Справа № 583/5533/24
2/583/148/25
15 січня 2025 рокуОхтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.
позивачки ОСОБА_1
її представника ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, -
Представник позивачки звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 за рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 20.10.2022 по справі № 575/427/22, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання законної сили рішенням суду.
Вимоги за позовом вмотивовані тим, що позивачка та відповідач, шлюб між якими на даний час розірвано, є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 20.10.2022 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання їх спільних дітей у твердій грошовій сумі по 1250,00 грн. щомісячно на кожну дитину, із врахуванням індексації, починаючи стягнення з 20.07.2022 і до досягнення дітьми повноліття. Разом з тим, представник позивачки зазначає, що розмір аліментів, які отримує ОСОБА_1 за рішенням суду від 20.10.2022, є недостатнім для забезпечення стабільного та гармонійного розвитку дітей. Крім того, на даний час значно змінився матеріальний стан позивачки з огляду на зростання витрат на утримання малолітніх дітей, а також вимушений переїзд на постійне місце проживання до іншого населеного пункту та втрату позивачкою роботи у зв'язку з веденням бойових дій на території Великописарівської громади Сумської області. При цьому, на переконання представника позивачки, відповідач має можливість сплачувати аліменти у визначеному в позовній заяві розмірі, оскільки є фізично здоровою особою працездатного віку, офіційно не працює, але має стабільний дохід від роботи у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що належить ФОП ОСОБА_7 , інших утриманців не має, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
19.11.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
07.01.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позивну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, пославшись на їх безпідставність. Так, представник відповідача вказує на те, що відповідач разом зі сплатою аліментів за рішенням суду від 20.10.2022, постійно опікався своїми дітьми, забезпечував одягом, продуктами харчування, іграшками та іншими речами, що відповідало інтересам дітей та забезпечувало їх повноцінний розвиток. Разом з тим, на даний час на утриманні ОСОБА_3 перебувають його батьки, які є особами пенсійного віку, мають тяжкі захворювання та у зв'язку з цим потребують стороннього догляду та постійного дороговартісного лікування. Представник відповідача наголошує на тому, що ОСОБА_3 не працює, не має постійного та сталого доходу. На противагу цьому майновий стан позивачки є значно кращим, а тому потреби в додатковій матеріальній допомозі вона не має. Так, протягом 2023-2024 років ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , з яким вона на даний час проживає, придбали декілька об'єктів нерухомості в с. Велика Писарівка та с. Кириківка Охтирського району Сумської області. Таким чином, твердження позивачки щодо погіршення її майнового стану не відповідають дійсності, з огляду також на значний розмір доходу ОСОБА_8 , якого достатньо для належного забезпечити потреби позивачки та її малолітніх дітей. З наведеного вбачається, що майновий стан відповідача на даний час не змінився, а навпаки погіршився на відміну від позивачки, рівень доходів якої є достатнім для належного забезпечення їх спільних дітей. Таким чином, підстави для збільшення розміру аліментів та способу їх сплати вважає відсутніми.
Позивачка та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши пояснення учасників справи, дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.02.2011, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великописарівського районного управління юстиції у Сумській області та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.09.2018, виданим Великописарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с. 9).
Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 22.09.2022 по справі № 583/380/22, провадження № 2/575/100/22 розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , зареєстрований 24.07.2010 у Великоиписарівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 21 (а.с. 10-11).
20.10.2022 рішенням Великописарівського районного суду Сумської області по справі № 575/427/22, провадження № 2/575/107/22 задоволено позов ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 1250,00 грн. щомісячно на кожну дитину, із врахуванням індексації, починаючи стягнення з 20.07.2022 і до досягнення дітьми віку повноліття (а.с. 12-13).
Позивачка, як одержувачка аліментів, ставить питання про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу батька дітей, посилаючись на стабільність доходу останнього, відсутність у нього інших осіб на утриманні та недостатність коштів, які сплачує відповідач на задоволення потреб їх спільних дітей, неможливість самостійно забезпечувати достатній рівень життя дітей через значне зростання цін та погіршення матеріального стану позивачки, у зв'язку з вимушеним переїздом до іншого населеного пункту, спричиненого активними бойовими діями за місцем попереднього проживання родини.
Положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991) в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції ООН держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про охоронудитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення СК України.
В ст. 141 СК України зазначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За приписами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено з 1січня 3196 грн.
Відповідно, 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на час розгляду справи становить 1598,00 грн.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що відповідач сплачує аліменти на утримання дітей у розмірі 1250,00 грн., що є явно недостатнім для повноцінного утримання та задоволення потреб малолітніх дітей.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, положеннями чинного законодавства позивачці надано право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей, а при необхідності - змінювати його.
Позивачка скористалася своїм правом, визначила спосіб стягнення аліментів шляхом їх присудження у частці від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Відповідач визнав свій обов'язок з утримання неповнолітніх дітей, але доводив і необхідність надання матеріальної допомоги своїм непрацездатним батькам, які мають тяжкі захворювання.
Судом зважені вказані обставини та зміна способу стягнення аліментів на частку від доходу відповідача, який, як він особисто зазначив у судовому засіданні, працює та має періодичні доходи, в даному випадку буде сприяти кращому матеріальному забезпеченню дітей, при цьому не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У відповідності з ч.1 ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з позовом, позивачка реалізувала своє право на зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, яке передбачене ст. 183 СК України.
Відтак, суд вважає можливим змінити спосіб стягнення аліментів, який сплачується на утримання дітей сторін.
При визначенні розміру аліментів суд враховує визначений законом розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, наявність рівного обов'язку батьків утримувати неповнолітніх дітей, що відповідач є людиною молодого віку, працездатний, доказів, які б вказували на наявність у нього вад здоров'я, що обмежують можливість працювати, матеріали справи не містять, отже він має можливість працювати та забезпечувати повноцінне і належне утримання своїх дітей.
Суд зауважує, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Суд критично оцінює посилання відповідача про його скрутне матеріальне становища, як на відсутність можливості надавати дітям матеріальну допомогу у визначеному позивачкою розмірі, оскільки ним не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.
Посилання представника відповідача на відсутність у останнього доходу через те, що він не працює, спростовуються самим відповідачем, який у судовому засіданні повідомив, що хоча офіційно він і не працевлаштований, але підробляє і має відповідний дохід, отже доводи сторони відповідача про відсутність можливості забезпечувати належний рівень матеріального забезпечення своїх дітей не знайшли підтвердження.
З приводу необхідності у матеріальному забезпеченні його непрацездатних батьків, відповідачем не надано доказів, що зазначені особи є батьками відповідача, не надано відомостей щодо розміру отримуваного ними доходу (пенсії), який би вказував на обставини перебування цих осіб на утриманні саме відповідача, що він здійснює постійний сторонній догляд за матір'ю і фактично несе витрати на її утримання та лікування. Разом з тим відповідачу компенсуються витрати, які він несе як особа, що здійснює догляд за ОСОБА_10 . Інших утриманців відповідач не має.
Відхиляє суд також і доводи відповідача щодо забезпечення належного рівня життя його дітей чоловіком, з яким проживає позивачка, зважаючи на встановлений чинним законодавством обов'язок по утриманню дітей саме батьками. При цьому СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та вимог закону, з огляду на майновий стан сторін, а також те, що обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати щомісячно аліменти на утримання його малолітніх дітей у розмірі 1/3 частки його доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначений судом розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.
Доля судових витрат підлягає вирішенню у порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 за рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 20 жовтня 2022 року по справі № 575/427/22 та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Стягнення аліментів у зміненому розмірі проводити з дня набрання чинності рішенням суду.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 20 жовтня 2022 року по справі № 575/427/22, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 1250 гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину, із врахуванням індексації, починаючи стягнення з 20.07.2022 і до досягнення дітьми віку повнолітня - повернути без виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривні 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 24.01.2025, у зв'язку з перебуванням судді Яценко Н.Г. у відпустці з 17.01.2025 по 24.01.2025.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко