Справа № 750/6321/24 Головуючий у 1 інстанції Самусь Л. В.
Провадження № 33/4823/82/25
Категорія - - ч.2 ст.130 КУпАП
27 січня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 27 квітня 2024 року об 11 год 31 хв, у місті Чернігові, по вул. 1-ї Танкової бригади, 29-А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці за допомогою приладу Драгер, результат огляду - 0,88 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він протягом року вже піддавався адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що справа розглянута за його відсутності і без належного повідомлення про місце та час розгляду, чим було порушено його право на захист. Апелянт вказує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції суд явно відступив від вимог КУпАП і обмежився лише перерахунком матеріалів, як додані до протоколу, з урахуванням того, що ОСОБА_1 відмовився від підписів у протоколі та доданих до нього документах.
Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він не був присутнім у судовому засіданні місцевого суду, а про судове рішення дізнався через органи ДВС.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно зі ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №884469 від 27.04.2024, ОСОБА_1 , 27 квітня 2024 року об 11 год. 31 хв., у місті Чернігові, по вул. 1-ї танкової бригади, буд. 29-А, керував транспортним засобом «TOYOTA Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці за допомогою приладу «Драгер», результат огляду - 0,88 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він протягом року вже піддавався адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Драгер ARРС-0196», результат продування ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,88 проміле, з чим останній погодився та поставив свій підпис (а.с.7).
Обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються копією постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.12.2023, яка набрала законної сили, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік (а.с.11-12).
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. Під час перевірки документів, водій повідомив, що він позбавлений права керування, а тому не має посвідчення водія. При спілкуванні з ОСОБА_1 у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, про що йому було повідомлено. Водій пояснив, що вчора вживав спиртні напої. Після ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», останній погодився; результат огляду - 0,88 проміле. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп'яніння та отриманого результату огляду ОСОБА_1 не висловлював. Після цього поліцейський пояснив, що в такому разі на нього буде складено протокол за ч.2 ст.130 КУпАП.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Доводи ОСОБА_1 про те, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені його права, так як судовий розгляд було проведено без його участі, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, оскільки ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення йому рекомендованих листів, від отримання яких останній ухилився.
27.05.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи для надання часу на залучення захисника,у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26 червня 2024 року.
Захисник ініціював відкладення судового розгляду, який був призначений на 26.06.2024, у зв'язку з наданням стороні захисту часу на ознайомлення з матеріалами справи, розгляд справи відкладено на 24 липня 2024 року.
24.07.2024 від захисника Данича О.С. надійшла заява, в якій останній повідомив, що через різну правову позицію щодо захисту ОСОБА_1 за даною справою, Договір про надання правової допомоги з ним розірвано 23.07.2024, а тому справу просив розглядати без його особистої участі.
Також, 24 липня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній зазначив, що у зв'язку з розірванням договору про надання правової допомоги з адвокатом Даничем О.С. просив надати час для укладення договору з іншим адвокатом, відкласти розгляд справи та не розглядати справу без його особистої участі. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладено на 20 вересня 2024 року.
В подальшому, жодних заяв та клопотань, щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло, тому 20 вересня 2024 року місцевий суд розглянув справу про адміністративне правопорушення за наявними матеріалами та доказами.
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
А тому, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інші твердження ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив порушення щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2024 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний