23 січня 2025 року
м. Київ
справа № 752/12956/21
провадження № 61-123ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня
2024 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» за послуги, спожиті до 01 травня 2018 року - 17 133,38 грн, за послуги централізованого опалення 6 297,73 грн заборгованості з централізованого постачання гарячої води.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» за послуги, спожиті
з 01 травня 2018 року, 58 794,83 грн заборгованості за послуги централізованого опалення, 10 797,34 грн заборгованості з централізованого постачання гарячої води.
Вирішено питання стягнення судових витрат.
У січні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 09 вересня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд
до суду першої інстанції. Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки відправлена до Верховного Суду 02 січня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду отримала у приміщенні суду 02 грудня 2024 року.
Проте, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що останнім 30-им днем з дня отримання копії постанови апеляційного суду є 01 січня 2025 року, а касаційну скаргу подано 02 січня 2025 року, тобто на 31 день.
Разом із цим, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Зважаючи на те, що визначений частиною другою статті 390 ЦПК України процесуальний строк пропущено лише на один день, враховуючи співмірність тривалості такого пропуску із правом заявника на касаційне оскарження судового рішення, пропущений процесуальний строк слід поновити.
Подана касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте заявником не зазначено відповідних відомостей щодо себе.
За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року залишити без руху та надати строк
для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець