Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 січня 2025 року Справа№200/8121/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (далі відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасністю пенсійних виплат у розмірі 67382 грн. 95 коп. за період з 30.08.2020 по 28.09.2024;
зобов'язати відповідача здійснити (нарахувати та виплатити) позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасністю пенсійних виплат у розмірі 67382 грн. 95 коп., за період з 30.08.2020 по 28.09.2024.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач 12.10.2020 рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/8364/20-а зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької повторно розглянути заяву позивача від 30.08.2020 про переведення по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності згідно ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягає зарахуванню, до стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», половина строку навчання позивача на денному відділенні юридичного факультеті Маріупольського державного гуманітарного університеті з 01.09.2005 по 04.07.2009 та з 01.09.2009 по 30.06.2010. 26.01.2021 рішення набрало законної сили.
Згідно листа Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.03.2021 № 1232-973/Д-03/8-0580/21 на виконання рішення суду з 30.08.2020 позивач перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим йому нарахована заборгованість за період 30.08.2020 по 28.02.2021 в сумі 67382,95 грн. Зазначено, що оскільки судовою владою скасована дія постанови Кабінету Міністрів №649 від 22.08.2018, суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
01.06.2021 рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3712/21 стягнути з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачу нараховану, але не виплачену суму пенсії за період з 30.08.2020 по 28.02.2021 у розмірі 67382 грн. 95 коп. 21.09.2021 рішення набрало законної сили.
21.09.2024 заборгованість за рішенням суду нараховану, але не виплачену суму пенсії за період з 30.08.2020 по 28.02.2021 у розмірі 67382 (шістдесят сім тисяч триста вісімдесят дві) грн. 95 коп. виплачено без нарахування та виплати компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
21.09.2024 через Веб-портал ПФУ позивач звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області про надання інформації про причини такої бездіяльності. 07.10.2024 через Веб-портал ПФУ надійшла відповідь ГУ ПФУ у Донецькій області за № 27364-25444/Д-02/8-0500/24 про те, що компенсація втрати частини доходів рішенням суду не передбачено.
Вважає дії посадових осіб ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не нарахування та виплати компенсації за не виплачену суму пенсії за період з 30.08.2020 по 28.02.2021 у розмірі 67382 (шістдесят сім тисяч триста вісімдесят дві) гривні 95 коп. відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є незаконним та необґрунтованим.
Ухвалою суду від 27.11.2024 відкрито провадження у справі за позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Суд в ухвалі встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 КАС України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду.
Ухвала суду про відкриття провадження отримані відповідачем 27.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У строк, визначений положеннями КАС України, відзиву на адресу суду або клопотання про продовження строку на його подання до суду не надходило. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162).
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 200/8364/20-а визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 8822 від 01.09.2020 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності згідно ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2020 про переведення по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності згідно ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягає зарахуванню, до стажу ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення пенсії відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», половина строку навчання ОСОБА_1 на денному відділенні юридичного факультеті Маріупольського державного гуманітарного університеті з 01.09.2005 по 04.07.2009 та з 01.09.2009 по 30.06.2010. 26.01.2021 рішення набрало законної сили.
Згідно з змістом листа Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.03.2021 № 1232-973/Д-03/8-0580/21 на виконання рішення суду з 30.08.2020 позивач перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим йому нарахована заборгованість за період 30.08.2020 по 28.02.2021 в сумі 67382,95 грн. Зазначено, що оскільки судовою владою скасована дія постанови Кабінету Міністрів №649 від 22.08.2018, суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №200/3712/21 визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 30.08.2020 по 28.02.2021 в сумі 67 382,95 грн.; Стягнуто з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму пенсії за період за період з 30.08.2020 по 28.02.2021 у розмірі 67 382 грн. 95 коп. 21.09.2021 рішення набрало законної сили.
21.09.2024 о 10:59 год. заборгованість за рішенням суду 200/3712/21 нараховану, але не виплачену суму пенсії за період з 30.08.2020 по 28.02.2021 у розмірі 67382 грн. 95 коп. виплачено позивачу, про що свідчить виписка з банку, яка сформована системою самообслуговування Приват24.
07.10.2024 надано відповідь ГУ ПФУ в Донецькій області № 27364-25444/Д-02/8-0500/24 на звернення позивача від 21.09.2024 про те, що компенсація втрати частини доходів рішенням суду не передбачено.
Відтак за захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.3 Закону України від 19.10.2000 за № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом ст.4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
При вирішенні цього спору суд враховує узагальнену правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20 такого змісту:
"…Використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення".
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30.09.2020 у справі № 2-а-1/11, від 31.08.2021 у справі № 264/6796/16-а та низці інших.
Відтак доводи відповідача, які викладенні у листі від 07.10.2024, щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів не є обґрунтованим. Тобто компенсація не може бути відокремлена за часом від виплати самої заборгованості. Виплата обох сум має здійснюватися синхронно, що забезпечує своєчасне отримання громадянами належних їм коштів.
Суд зазначає, що конкретного строку для здійснення цієї виплати в межах місяця закон не визначає. Важливо, що і заборгованість, і компенсація повинні бути виплачені одночасно в межах одного календарного місяця.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої пенсії, за весь час затримки виплати, а саме за період з 30.08.2020 по день її фактичної виплати - 21.09.2024. А тому, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у цих межах, оскільки заборгованість, і компенсація повинні бути виплачені одночасно, а не у період з 30.08.2020 по 28.09.2024. Крім того, позивач не обґрунтовує свою позицію з приводу того, даний період повинен закінчуватись саме «28.09.2024». Фактичні докази, які долученні до матеріалів справи, свідчать про те, що спірну заборгованість позивачу сплачено, саме 21.09.2024.
У ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що позов належить задовольнити частково, водночас обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту прав позивача, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації за несвоєчасну виплату сум пенсії за період з 30.08.2020 по день фактичної виплати пенсії, та як наслідок зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії за весь час затримки виплати, а саме за період з 30.08.2020 по день її фактичної виплати - 21.09.2024.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - частково задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату сум пенсії за період з 30.08.2020 по день фактичної її виплати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії за весь час затримки виплати, а саме за період з 30.08.2020 по день фактичної виплати пенсії 21.09.2024.
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 24.01.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова