Справа № 127/37189/24
Провадження № 1-кп/127/1053/24
21 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020020001264 від 12.10.2024, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020040000589 від 06.08.2024,-
На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вищевказане об'єднане кримінальне провадження.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначила, що підстав для закриття, зупинення об'єднаного кримінального провадження немає. В справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, прокурор просить призначити об'єднане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників кримінального провадження.
Заперечень проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не надійшло.
Крім того, прокурор просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, мотивуючи тим, що ризики, які стали підставою для обрання такого запобіжного заходу не відпали і продовжують існувати.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання.
Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника з приводу заявленого прокурором клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного терміну з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
За змістом ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Також суд враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» відповідно до якого, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).
Відтак, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованих йому злочинів, їх кількість у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, думку обвинуваченого та його захисника щодо можливості продовження застосованого запобіжного заходу, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів.
Крім того, під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.
З метою підготовки до судового розгляду встановлено, що угоди про визнання винуватості до суду в порядку ст. ст. 468-475 КПК України не надійшло. Підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акта немає. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.
Суд вважає за можливе призначити об'єднане кримінальне провадження до судового розгляду, який здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 314-317, 350, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, починаючи з 21 січня 2025 року до 21 березня 2025 року включно.
Об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020020001264 від 12.10.2024, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020040000589 від 06.08.2024, призначити до судового розгляду в залі №20 Вінницького міського суду Вінницької області на 21.01.2025 на 16:00 год.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати учасників судового провадження.
Ухвала суду є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: