Справа №461/5175/24
14 січня 2025 року м.Львів.
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Маковської Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води,-
ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води, покликаючись на те, що згідно з довідкою з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію ОСОБА_1 з 27.05.2015 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 відповідно й користувачем послугами з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надає ЛМКП «Львівтеплоенерго» будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 38572924 від 29.05.2024 вбачається, що ОСОБА_2 з 25.05.2015 року є власником квартири АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності. Відтак, відповідно до пунктів 6 та 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є індивідуальним споживачем послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
З 01.12.2021 року між відповідачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021 року. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами. Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» - Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Позивач стверджує, що відмови від приєднання до договору споживачами подано не було.
З 01 липня 2014 року відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати. Актом про встановлення комерційного приладу обліку гарячої води будинку та змінними показами такого підтверджується факт надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» будинку АДРЕСА_2 (в тому числі квартирі відповідачів) послуги з постачання гарячої води. Нарахування відповідачам позивач проводить згідно діючого Порядку розподілу обсягу спожитої гарячої води визначеного статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», відповідно до якої обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку, розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та згідно Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 - в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023, та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 зі змінами та доповненнями.
Позивачем у повному обсязі надаються послуги із надання централізованого постачання гарячої води, проте відповідачами не оплачуються надані їм послуги, у зв'язку з чим за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води становить 25313,16 грн. Галицьким районним судом м. Львова 03.10.2023 року було видано судовий наказ № 461/6552/23 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 року по 30.06.2023 року в розмірі 8110 грн. 10 коп. Однак, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.11.2024 року судовий наказ № 461/6552/23 від 03.10.2023 року скасовано.
Позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 року по 30.06.2023 року, а також сплачений судовий збір.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.06.2024 року відкрито спрощене позовне провадження.
30.08.2024 року представниця відповідача ОСОБА_2 - адвокатеса Підгайна Н.Й. подала до суду заяву про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2024 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.10.2024 року заяву адвокатеси Підгайної Надійки Йосифівни в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2024 року у справі №461/5175/24 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води - задоволено. Скасовано заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2024 року винесене у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води. Цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води призначено до судового розгляду.
08.11.2024 року представниця відповідача ОСОБА_2 - адвокатеса Підгайна Н.Й. подала до суду відзив на позовну заяву.
06.12.2024 року представниця позивача подала до суду відповідь на відзив.
08.01.2025 року представниця відповідача ОСОБА_2 - адвокатеса Підгайна Н.Й. подала до суду заперечення на відповідь на відзив.
13.01.2025 року представниця відповідача ОСОБА_2 - адвокатеса Підгайна Н.Й. скерувала до суду додаткові письмові пояснення.
Представниця позивача у останнє судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 та його представниця у останнє судове засідання не з'явилися, однак представниця відповідача подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, протизадоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити в задоволенні позову. У відзиву на позовну заяву зазначила, що дана заборгованість утворилась за час безпідставного зняття з абонентського обліку лічильника гарячої води №000227792 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 та протиправних дій ЛМКП "Львівтеплоенерго". Згідно з актом №1058 обстеження засобів обліку гарячої води від 13 лютого 2023 року на АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 - мешканець розраховується за показниками квартирного лічильника. Акт складений про те, що 13.02.2023 року було проведено обстеження лічильника гарячої води та зняття його показів. У квартирі встановлено бойлер, тобто гарячу воду не використовують. Встановлено, що лічильник знаходиться у робочому стані, опломбований і неповірений. Показник лічильника 398 м3. Примітки і зауваження рекомендовано провести повірку лічильника. 13 лютого 2023 року, ОСОБА_2 , видано Акт №002085 про розпломбування вузла комерційного обліку, лічильник №227792, показник лічильника 398 м3. В червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до ЛМКП "Львівтеплоенерго" із заявою про проведення огляду та повірки, на що було отримано відповідь про неправомірне зняття лічильника з балансу. 27 листопада 2023 року, ОСОБА_2 , повторно видано акт №0019873 про розпломбування вузла розподільчого обліку, лічильник №227792, показник лічильника 398 м3. 27 листопада 2023 року, згідно з актом №0200425 про прийняття вузла розподільчого обліку на абонентський облік, лічильник №227792, показник лічильника 398 м3. Заборгованість в розмірі 25313,16 грн. утворилась за період з лютого 2023 року по жовтень 2023 року, саме за час коли ЛМКП «Львівтеплоенерго» безпідставно було знято з балансу і нарахування проводились відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг в новій редакції, затвердженій наказом Міністерства розвитку громад та територій №358 від 28.12.2022 року. Представниця відповідача зазначає, що неправомірні дії ЛМКП «Львівтеплоенерго» призвели до безпідставного нарахування заборгованості, оскільки всупереч розміщеному офіційному повідомленні лічильник відповідача був знятий з обліку з 01.04.2023 року. За адресою: АДРЕСА_1 в серпень-вересень 2021 року було встановлено бойлер, тобто фактично гаряча вода не використовується. Згідно з архівом показників лічильника по особовому рахунку НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 дата показання 29.09.2021 року - 398, аналогічний показник лічильника зафіксований 27.11.2023 року при проведенні повірки лічильника. Згідно з поданим позивачем розрахунком з серпня 2021 року відповідачем не вносились оплати так як фактичного використання гарячої води не здійснювалось - колонка 13 розрахунку. Натомість періодично по заяві відповідача позивач робив корекцію в вересні 2021 року на суму 263,58 грн., в червні 2022 року на суму 650,21 грн., в лютому 2023 року на суму 3426,15грн., в червні 2023 року на суму 3429,36 грн., в жовтні 2023 року на суму 285,78 грн., в грудні 2023 року на суму 4286,70 грн. тобто тим самим визнаючи неправомірність такого нарахування. З урахуванням наданого розрахунку та архівних показників відповідач вважає, що заборгованість перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» відсутня, оскільки відповідачем з вересня 2021 року по 29.02.2024 року спожито 0 кубів води. Представниця відповідача зазначає, що розрахунок залежить від кількості квартир у яких відсутні вузли розподільчого обліку гарячої води та осіб які зареєстровані в таких квартирах за адресою АДРЕСА_2 в період з квітня 2023 по грудень 2023 року. Всупереч зазначеному позивач не зазначає таких даних в розрахунку, тобто сума заборгованості в розмірі 25313,16 грн. є не обґрунтованою, оскільки основні критерії в розрахунку не зазначені, В розрахунку зазначається тільки кількість спожитих кубів гарячої води та тариф за 1м3 гарячої води, що не відповідає вимогам ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Згідно з додатком до позову, інформація про вузол обліку ГВП №0756, дата встановлення 25.11.2021 року зазначається що кількість безоблікових субспоживачів 1. Кількість безоблікових квартир з квітня 2023 по грудень 2023 року позивачем не надано. Представниця відповідача зазначає, що позивачем не виконано обов'язок щодо контролю за дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, оскільки позивач не надає такої інформації, а в загальному зазначає сплив до 24.02.2022 року.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відзиви на позов, заяви про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідачів до суду не надходило. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надодило.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що згідно з довідкою з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію ОСОБА_1 з 27.05.2015 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 12/.
Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 38572924 від 29.05.2024 вбачається, що ОСОБА_2 з 25.05.2015 року є власником квартири АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності /а. с. 11/.
З 01.12.2021 року між відповідачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021 року. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами. Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» - Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
З 01 липня 2014 року відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати.
Актом про встановлення комерційного приладу обліку гарячої води будинку та змінними показами такого підтверджується факт надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» будинку АДРЕСА_2 (в тому числі квартирі відповідачів) послуги з постачання гарячої води.
Нарахування кількості та вартості послуг за даною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії, а також з урахуванням квартирних приладів обліку гарячої води відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 - в редакції постанови КМУ від , 08.09.2021 № 1022, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 - в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023, та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Галицьким районним судом м. Львова 03.10.2023 року було видано судовий наказ № 461/6552/23 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 року по 30.06.2023 року в розмірі 8110 грн. 10 коп. Однак, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.11.2024 року судовий наказ № 461/6552/23 від 03.10.2023 року скасовано.
Згідно з розрахунком заборгованості наданим позивачем заборгованість відповідачів за надані послуги з централізованого постачання гарячої води становить 25313,16 грн. /а. с. 15/.
З правового аналізу ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», випливає, що відповідач є споживачем, як фізична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги, яким у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.13 Закону є послуги з централізованого опалення.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Положеннями ст. 68 ЖК України передбачено обов'язок квартиронаймачів нести витрати по оплаті комунальних послуг.
Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору
Відповідно до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю природою є публічними договорами приєднання, ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами.
Відповідно до вимог ч.5, ст. 13 Закону України «Про житло-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Однак, як встановлено судом, відповідачі отримавши послуги з централізованого опалення до їх квартири, від виконання обов'язку по їх оплаті ухилились та допустили утворення заборгованості.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачі за послуги з центрального постачання гарячої води становить 25313,16 грн.
Оскільки боржники не виконали свого зобов'язання щодо сплати послуги з централізованого опалення, в них виникає обов'язок сплати суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Однак, відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з п.3 ч.2 ст.21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, тому споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача, як споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Така позиція суду кореспондується з висновком Верховного суду України викладеним у постанові від 30.10.2013 року по справі 6-59цс13, який підлягає врахуванню іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні аналогічних норм права у відповідності до положень ст.360-7 ЦПК України, про те що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Згідно з п.4 розділу І Методики №315(із змінами і доповненнями), «для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обпік) теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виході його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, які входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодженні розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузлі розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу».
Покази вузлів обліку, термін чергової повірки яких вийшов, заборонене використовувати для розрахунків оплати за спожиті послуги. Згідно з ст.31 Закону України «Про теплопостачання» врахування в роботі показів приладів обліку з прострочених строком метрологічної повірки вважаються порушенням і на підприємства накладається штраф.
Розрахунок заборгованості з гарячого водопостачання за період з 01 грудня 2021 року по 31 березня 2023 року проведений відповідачем як виконавцем комунальної послуги у відповідності до ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» за допомогою вузла комерційного обліку, розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку.
З квітня 2023 по грудень 2023 розрахунок кількості та вартості обсягів гарячої води відповідачу проводився згідно показів комерційного (загальнобудинкового вузла обліку, встановленого у житловому будинку. Відповідно до пункту 3, підпункту 4 ст.10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання обсяги спожитої у будівлі гарячої, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку, розподіляються між споживачами з урахуванням того, що: «у разі, якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб.
Таким чином різниця між обсягом гарячої води згідно показів комерційного приладу обліку і обсягом води, згідно показів розподільних приладів обліку води розподіляється на осіб, які зареєстровані (проживають) у квартирах.
27.11.2023 р. розподільний прилад обліку №000227792, після проходження чергової метрологічної повірки (докази додаються), був прийнятий на абонентський облік ЛМКП «Львівтеплоенерго». Із зазначеної дати нарахування кількості та вартості спожитої гарячої води відповідачу проводиться знову із врахуванням показів розподільного приладу обліку гарячої води.
Правова позиція щодо правомірності нарахування комунальних послуг при безобліковому (без засобів обліку) висловлена у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року за № 761/11866/19.
Відповідачем з належним обґрунтуванням не спростовано нарахування та розрахунок відповідача з гарячого водопостачання, доказів його неправильності не надано. Відомості щодо ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг з гарячого водопостачання у матеріалах справи відсутні. З огляду на таке підстав сумніватися у обґрунтованості проведених позивачем нарахувань немає.
Покликання сторони позивача на положення ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та ст. 6 Закону України «Про комерційних облік теплової енергії та водопостачання» як на підставу свої доводів та заперечень є хибним та грубо порушує закон, оскільки положення вищевказаних статей поширюються лише прилади комерційного комерційного обліку (загальнобудинкові лічильники) в той час як мова відповідача йде про квартирний.
Відповідно до ст. 1 Закону України «про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол комерційного обліку - це вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом); у будинку Тарнавського 118а такий встановлений 25.11.2024, та повірений, а вузол розподільного обліку (квартирнийлічильник) - це вуз щ обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Обслуговування вузлів розподільного обліку (квартирний) здійснюються відповідно до частин другої - четвертої статті 6 Закону України «Про комерційній облік теплової енергії та водопостачання» та умов договору.
ОСОБА_2 25.01.2023 року був повідомлений про необхідність проведення повірки його вузла розподільчого обліку якщо строк повірки вузла розподільчого обліку сплив до 24.02.2024 року та попереджений, що по спливу часу наданого на здійснення повірки лічильник буде знято з обліку ЛМКП «Львівтеплоенерго» і його показання до уваги братися не будуть, а розрахунок будуть здійснювати відповідно до методики, про що свідчить заява відповідача від 25.01.2023 року підписана відповідачем.
13 лютого2023 року представником ЛМКП «Львівтеплоенерго» було здійснено огляд лічильника та встановлено що лічильник не повірений про що складено акт від 13.02.2024, який відповідач долучив до справи. Надалі ОСОБА_2 , протягом одного місяця повинен був здійснити повірку розподільчого приладу обліку гарячої води.
Таким чином, обов'язок щодо контролю за дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів виконано, споживача про необхідність проведення чергової метрологічної повірки вузла розподільчого обліку попереджено.
Згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023р. № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану», що набирала чинності 04 червня 2023 року. ", подання на повірку лічильників води, газу, електроенергії, теплолічильників на території України, крім територій, зазначених у) пунктах 1 і 2 цієї постанови, забезпечується протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду.
Тобто відповідачі - споживачі послуг з постачання гарячої води виконавцем яких є ЛМКП «Львівтеплоенерго», повинні були подати на повірку квартирний лічильник води строк дії свідоцтва про повірку якого закінчився у період воєнного і надзвичайного стану,
Проте строк дії повірки вузла розподільчого обліку відповідача сплив до 24.02.22 року що встановлено актом за участю відповідача та відписано ним.
Окрім цього, відповідачі здійснили повірку лише у листопаді 2023, а тому не виконали положень постанови № 440 від 7 квітня 2023 року.
Одночасно, відповідно до частини першої статті 17 закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонтцу.
При цьому повинні дотримуватись міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 зареєстрованим у Мін'юсті 01.11.2016 за № 1417/29547.
За встановлених обставин у позивача відсутній обов'язок проведення перерахунку із споживачем, як це передбачено ст.11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Зважаючи на викладене, нарахування вартості за надані послуги з постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго» здійснює на підставі укладеного з відповідачами Індивідуального договору приєднання про надання послуги з постачання гарячої води у встановленому Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315, порядку.
Частина 1 ст.81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що відповідачі, отримавши за спірний період послуги з централізованого постачання гарячої води належної якості, зобов'язані були оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. А тому, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідачів заборгованості у вказаному розмірі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню сплачений судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 19, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 4, 11, 16, 264, 360, 431, 509, 526, 530, 625, 634 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д.Апостола,1) заборгованість за надані послуги з гарячої води за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 в розмірі 25313,16 грн. та перерахувати кошти за реквізитами - Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", ЄДРПОУ 05506460, адреса: 79040, Львівська обл., м; Львів, вул. Д.Апостола,1, МФО: 320478 , № р/р: НОМЕР_5 в АБ «УКРГАЗБАНК»
Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д.Апостола,1, ЄДРПОУ 05506460, МФО: 320478 , № р/р: НОМЕР_5 в АБ «УКРГАЗБАНК») - 3082, 00 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 14.01.2025 року.
Суддя О.Р. Юрків.