Справа № 22ц-13361/10 Головуючий 1 інстанції - Лукінова К.С.
Категорія - 37 Доповідач - Лаченкова О.В.
(вступна та резолютивна частини)
08 листопада 2010 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Приходченко А.П.
суддів Лаченкової О.В., Демченко Е.Л.
при секретарі Солодової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Покровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Орлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області про визнання заповіту недійсним, зобов'язання вчинити дії, -
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, зобов'язання вчинити дії - відмовити
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді
Справа № 22ц-13361/10 Головуючий 1 інстанції - Лукінова К.С.
Категорія - 37 Доповідач - Лаченкова О.В.
08 листопада 2010 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Приходченко А.П.
суддів Лаченкової О.В., Демченко Е.Л.
при секретарі Солодової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Покровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Орлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області про визнання заповіту недійсним, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року позов задоволено частково та визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_3; в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зобов'язання Покровської державної нотаріальної контори відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви та видачі їй свідоцтва на право на спадщину відмовлено; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, ставить питання про його скасування в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним заповіту та ухвалення нового рішення цій частині про відмову в позові.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 17 серпня 2009 року ОСОБА_3 склав заповіт на ім'я ОСОБА_5 який було посвідчено секретарем Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області та зареєстровано в книзі реєстрації заповітів за № 38. В заповіті «ОСОБА_1» було виправлено на «ОСОБА_1», про що було зроблено відповідний запис на заповіті та посвідчено секретарем сільської ради.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки.
Позивач та відповідач звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково визнав недійсним заповіт від імені ОСОБА_3, посилаючись на те, що виправлення в заповіті у відповідність Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, повинні були бути зроблені заповідачем та завірені його особистим підписом.
Однак, з такими висновками суду погодитись неможна, з наступних підстав.
Згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, дописки чи виправлення, зроблені в тексті правочину, повинні бути застережені нотаріусом, підписані особами, які вчиняють нотаріальну дію, із зазначенням дати внесених виправлень чи дописок та скріплені підписом і печаткою нотаріуса.
Як вбачається з матеріалів справи виправлення прізвища «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» було зроблено заповідачем, підпис заповідача проставлений під допискою. Виправлення були скріплені секретарем Орлівської сільської ради ОСОБА_6 та печаткою.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що спірний заповіт необхідно визнати недійсним ,таким що не відповідає вимогам Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки виправлення описки не є підставою для визнання заповіту недійсним.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням по справі нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, зобов'язання вчинити дії - відмовити
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді