Справа №761/35386/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/261/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
16 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №42023102100000004,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року задоволено клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24 листопада 2024 року, включно, із визначенням розміру застави та покладанням обов'язків, передбачених ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2024 року у справі № 761/30936/24.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102100000004 від 04.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2. ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 345 КК України.
26.03.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358,ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2. ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.
29.03.2024 до ОСОБА_6 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у вигляді 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 056 000 грн., строком до 24.05.2024 включно.
13.05.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2. ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
20.05.2024 керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Києва продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 27.06.2024 включно.
22.05.2024 Шевченківським районним судом м. Києва (ухвала № 761/18593/24) відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у вигляді 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 056 000 грн, строком до 27.06.2024 включно.
24.06.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва (ухвала № 761/22894/24) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023102100000004 від 04.01.2023, продовжено до 5-ти місяців, а саме до 27.08.2024.
26.06.2024 Шевченківським районним судом м. Києва (ухвала № 761/23217/24) відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у вигляді 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 056 000 грн, строком до 25.08.2024 включно.
13.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2. ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
22.08.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва (ухвала № 761/30847/24) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023102100000004 від 04.01.2023, продовжено до 6-ти місяців, тобто до 27.09.2024 включно.
22.08.2024 Шевченківським районним судом м. Києва (ухвала № 761/30936/24) відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у вигляді 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 542 000 грн, строком до 26.09.2024 включно.
24.09.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.
24.09.2024 ОСОБА_6 відкрито матеріали досудового розслідування.
26.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24.11.2024 включно, із визначенням розміру застави та покладанням обов'язків, передбачених ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.08.2024.
Слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу та на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім цього, колегія суддів вважає, що перевіряючи доводи клопотання на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків, експертів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та розмір збитків, заподіяння яких, згідно даних повідомлення про підозру, інкриміновано ОСОБА_6 , дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у розмірі 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 542 000 грн.
Колегія суддів вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Посилання апелянта на те, що слідчим суддею не враховано той факт, що він має постійне місце проживання, не судимий, позитивно характеризується є безпідставними, оскільки, з урахуванням обсягу повідомленої підозри, майнового та сімейного стану підозрюваного, слідчий суддя в ході розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення застави підозрюваному в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а вказані дані про особу підозрюваного не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі цілодобового домашнього арешту, або зменшення йому визначеного слідчим суддею розміру застави.
Доводи апелянта про те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів також вважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих йому діянь, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 24.09.2024 прокурором у кримінальному провадженні прийняте процесуальне рішення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Однак, станом на день розгляду слідчим суддею клопотання про продовження тримання під вартою, продовжували існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зміг би запобігти таким ризикам.
Тому, колегія суддів вважає, що завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, не свідчать про відсутність у кримінальному провадженні ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та самі по собі не є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.
Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконного впливу на інших підозрюваних, свідків, експертів на день апеляційного розгляду клопотання втратили свою актуальність.
Посилання апелянта на порушення слідчим строків звернення до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відхиляються колегією суддів, з огляду на таке.
Так, згідно статті 199 КПК України слідчий, прокурор повинен подати клопотання про продовження строку тримання під вартою до суду не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 199 КПК України).
Слідчий суддя, суд зобов'язані розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Дана норма є імперативною.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Таким чином, ст. 199 КПК України встановлює два процесуальних строки: 1) п'ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою; 2) строк розгляду клопотання слідчим суддею, судом, які є строками виконання обов'язку.
При цьому, передбачений наведеною вище статтею п'ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, носить виключно процедурний (організаційно-забезпечувальний) характер і ч. 5 ст. 199 КПК України не пов'язує обов'язок слідчого судді, суду відмовити у продовженні строку тримання під вартою у зв'язку з його недотриманням.
Такі висновки повністю узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 263/15845/2019 (номер провадження 51-6165км19) від 08 квітня 2020 року.
Крім того, положеннями чинного КПК України не передбачено можливість постановлення слідчим суддею ухвали про повернення слідчому без розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, у зв'язку із пропуском слідчим строку звернення до суду.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За наведених обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3 ____________ ОСОБА_4____________