Провадження 11-кп/824/1562/2025 Категорія: ч. 4 ст. 246 КК України
ЄУН 362/1332/24 Головуючий у суді 1 інстанції - ОСОБА_1
23 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12024111310000196, внесеного до ЄРДР 28 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 4 ст. 246 КК України, за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2024 року, яким
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 4 травня 2023 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України - 1 рік;
- 20 грудня 2023 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць,
визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років три місяці,
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що 27 січня 2024 року близько 18:00 год., діючи з корисливою метою та маючи прямий умисел, направлений на незаконну порубку лісу, прибув у лісосмугу, що знаходиться у виділі № 74 Виробничого підрозділу «Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця», яка розташована поблизу залізничних колій 889 км в адміністративних межах селища міського типу Калинівка Фастівського району Київської області, яка відповідно до статті 4 Лісового кодексу України, є складовою частиною лісового фонду України.
У цей час ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення статей 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не звернувшись та не отримавши в компетентних державних органах будь-якого спеціального на те дозволу (лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, чи іншого дозвільного документу) всупереч п.п. 2.3 Порядку видачі спеціальних дозволів та використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, та усвідомлюючи той факт, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави, за допомогою власної бензопили марки «INTKRTOOL» сірого кольору «1 10 db», шляхом повного відокремлення стовбуру від кореня здійснив незаконну порубку шести сироростущих дерев, а саме: породи «Дуб», діаметр пня 80 x 74 см, породи «Дуб», діаметр пня 40 x 39 см, породи «Дуб», діаметр пня 43 x 49 см, породи «В'яз», діаметр пня 34 x 33 см, породи «Акація», діаметр пня 49 x 50 см, породи «Акація», діаметр пня 40 x 40 см, до ступеня припинення росту. Одночасно діяння ОСОБА_7 мають прямий причинно-наслідковий зв'язок із спричиненими наслідками.
Розмір шкоди, заподіяної в результаті незаконної порубки лісу ОСОБА_7 , становить 106719,94 грн.
Вказані дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 4 ст. 246 КК України як незаконна порубка дерев у захисних насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки.
Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк з дня його фактичного затримання з 23 лютого 2024 року по день набрання вироком законної сили.
Цим же вироком вирішено питання цивільного позову, судових витрат та доля речових доказів.
Не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеності його вини, вважаючи незаконним вирок суду в частині призначеного покарання, заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність; ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 246 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі; відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці; строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 8 квітня 2024 року; виключити з резолютивної частини вироку посилання на зарахування в строк відбування покарання строк його затримання з 23 лютого 2024 року по день набрання вироком законної сили; в решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вирок суду є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 раніше судимий 20 грудня 2023 року вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Злочин, за вчинення якого ОСОБА_7 визнано винним оскаржуваним вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2024 року, вчинено 27 січня 2024 року, тобто, після ухвалення вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року, а саме, в період невідбутого покарання за цим вироком. В межах вказаного кримінального провадження обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
Згідно з матеріалами кримінального провадження 23 лютого 2024 року обвинуваченого затримано в порядку виконання вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року. Тобто, станом на момент ухвалення оскаржуваного вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2024 року, ОСОБА_7 вже фактично відбув 1 місяць 16 днів позбавлення волі за попереднім вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року. Тобто, невідбута частина покарання склала 4 роки 11 місяців 14 днів позбавлення волі.
Після чого, суд першої інстанції, під час ухвалення оскаржуваного вироку, частково приєднав ОСОБА_7 до покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді 5 років позбавлення волі, частину невідбутого покарання за попереднім вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року у виді 3 місяців позбавлення волі та призначив остаточне покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.
Разом з тим, на переконання прокурора, суд не дотримався вимог ч. 1, 4 ст. 71 КК України та п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2023 року № 7 та повторно безпідставно зарахував у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк з дня його затримання з 23 лютого 2024 року на виконання попереднього вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року, який вже був врахований під час призначення обвинуваченому остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України.
Таким чином, на думку прокурора, суд першої інстанції, фактично визнаючи початок строку відбування покарання не з моменту ухвалення вироку (8 квітня 2024 року), а з моменту початку виконання покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року (з 23 лютого 2024 року), застосував закон, який не підлягає застосуванню, а отже, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скраги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Згідно з положеннями ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що фактичні обставини кримінального правопорушення під час судового розгляду ніким не оспорювалися і докази відносно них відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися. Фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорюються як в апеляційних скаргах, так і ніким з учасників апеляційного розгляду кримінального провадження, а тому висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин згідно з ч. 2 ст. 394 КПК України перевірці апеляційним судом не підлягають.
Дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 246 КК України як незаконна порубка дерев у захисних насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки, кваліфіковані правильно, і жодним з учасників апеляційного розгляду не оспорюється.
Вид та розмір призначеного ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 246 КК України та за сукупністю вироків на підставі ст.. 71 КК України не оспорюється як прокурором в апеляційній скарзі, так і будь-ким з учасників судового провадження під час апеляційного розгляду, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про призначення обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у виді 5 років позбавленні волі, та на підставі ст. 71 КК України - у виді 5 років 3 місяців позбавлення шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частини невідбутого покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року. При цьому колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі прокурор просить призначити обвинуваченому саме таке покарання.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про безпідставність висновку суду про обчислення початку строку відбування покарання обвинуваченому за оскаржуваним вироком з 23 лютого 2024 року та зарахування у строк відбування покарання обвинуваченому за оскаржуваним вироком строку відбутого покарання в іншому кримінальному провадженні.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання невідбутої частини покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 4 травня 2023 року ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислюється з часу його фактичного затримання у порядку виконання вироку суду.
На виконання вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року ОСОБА_7 затриманий 23 лютого 2024 року.
Вирок, який на даний час оскаржується прокурором, постановлений 8 квітня 2024 року. У даному кримінальному провадженні запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Таким чином, період з 23 лютого 2024 року по 8 квітня 2024 року є строком відбуття ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року. Невідбута частина покарання за вказаним вироком станом на 8 квітня 2024 року становить 4 роки 11 місяців 14 днів.
З огляду на викладене, зарахування обвинуваченому в строк відбування покарання за оскаржуваним вироком частково відбутого покарання за попереднім вироком, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки у розумінні положень ст.71 КК України у даному кримінальному провадженні він не є строком попереднього ув'язнення, а є відбутою частиною покарання за попереднім вироком.
За наведених обставин колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що місцевий суд неправильно застосував положення ст. 72, 73 КК України та зарахував обвинуваченому в строк відбування покарання, призначеного за сукупністю вироків, частину покарання, яке ОСОБА_7 відбув за попереднім вироком.
Згідно з вимогами ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, внаслідок неправильного застосування закону України судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання підлягає скасуванню та відповідно до вимог ст.ст. 413, 420 КПК України є підставою для ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції в цій частині.
При призначенні обвинуваченому покарання колегія суддів відповідно до вимог ст.65 КК України враховує загальні засади призначення покарання, які враховані судом першої інстанції, те,
що передбачене частиною 4 статті 246 КК України кримінальне правопорушення є тяжким злочином,
дані про особу обвинуваченого, який має середню освітою, не одружений, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується без негативних відомостей, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше судимий, обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття й активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання такого ж виду і на той самий строк, як його призначив суд першої інстанції.
З огляду на те, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_7 вчинено у період невідбутого покарання за попереднім вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року, колегія суддів вважає необхідним на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 призначити шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частини невідбутого покарання у виді 3 місяців позбавлення волі за попереднім вироком, та призначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.
Саме таке покарання, на переконання колегії суддів, буде відповідати вимогам ст.65 КК України за своїм видом та буде необхідним для досягнення його мети, тобто необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так й іншими особами.
З урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк покарання за оскаржуваним вироком слід обраховувати з дня проголошення вироку, а саме з 8 квітня 2024 року.
Зважаючи на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 підлягає до задоволення, вирок суду - скасуванню в частині призначеного обвинуваченому покарання з ухваленням свого вироку в цій частині.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2024 рокущодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 246 КК Українискасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок:
Призначити ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 246 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком невідбутої частини покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років три місяці.
Строк покарання обчислювати з 8 квітня 2024 року.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення, обвинуваченим, який утримується під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали
Судді:
____________________ ________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4