17 січня 2025 року місто Київ
Справа № 759/20191/24
Провадження № 33/824/418/2025
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126469 від 10.09.2024, ОСОБА_1 10.09.2024 об 11 год. 00 хв. рухалася по пр. Берестейський, 83 у місті Києві, керувала транспортним засобом «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить їй на праві власності, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася на нагрудну камеру. Від керування транспортним засобом відсторонена шляхом залишення на місці зупинки. ОСОБА_1 своїми діями порушила п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Святошинський районний суд міста Києва постановою від 12 листопада 2024 року визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосував до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнув на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Не погодившись з такою постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд постановою від 17 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, постанову Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року - залишив без змін.
Постанова Київського апеляційного суду мотивована тим, що в працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 має ознаки наркотичного сп'яніння, оскільки поведінка ОСОБА_1 була такою, що не відповідала обстановці, а сама ОСОБА_1 мала підвищену жвавість.
Зокрема, на законну вимогу працівника поліції про надання водійського посвідчення ОСОБА_1 не вчиняла дій щодо виконання цієї вимоги, натомість висловлювала різні за змістом думки щодо доцільності такої перевірки, необхідності перевірки інших т/з, законності утворення поліції як органу виконавчої влади та служби особи в поліції, а не на фронті (10:59:00-11:04:00, 11:05:50).
У ході спілкування ОСОБА_1 висловлювала обурення щодо дій поліцейських, пов'язаних із застосування до неї стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу, зокрема і у фізичній формі: завдавала ударів поліцейському, хоча і була повідомлена про неприпустимість таких дій та можливу відповідальність за них (11:05:05, 11:06:22, 11:07:26).
Зателефонувала на гарячу лінію «102», висловлюючись нецензурною лексикою стосовно працівника поліції (11:07:17, 11:08:18, 11:08:39, 11:22:00, 11:23:20, 11:27:10, 11:29:00).
Порвала постанову про накладення адміністративного стягнення (11:09:23).
На запитання поліцейського про вживання алкогольних напоїв, лікарських препаратів, які знижують швидкість реакції чи наркотичних речовин відповіла у вкрай грубій формі (11:14:00, 11:17:28, 11:19:40).
Висловлювала «прокльони» в сторону працівників поліції зі словами «закриваю тебе, чіпурей, чіпурей, чіпурей, щоб в житті нічого не стояло, нічого не траплялося, щоб в житті був пустий і анульований» (11:18:54-11:19:10).
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є, зокрема, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
За приписами статті 282 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.
Апеляційний суд встановив, що першопричиною виходу ОСОБА_1 зі стабільного психоемоційного стану, що створило передумови для притягнення її до адміністратвиної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, було застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
ОСОБА_1 вказувала, що в її будинок влучила ракета, у неї відсутні кошти для сплати штрафу, оскільки вона «доїдає останній шматок хліб».
Станом на день постановлення цієї ухвали ОСОБА_1 є безробітньою.
Апеляційний суд також встановив, що описані вище події відбувалися за безпосередньої та/або опосередкованої (аудіо-візуальної) присутності малолітньої дитини - доньки ОСОБА_1 - 10-річної ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Держава гарантує охорону сім'ї та дитинства відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України.
За приписами статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Стаття 12 цього Закону визначає, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Відповідно до статті 18 Конвенції ООН про права дитини (далі - Конвенція) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов'язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.
Згідно зі статтею 19 Конвенції, держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Такі заходи захисту, у випадку необхідності, включають ефективні процедури для розроблення соціальних програм з метою надання необхідної підтримки дитині й особам, які турбуються про неї, а також здійснення інших форм запобігання, виявлення, повідомлення, передачі на розгляд, розслідування, лікування та інших заходів у зв'язку з випадками жорстокого поводження з дитиною, зазначеними вище, а також, у випадку необхідності, для порушення початку судової процедури.
Враховуючи викладене Київський апеляційний суд вважає, що існує потреба у вжитті заходів щодо перевірки умов проживання та виховання дитини у сім'ї громадянки ОСОБА_1 .
Такі дії спрямовані на забезпечення захисту прав дитини та запобігання негативним наслідкам, пов'язаних із неможливістю забезпечити належні умови для розвитку та життєдіяльності дитини ОСОБА_1 самостійно, а тому є законними, переслідують легітимну мету та є «необхідними в демократичному суспільстві» для виправдання втручання в право ОСОБА_1 на повагу до приватного і сімейного життя, гарантованого ст. 8 ЄКПЛ та ст. 32 Конституції України.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально належить до Подільського району міста Києва.
Відповідно до положення про Службу у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.03.2023 № 251 основними завданням Служби є, зокрема: розроблення і здійснення самостійно або разом з іншими структурними підрозділами Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, громадськими організаціями заходів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей (п. 4.2); надання органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, громадськими організаціями, громадянам практичної та методичної допомоги, консультацій з питань соціального захисту дітей, запобігання вчиненню дітьми правопорушень (п. 4.8).
Оскільки чинний КУпАП не містить правових норм реагування судом, як органом, що здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення відповідно до своєї компетенції, у разі виявлення в ході такого розгляду вищевказаних обставин Київський апеляційний суд вважає за необхідне довести вищевикладені обставини до відома Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації шляхом винесення окремої ухвали, застосувавши загальні принципи верховенства права та аналогію закону відповідно до норм ЦПК України та КАС України, які містять такий інститут судового реагування, як окремі ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 7, 245, 282 КУпАП, Київський апеляційний суд
Довести до відома Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації інформацію про обставини, встановлені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_3 .
Зобов'язати Службу у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити перевірку умов проживання та виховання дитини - ОСОБА_2 у сім'ї громадянки ОСОБА_1 .
У разі виявлення проблемних питань ініціювати вжиття соціальних, економічних та інших заходів для забезпечення безпечного та благополучного середовища для розвитку та життєдіяльності дитини.
Про результати перевірки та вжиті заходи повідомити суд протягом місяця з дня отримання цієї ухвали.
Суддя Київського апеляційного суду О.В. Желепа