Справа № 753/12297/24
Провадження № 2/541/444/2025
20 січня 2025 року м.Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів ,
16 січня 2025 року з Дарницького районного суду м. Києва до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшли за підсудністю матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів, оскільки відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з відповіді Міністерства соціальної політики України 5765/0/290-24/19 від 07.11.2024 відповідач ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщена особа був зареєстрований з 25.04.2022 за адресою: АДРЕСА_3 , однак 12.05.2024 знятий з обліку.
Згідно отриманої відповіді №1041669 від 17.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, суддя встановив, що відповідач зареєстрований на території, на яку розповсюджується юрисдикція Шевченківського районного суду Харківської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За нормами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншого суду.
Дарницьким районним судом м. Києва було направлено справу до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.
Статтею 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи те, що дана справа направлена Дарницьким районним судом м. Києва з порушенням правил, встановлених ст. 31 ЦПК України, направлення справи до належного суду не може вважатися спором про підсудність.
Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.
Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.
Комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.
Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Виходячи з наведеного вище, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів передані до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з порушенням правил підсудності.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 20.04.2023 № 399/0/15-23 змінив територіальну підсудність судових справ Шевченківського районного суду Харківської області на Орджонікідзевський районний суд м. Харкова
Відкриття провадження у справі порушить визначення розгляду справи належним судом, що в свою чергу буде свідчити про розгляд справи некомпетентним судом, а відтак є підставою для скасування рішення суду ухваленого за наслідком розгляду цієї справи, у зв'язку з чим, з метою попередження розгляду справи неповноважним судом, оскільки справа непідсудна Миргородському міськрайонному суду Полтавської області, вважаю за необхідне направити за підсудністю матеріали цивільної справи до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя,-
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів передати за підсудністю на розгляд Орджонікідзевському районному суду м. Харкова (проспект Архітектора Альошина, 7, Харків, Харківська область, 61007).
Копію ухвали направити сторонам, для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник провадження, якому ухвала суду не була вручена в день її постановлення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії вказаної ухвали.
Суддя: О. А. Городівський