Справа №461/10053/24
13 січня 2025 року м.Львів.
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Маковської Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 04.12.2024 інспектором Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області ст. лейтенантом поліції Ладаном П.М. винесено постанову серії ЕНА №3602483 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за порушення п.2.9.г ПДР України - допуск до керування транспортним засобом особи, яка немає права керування транспортним зсобом, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 3400, 00 грн. на ОСОБА_1 . Як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_1 04.12.2024 о 12:53 год. на вулиці Вокзальній, 24 у м. Стрий Стрийського району Львівської області, передав керування автомобілем RENAULT CLIO «CARGO», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.9.г. ПДР України. Позивач вважає таку постанову незаконною, необґрунтованою та просить таку скасувати. Позивач ОСОБА_1 стверджує, що в дійсності 04.12.2024 о 12 год. 53 хв. передав керування транспортним засобом Renault Clio, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка рухалась вулицею Вокзальною у м. Стрий, із дотриманням встановленого швидкісного ліміту та дотримуючись усіх вимог, що встановлені ПДР України. ОСОБА_2 керувала транспортним засобом в межах практичного заняття з водіння в присутності ОСОБА_1 . Позивач є спеціалістом з підготовки водіїв, що відповідає вимогам п. 24.5. ПДР України. Кваліфікація ОСОБА_1 , як спеціаліста з підготовки водіїв підтверджується атестатом спеціаліста серії НОМЕР_2 від «17» липня 2024 року (Напрям підготовки водіїв. Навчання керуванню транспортними засобами). На виконання п. 24.1. ПДР України у ОСОБА_2 наявна дійсна медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 . Транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_2 , а саме - Renault Clio, номерний знак НОМЕР_1 , мав розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог п. 30.3.к ПДР України, а також був обладнаний додатковими педалями зчеплення, акселератора і гальмування, дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв, що відповідає вимогам п. 24.8. ПДР України, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Також, ОСОБА_1 зазначає, станом на «04» грудня 2024 року, ОСОБА_2 закінчила 64-годинну теоретичну підготовку з керування транспортним засобом за відповідною програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії В, що підтверджується свідоцтвом про закінчення теоретичної підготовки серії НОМЕР_5 і усі наведені відомості були повідомлені старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , проте не були взяті до уваги останнім при вирішенні справи про адміністративне правопорушення. Враховуючи наведене просить позов задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.12.2024 року відкрито провадження у справі.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позову просить відмовити. Відзив на позовну заяву представник відповідача не подав.
Відповідно до ст.205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов'язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об'єктивного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що постановою інспектора Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області ст. лейтенантом поліції Ладана П.М серії ЕНА №3602483 від 04.012.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 3400, 00 грн. за те, що він 04.12.2024 року о 12:53 год. на вулиці Вокзальній 24 у м. Стрий Стрийського району Львівської області, передав керування автомобілем RENAULT CLIO «CARGO», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.9.г. ПДР України. /а. с. 5-6/.
З атестату спеціаліста серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 наділений повноваженнями на навчання керуванню транспортними засобами /а. с. 14/.
З медичної довідки щодо придатності керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 є здоровою і здатна свідомо керувати транспортним засобом. /а. с. 16-17/.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 транспортний засіб RENAULT CLIO «CARGO», н.з. НОМЕР_1 , є учбовим та спеціально обладнаним відповідно до норм законодавства для практичних занять з водіння. /а. с. 18-19/,
З свідоцтво про закінчення теоретичної підготовки серія PDR №00746149-23 вбачається, що ОСОБА_2 закінчила теоретичну частину навчання і є допущеною до практичних занять. /а. с. 20/.
Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.132-1 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова у справі №461/10055/24 від 27.12.2024 року задоволено позов, постанову серії ЕНА №3602532 від 04.12.2024 року, винесену інспектором Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Ладаном Петром Михайловичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 - скасовано, а справу про адміністративне правопорушення - закрито. Даним рішенням встановлено, що позивачка ОСОБА_2 не вчиняла жодних порушень, зазначених в оскаржуваній постанові, керувала транспортним засобом в межах практичного заняття з водіння в присутності спеціаліста з підготовки водіїв - ОСОБА_1 , а транспортний засіб Renault Clio, д.н.з. НОМЕР_1 , яким вона керувала, мав розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог п. 30.3.к ПДР України, також був обладнаний додатковими педалями зчеплення, акселератора та гальмування, дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв, що відповідає вимогам п.24.8. ПДР України, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Докази, які б спростовували такі твердження позивача, суду не надано.
Таким чином, оскільки рішенням Галицького районного суду міста Львова у справі №461/10055/24 від 27.12.2024 скасовано постанову серії ЕНА №3602532 від 04.12.2024 і встановлено що ОСОБА_2 мала право на керування транспортним засобом в межах практичного заняття з водіння в присутності спеціаліста з підготовки водіїв - ОСОБА_1 . Транспортний засіб Renault Clio державний номерний знак НОМЕР_1 обладнаний розпізнавальними знаками “Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог п. 30.3.к ПДР України, обладнаний додатковими педалями зчеплення, акселератора та гальмування, дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв, що відповідає вимогам п.24.8. ПДР України, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . А отже і ОСОБА_1 не передавав керування транспортним засобом особі, яка не має права керування транспортним засобом, а виконував свої повноваження з навчання керування транспортними засобами в межах практичного заняття з водіння на обладнаному згідно вимог законодавства автомобілі, дозвіл на здійснення яких підтверджується атестатом спеціаліста серії НОМЕР_2 .
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 постанови ПВС України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів порушення позивачем п.2.9.г. Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Між тим, всупереч даним вимогам, відповідач не довів правомірність винесеної постанови відносно позивача за ч. 2 ст. 126 КУпАП та наявність події адміністративного правопорушення, та не надав жодного доказу.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
Однак, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з п. 3.ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП, суд вважає, що вина позивача не доведена, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.126, 245, 251, 252 КУпАП, суд,-
Позов задовольнити.
Постанову інспектора Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Ладана Петра Михайловича серія ЕНА №3602483 від 04.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400, 00 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення на користь ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору за рахунок державних асигнувань.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення скаладено 13.01.2025 року.
Суддя О.Р.Юрків.