 грн.

Судом встановлено, що відповідно до судового наказу, виданого Черняхівським районним судом Житомирської області від 13.11.2023 у справі №293/1831/23 з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто у розмірі прямо визначеному законом (ч.5 ст. 183 СК України).

Окрім того, зважаючи на норми ст. 183 СК України, законодавець встановив гарантований максимальний розмір аліментів, що становить 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Тобто максимум, що має сплачувати один з батьків на дитину.

Як зазначалося вище у статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення про збільшення (зменшення) розміру аліментів.

Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Однак, доказів того, що з моменту постановлення судового рішення суттєво погіршився матеріальний стан або стан здоров'я позивача, а також те, що відбулась зміна сімейного стану, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем суду не надано.

При цьому позивач навпаки доводить, що розмір його заробітної плати збільшився, що відповідно свідчить про поліпшення матеріального стану позивача.

Суд також зазначає, що згідно з частиною третьою статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування з заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.

Загальний розмір аліментів, стягнутих із позивача на користь відповідача на утримання неповнолітнього сина в розмірір (1/4) усіх видів доходу платника аліментів не перевищує межу, визначену у чинному законодавстві частиною третьою статті 70 Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас, суд ураховує, що розмір відрахувань із заробітної плати позивача за виконавчим документом про стягнення аліментів не утримується у вищому розмірі, ніж передбачено законом (ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження») та розмір стягуваних аліментів не перевищує максимально встановленого законом розміру.

Разом з тим, суд бере до уваги висновок служби у справах дітей Черняхівської селищної ради, яким встановлено обставини цільового витрачення аліментів на дитину відповідачем.

Такий висновок суд уважає обґрунтованим та підставним. Зворотного за вказаним висновком позивачем не доведено.

Також суд ураховує матеріальне становище одержувача аліментів (відповідача), яка не працює у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною, стан здоров'я дитини, яка хворіє та має особливі освітні потреби.

Отож, доводи позивача про наявність підстав про зменшення розміру аліментів не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами.

Суд вказує, що зменшення розміру аліментів, у зв'язку з тим, що позивач уважає стягуваний розмір аліментів значним, оскільки такий розмір зважаючи на його заробітну плату є більшим від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідно не буде спрямоване на належне забезпечення прав дитини та суперечитиме її інтересам.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи надані докази в їх сукупності, враховуючи те, що позивач є особою працездатного віку, не є особою з інвалідністю, належних та допустимих доказів того, що з моменту постановлення судового рішення суттєво погіршився матеріальний стан позивача або стан його здоров'я, а також те, що відбулась зміна сімейного стану, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем не надано, суд уважає, що в даному випадку не доведено підстав для задоволення позову, передбачених ст. 192 СК України.

За викладених фактичних обставин суд дійшов висновку, що позов є безпідставним та завдоволенню не підлягає.

Роподіл судових витрат

У порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Повне рішення складено 27.01.2025.

Суддя Людмила ЛОСЬ

Попередній документ
124693815
Наступний документ
124693817
Інформація про рішення:
№ рішення: 124693816
№ справи: 293/1573/24
Дата рішення: 20.01.2025
Дата публікації: 29.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Черняхівський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (30.07.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 07.11.2024
Предмет позову: зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини шляхом їх зменшення
Розклад засідань:
19.12.2024 11:00 Черняхівський районний суд Житомирської області
20.01.2025 10:00 Черняхівський районний суд Житомирської області
28.05.2025 10:00 Житомирський апеляційний суд
30.07.2025 11:30 Житомирський апеляційний суд