Справа №752/8971/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/532/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
16 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №12024100000000442,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 02.04.2024 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12024100000000442 від 08.04.2024.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 02.04.2024 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №12024100000000442 від 08.04.2024.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню через істотні порушення КПК України.
Прокурор у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності учасників провадження, які не прибули у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, у провадженні СУ ГУ НП у м. Києві наявне кримінальне провадження №12024100000000442, відомості щодо якого внесені 08.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження 02 липня 2024 року ОСОБА_7 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 02.04.2024 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12024100000000442 від 08.04.2024.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 02.04.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що повідомлення про підозру складено без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння, викладені у підозрі відомості не відповідають змісту ст. 149 КК України, що на переконання апелянта свідчить про відсутність події даного злочину фактично зведені до питань доведеності винуватості, правильності кваліфікації дій підозрюваної, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В апеляційній скарзі не наведено, та під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних про порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру від 02.04.2024 ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, які б слугували підставою для її скасування.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3 ____________ ОСОБА_4 ____________