20 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10992/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.07.2024 №932350129826, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення, а саме з 22.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді вчителя в Академічному ліцеї №5, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування збитків відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 22.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.07.2024 №932350129826 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років з тих підстав, що позивач працює на посаді вчителя в Академічному ліцеї №5. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що, продовжуючи працювати на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років, досягнувши належного пенсійного віку та набувши спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років 32 роки, вона без обмежень має право на пенсію за вислугу років, працюючи на посаді, яка дає право на таку пенсію, без залишення роботи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/10992/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
01 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області на позовну заяву /а.с. 27-29/, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що 22.07.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перехід на пенсію за вислугу років, яку за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Пояснює, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1980 ОСОБА_1 працює на посаді вчителя в Академічному ліцеї № 5, тому вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки на дату звернення позивач працює на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2.4. розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, якими передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.
29 жовтня 2024 року до суду надійшли документи від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її заявою від 30.01.2003 про призначення пенсії по інвалідності /а.с. 53/ призначено пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків /а.с. 50/.
Із 01.03.2024 ОСОБА_1 перераховано пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується рішенням Обухівського об'єднаного управління ПФУ №932350129826 від 25.02.2024 /а.с. 13, 73/.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області.
22.07.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 11/, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Шевченківський район) із заявою про призначення/перерахунок пенсії, у якій просила перерахувати пенсію у зв'язку з переходом на пенсію за вислугу років /а.с. 37/.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 22.07.2024 та поданий пакет документів в електронному вигляді передано на розгляд до ГУ ПФУ в Полтавській області.
За результатами розгляду заяви від 22.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №932350129826 від 30.07.2024, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно поданої 22.07.2024 заяви у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Вказане рішення вмотивовано тим, що відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- ІV (далі - Закон 1058), особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до пункту 2-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону 1058, особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пунктом “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788- ХІІ (далі - Закон 1788) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати - не менше 26 років 6 місяців. Пунктом 1 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993, передбачені учителі та вихователі загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до статті 7 Закону 1788 та пункту 2.4. розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. Порядок заповнення трудових книжок передбачений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція). Згідно пункту 2.4. Інструкції записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Аналіз наданої гр. ОСОБА_1 заяви від 22.07.2024, щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років свідчить про відсутність права на перерахунок, оскільки згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1980 заявниця працює на посаді вчителя в Академічному ліцеї №5. Спеціальний стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить 32 роки 11 місяців 1 день. До страхового стажу не враховано період роботи з 15.08.1985 по 01.11.1985 згідно записів 5-6 трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1980, оскільки після запису про звільнення відсутня печатка.
Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.07.2024 №932350129826 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, позивач звернулася до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.07.2024 №932350129826 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закон № 1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У такому разі розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Пунктом 1 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909, передбачені учителі загальноосвітніх навчальних закладів.
Статтею 7 Закону №1788-ХІІ визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.
Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ однією з умов призначення пенсій за вислугу років визначає факт залишення роботи, яка дає право на цю пенсію.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 750/4607/17.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 22.07.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Шевченківський район) із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію за вислугу років /а.с. 37/.
Отже, позивач просила перевести її саме на пенсію за вислугу років, а не на пенсію за віком, тому суд критично оцінює доводи позивача з посиланням на статтю 26 Закону № 1058-IV, що встановлює умови призначення пенсії за віком, тобто іншого виду пенсії.
ОСОБА_1 на час звернення із заявою про перехід на пенсію за вислугу років, тобто станом на 22.07.2024 не звільнилася з роботи, що дає право на цей вид пенсії за вислугу років, а продовжувала працювати на посаді вчителя початкових класів Академічного ліцею №5 Обухівської міської ради Київської області, що підтверджено трудовою книжкою ОСОБА_1 та відомостями персоніфікованого обліку щодо ОСОБА_1 /а.с. 66-70/.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 на час звернення із заявою про перехід на пенсію за вислугу років 22.07.2024 не залишила роботу посаді вчителя в Академічному ліцеї №5, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, яку позивач просила їй призначити, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.07.2024 №932350129826 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років ґрунтується на вимогах Закону №1788-ХІІ, у спірному випадку відсутня встановлена статтею 7 Закону №1788-ХІІ необхідна умова для призначення ОСОБА_1 з 22.07.2024 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (залишення роботи, яка дає право на цю пенсію), а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.07.2024 №932350129826, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.07.2024, - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич