Справа №949/2249/24
21 січня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" через свого представника Киричук Г.М., звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 90684,30 грн. (дев'яносто гривень шістсот вісімдесят чотири гривні 30 копійок) та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено кредитні договори: 19 червня 2019 року кредитний договір №2001337423301, за яким відповідачу видано кредит у сумі 30000 грн. та 01 листопада 2019 року кредитний договір №1001441740901, за яким відповідачу надано кредит у сумі 30000 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк.
Станом на 09 вересня 2024 року заборгованість відповідача перед позивачем склала:
1) по кредитному договору від 19 червня 2019 року №2001337423301 - 46711,50 грн., з яких: 29966,14 грн. - заборгованість за кредитом; 16745,36 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією;
2) по кредитному договору від 01 листопада 2019 року №1001441740901 - 43972,80 грн, з яких: 24931,23 грн. - заборгованість за кредитом; 9,70 грн. - заборгованість процентами; 19031,87 грн. - заборгованість за комісією.
Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 09 вересня 2024 року склала 90684,30 грн.
Позивач направив письмові вимоги відповідачу на адресу місця проживання, яка зазначена у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001337423301 від 19 червня 2019 року, сторони погодили, що позичальник зобов'язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.
Підписавши вказану заяву, позичальник беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ" pumb.ua.
Тому, позовні вимоги до відповідача про стягнення комісії є законними і відповідають чинному законодавству.
У позовній заяві представник позивача АТ "ПУМБ" - Киричук Г.М. просить проводити розгляд справи без участі представника. Не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення в справі.
Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань, в тому числі шляхом розміщення оголошення на вебсайті Судової влади України, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19 червня 2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001337423301, за яким відповідачу надано кредит у сумі 30000 грн. шляхом підписання відповідачем заяви №2001337423301 від 19 червня 2019 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) (а.с.9), підписанням якої відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ПУМБ», яка розміщена на веб-сайті Банку: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін).
У заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб зазначено, що відповідач (клієнт) просив відкрити поточний рахунок та надати банківську картку на отримання кредиту у розмірі 30000 грн.; розмір реальної річної процентної ставки складає 47,88%; строк дії 12 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 0%, схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами).
Крім того, 01 листопада 2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1001441740901 за яким відповідачу надано кредит у сумі 30000 грн., шляхом підписання відповідачем заяви №1001441740901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.6), підписанням якої відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ПУМБ», яка розміщена на веб-сайті Банку: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін).
У заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб зазначено, що відповідач (клієнт) просив надати споживчий кредит готівкою через касу банку, у розмірі 30000 грн.; розмір річної процентної ставки складає 0,01%; строк дії 36 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%, схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами).
Перед підписанням вказаних заяв, відповідач ознайомився з умовами Паспорта споживчого кредиту, який містить аналогічні умови кредитування (а.с. 6 звор.бік, 9 звор.бік).
Згідно платіжної інструкції №TR.38585220.105789.8810 від 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 отримав 30000 грн за договором №101441740901 від 01 листопада 2019 року (а.с.34 звор.бік) та згідно довідки про встановлення кредитного ліміту 30000 грн. за договором №2001337423301 від 19 червня 2019 року (а.с.34), що підтверджується і виписками з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2019 року по 09 вересня 2024 року (а.с.38-39) та за період з 19 червня 2019 року по 09 вересня 2024 року (а.с.40 - 44).
Як вбачається з доданих позивачем розрахунків заборгованості перед АТ «ПУМБ» (а.с.35-37), отримавши кредитні кошти за вказаними договорами, відповідач ОСОБА_1 частково почав сплачувати Банку періодичні платежі на погашення кредиту.
Втім, станом на 09 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість:
- за кредитним договором №2001337423301 від 19 червня 2019 року - 46711,50 грн, з яких: 29966,14 грн. - заборгованість за кредитом; 16745,36 грн. - заборгованість за процентами; 0,00 грн. - заборгованість за комісією;
- за кредитним договором №1001441740901 від 01 листопада 2019 року - 43972,80 грн., з яких: 24931,23 грн. - заборгованість за кредитом; 9,70 грн. - заборгованість за процентами; 19031,87 грн. - заборгованість за комісією.
Отже, загальний залишок заборгованості за вказаними кредитними договорами складає 90684,30 грн.
09 вересня 2024 року АТ «ПУМБ» направлено на адресу відповідача письмову вимогу №КНО-44.2.2/555 щодо необхідності погашення заборгованості в розмірі 46711,50 грн. за кредитним договором №2001337423301 та в розмірі 43972,80 грн. за кредитним договором №1001441740901 (а.с.30 звор.бік -32), проте відповідач заборгованість не сплатив.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» за кредитним договором №2001337423301 від 19 червня 2019 року - 46711,50 грн. з яких: заборгованість по сумі кредиту - 29966,14 грн. та 16745,36 грн - заборгованість по процентам та за кредитним договором №1001441740901 від 01 листопада 2019 року - 24940,93 грн. з яких: заборгованість по сумі кредиту - 24931,23 грн.; заборгованість по процентам - 9,70 грн.
Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості за вказаними кредитними договорами слід вказати наступне.
У пункті 5.7.3 Р. ІІ Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженої Правлінням АТ «ПУМБ», протокол від 26.10.2021 № 874, що діє з 01.11.2021 передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за Споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в Заяві на приєднання до Договору, від початкової (наданої) суми Споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій Частині 5 Розділу ІІ цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
При цьому, як в заявах №2001337423301 від 19 червня 2019 року, №1001441740901 від 01 листопада 2019 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так і в паспортах споживчого кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення заяв №2001337423301 від 19 червня 2019 року, №1001441740901 від 01 листопада 2019 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 19031,87 грн. задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив 2422,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №223 від 13 листопада 2024 року (а.с.53 звор.бік).
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково та врахуванням положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1914,01 грн. (71652,43 х 2422,40 : 90684,30, де 71652,43 грн. - загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню, 2422,40 грн. - сума судового збору, 90684,30 грн. - загальна сума заборгованості, заявлена у позові).
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2, 15, 509, 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд -,
Позов Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість у сумі 71652,43 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят дві гривні сорок три копійки).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1914,01 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень п'ять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.