Справа № 11-cc/824/1068/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 193 ч. 6 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 757/30843/23-к
15 січня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у місті Києві ОСОБА_8 , погодженого із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , з внесеними змінами до нього, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Єнакієве Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 368-2 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, відмова в обранні щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_9 не набуто у встановленому законом порядку процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а повідомлення про підозру не містить належної правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива та обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, апелянт зазначає, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
На думку автора апеляції, вік підозрюваного, його матеріальне положення та обставини, які враховуються під час обрання запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Далі прокурор звертає увагу, що підозрюваний вже понад 10 років ухиляється від органів досудового розслідування та продовжує ухилятися від участі у проведенні слідчих дій.
Крім того, апелянт вказує, що ОСОБА_9 було оголошено в державний, міждержавний і міжнародний розшуки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пояснення захисника ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42015000000000207, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 лютого 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Це кримінальне провадження було виділено із кримінального провадження № 32013110090000107 від 10 квітня 2014 року.
29 грудня 2014 року органами досудового розслідування було складено повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 368-2 КК України.
31 грудня 2014 року заступник начальника першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , у відповідності до ст. ст. 111, 278 КПК України, у спосіб, передбачений КПК, здійснив спробу направити повідомлення ОСОБА_9 про підозру поштовим відправленням за його місцем реєстрації (т. 1, а. с. 54 - 55), однак на той час будь-які поштові відправлення не приймались і не відправлялись до міста Єнакієве Донецької області на підставі Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 04 листопада 2014 року. В подальшому 28 січня 2015 року захисник ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_11 ознайомився із вказаним повідомленням про підозру.
Відповідно до здобутих під час здійснення досудового розслідування відомостей, 15 грудня 2014 року ОСОБА_9 здійснив перетин державного кордону України авіарейсом № 619 «Київ-Ніцца» з міжнародного аеропорту «Бориспіль» та станом на 06 січня 2015 року відомостей щодо в'їзду останнього на територію України не має (т. 1, а. с. 65).
У зв'язку з тим, що місцезнаходження ОСОБА_9 не було встановлено, то останнього 14 січня 2015 року постановою заступника начальника першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 було оголошено у розшук.
21 лютого 2015 року постановою прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було зупинено, а 24 березня 2015 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було відновлено.
26 березня 2015 року постановою заступника начальника першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було зупинено, а 30 березня 2015 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було відновлено.
30 березня 2015 року постановою першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_13 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 5 місяців.
10 квітня 2015 року постановою заступника начальника першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було зупинено, а 26 червня 2015 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було відновлено.
26 червня 2015 року постановою заступника начальника першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було зупинено, а 30 травня 2023 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було відновлено.
30 травня 2023 року постановою старшого детектива Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у місті Києві ОСОБА_8 ОСОБА_9 було оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшуки.
Також 30 травня 2023 року постановою старшого детектива Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у місті Києві ОСОБА_8 досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було зупинено.
20 липня 2023 року (клопотання датоване 19 липня 2023 року) старший детектив Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , звернувся в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 176969671 гривня.
20 липня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зазначене клопотання старшого детектива було задоволено.
30 жовтня 2023 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_14 було задоволено частково, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року скасовано та призначено новий судовий розгляд.
28 листопада 2023 року старший детектив Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у місті Києві ОСОБА_15 , за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про зміну раніше поданого клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить обрати підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_9 оголошений в державний, міждержавний і міжнародний розшуки, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 368-2 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
19 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання старшого детектива.
Відмовляючи у задоволенні приведеного клопотання старшого детектива, внесеного в межах кримінального провадження № 42015000000000207, про обрання щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання і технічного запису судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, прийшов до висновку, що ОСОБА_9 не набуто у встановленому законом порядку процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а повідомлення про підозру не містить належної правової кваліфікації кримінального правопорушення.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 3 ст. 276 КПК України, після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Також ст. 111 КПК України встановлено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених КПК України, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Частинами першою, другою, восьмою статті 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
В силу вищевказаних вимог КПК України повідомлення про підозру повинно бути вручено особі у день його складання незалежно від будь-яких обставин, а у разі його відсутності іншим визначеним особам. При цьому КПК України не передбачає обов'язку і права слідчого/прокурора відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання «сприятливих обставин для його вручення особі».
Як вбачається з матеріалів, які додані до клопотання, 29 грудня 2014 року органами досудового розслідування було складено повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 368-2 КК України, і лише 31 грудня 2014 року, тобто через день після складання та підписання повідомлення про підозру, заступник начальника першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 здійснив спробу направити повідомлення ОСОБА_9 про підозру поштовим відправленням за його місцем реєстрації, але фактично вказане повідомлення відправлене не було у зв'язку з відсутністю поштового зв'язку.
На думку колегії суддів, органом досудового розслідування не вживалися заходи, спрямовані на встановлення та направлення повідомлення про підозру за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_9 не зважаючи на те, що, згідно з повідомленням про підозру від 29 грудня 2014 року, ОСОБА_9 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення у статусі народного депутата України у період з 2012 по 2014 роки. Отже, перебуваючи у статусі депутата Верховної Ради України 6-го (повноваження з 23.11.2007 по 12.12.2012) та 7-го скликань (повноваження з 12.12.2012 по 27.11.2014) та виконуючи функції представника влади він протягом семи років фактично проживав у місті Києві.
Відповідно до судової практики Верховного Суду, у тому числі викладеної в ухвалі від 24.01.2023 у справі № 369/3820/17, встановлено порядок повідомлення особі про підозру у разі відсутності останньої за місцем проживання та набуття відповідно статусу підозрюваного. Так, у разі відсутності особи за місцем проживання та неможливості безпосереднього вручення повідомлення про підозру таке повідомлення повинно:
- направлятися за останнім відомим місцем проживання;
- вручатися за можливості дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка проживає з підозрюваним;
- вручатися уповноваженій особі житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання підозрюваного.
Вищевказане повністю узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ч. 3 ст. 135 КПК України.
У вказаному кримінальному провадженні встановлено, що стороною обвинувачення лише вчинялись дії щодо направлення 31 грудня 2014 року поштовим зв'язком повідомлення ОСОБА_9 про підозру від 29 грудня 2014 року за місцем реєстрації останнього на тимчасово окупованій території України. Водночас матеріали клопотання не містять відомостей щодо:
- надіслання поштою повідомлення про підозру за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_9 , електронною поштою, факсимільним зв'язком, по телефону чи телеграмою;
- намагання вручення під розписку повідомлення про підозру дорослому члену сім'ї ОСОБА_9 чи іншій особі, яка з нею проживала;
- намагання вручення під розписку повідомлення про підозру уповноваженій особі житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_9 ;
- намагання вручення під розписку повідомлення про підозру за місцем роботи ОСОБА_9 .
З системного аналізу положень ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України можна зробити висновок, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі відсутності такої особи за місцем її постійного проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин.
Таким чином виходячи з аналізу наданих сторонами доказів колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_9 не набуто у встановленому законом порядку процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Як встановлено у судовому засіданні сторона обвинувачення не вжила жодних заходів упродовж майже 10 років на виправлення вищевказаних порушень КПК України.
Що стосується обґрунтованості підозри, то слід зазначити наступне.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину та встановлювати конкретну кваліфікацію дій (бездіяльності) підозрюваного, за вчинення яких він має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний визначити, чи не було допущено органом досудового розслідування при складанні, погодженні та врученні особі повідомлення про підозру вимог ст. ст. 276 - 278 КПК України.
В свою чергу, не оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та виходячи виключно із конструкції статті 191 КК України встановлено, що у матеріалах кримінального провадження міститься висновок комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 07 липня 2015 року за № 78 34/15-42/7835/7836/15-45/10855-10891/15-42, проведеної судовими експертами КНІСЕ на виконання постанови слідчого, відповідно до якого на виконання договору № 2339/06 від 26 лютого 2013 року, укладеного між ТОВ «Карпатибудінвест» та ДП «Держекоінвест», роботи виконані у повному обсязі, тому сума збитків внаслідок неповного виконання робіт відсутня, тобто відсутня обов'язкова ознака кваліфікуючої ознаки ч. 5 ст. 191 КК Україні «в особливо великих розмірах».
Крім того, відповідно до висновку зазначеної судової експертизи встановлено, що, згідно з наданою стороною обвинувачення документацією (первинних документів з обліку в будівництві - актів приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми № КБ-3, а також інших документів, зокрема, декларацій про готовність об'єктів до експлуатації та фотознімків об'єктів ремонту, які надані експертам прокурором, ТОВ «Карпатибудінвест» виконало роботи в повному обсязі, що передбачений договором. Оскільки ТОВ «Карпатибудінвест» виконало роботи в повному обсязі за договором від 26 лютого 2013 року № 2339/06, вартість яких становить 201874624,80 гривень, то сума збитків внаслідок неповного виконання робіт відсутня.
Необхідно зазначити, що судовим експертам під час проведення судової експертизи прокурором були надані фотознімки об'єктів теплосанації (на час проведення судової експертизи зазначені об'єкти вже знаходились на тимчасово окупованій території України, що, відповідно, унеможливлювало їх безпосередній огляд судовим експертом), аналізом яких експертами встановлено, що на об'єктах, відображених на копіях фотознімків, виконані роботи, які подібні тим, що внесені до актів приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в, складених на виконання договорів, у тому числі від 26 червня 2013 року № 2339/06. На даних об'єктах, зокрема, наявні такі поліпшення: «вентильовані» та оздоблені декоративними розчинами фасади; облицювання цоколів плитками керамічними; металопластикові віконні, вітражні та дверні блоки; віконні та цокольні відливи; покрівлі з хвилястих азбестоцементних листів; обрамлення парапетів оцинкованими листами; металеві пожежні драбини та огорожі покрівель.
Також захисником було долучено копію довідки ГУ Міндоходів у Донецькій області від 23 квітня 2015 року № 127/05-10-22/36404613 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Карпатибудінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із ДП «Держекоінвест», відповідно до якої документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ДП «Держекоінвест», а також встановлено відображення в податковому обліку ТОВ «Карпатибудінвест» господарських операцій та розрахунків із ДП «Держекоінвест».
Оскільки органами досудового розслідування не було надано інших доказів або висновків експертів, які б підтверджували завдані збитки по об'єктах, зазначених в повідомленні про підозру, то колегія суддів приходить до висновку про відсутність у даному випадку обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя досить вмотивовано виклав своє рішення щодо відсутності на теперішній час підстав для обрання щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи встановлені факти та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у місті Києві ОСОБА_8 , погодженого із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , з внесеними змінами до нього, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4