Справа № 750/9302/24
Провадження № 2/750/129/25
17 січня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
суддіСупруна О.П.,
секретар за участю Прохоренко А.В., Мишаста К.Б. , позивача, представника позивача - адвоката Туки С.М., представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - Піддубка Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
01.07.2024 позивач через адвоката Туку С.М. засобами поштового зв'язку звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом, в якому просить:
- позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_3 свого батьківського обов'язку не виконує, узагалі не приділяє уваги вихованню сина, не цікавиться його навчанням та не утримує матеріально, самоусунулася від виховання власної дитини.
Ухвалою судді від 05.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.08.2024.
05.08.2024 відкладено підготовче засідання на 30.09.2024 у зв'язку з неявкою відповідачки.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.09.2024 задоволено клопотання представника позивача; витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_3 ; відкладено підготовче засідання на 25.10.2024.
Ухвалою судді від 25.10.2024, яка внесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Ухвалою суду від 25.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16.12.2024.
16.12.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.01.2025 у зв'язку із викликом неповнолітнього ОСОБА_4
15.01.2025 у судовому засіданні продовжено перерву до 17.01.2025.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у вирішенні спору поклався на розсуд суду.
Відповідач та представник Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради до суду не з'явилися. Відповідач у поданій засобами поштового зв'язку письмовій заяві від 12.09.2024 позов визнала, просила справу розглядати без її участі. Представник Управління про причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та третьої особи, показання свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що сторони з 09.08.2006 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.11.2021 у цивільній справі № 750/12050/21 розірвано (а.с. 9-10).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Позивач стверджує, що до розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишила сім'ю та стала проживати з іншим чоловіком, а тому з 2021 року неповнолітній ОСОБА_4 проживає з ним, а відповідачка вихованням та матеріальним утриманням дитини не займається, не цікавиться станом здоров'я сина, його фізичним, моральним та духовним розвитком, фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків.
12.09.2024 відповідач засобами поштового зв'язку подала письмову заяву, у якій позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з положеннями статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
За таких обставин, суд не приймає визнання позову відповідачем у частині позбавлення її батьківських прав, оскільки така відмова суперечить статті 155 СК України, та розглядає справу на підставі поданих учасниками справи та витребуваних судом доказів.
За приписами частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статей 76 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, позивачем на підтвердження викладених у позові обставин подані та витребувані судом за його клопотанням такі докази:
- довідку станом на 19.05.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за даними Реєстру територіальної громади від 20.05.2024 № 3043, згідно з якою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 11);
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.11.2017 № 105609187, з якого убачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 12);
- копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , за змістом якого ОСОБА_3 19.05.2022 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 ; прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_3 » (а.с. 18);
- характеристику за вих. № 109 від 28.05.2024, за змістом якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , почав працювати в
ТОВ «ФАБРИКА ЗДОРОВО» на посаді вантажника з 01.12.2023. За період перебування на посаді, зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований робітник, сумлінно виконуючий свої прямі обов'язки; з колективом у ОСОБА_2 склались дружні і професійні відносини, він вміє працювати в команді, підтримувати і допомагати своїм колегам, налагоджувати робочий процес, має повагу і авторитет серед колег; до виконання замовлень ставиться відповідально, працює продуктивно; дотримується встановлених термінів виконання замовлення, розпорядку роботи підприємства, вирішує всі питання, що стосуються його роботи, абсолютно самостійно, не чекаючи чиєїсь підказки або вказівки, має високі моральні якості; має хороші знання по своїй спеціальності, достатню ерудицію в інших службових питаннях; за характером спокійний та врівноважений, жодної скарги від колег не надходило, тільки позитивні відгуки (а.с. 13);
- копію довідки Чернігівського ліцею № 22 Чернігівської міської ради Чернігівської області від 29.05.2024 № 01-25/387, виданою ОСОБА_2 , батьку учня 10-Ж класу ОСОБА_4 , в тому, що він виховує дитину 2008 року народження; мати - ОСОБА_3 не бере участі у вихованні дитини, не відвідує школу, не спілкується з учителями та адміністрацією ліцею, не відвідує батьківські збори (а.с. 15);
- копію відповіді КНП «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради від 11.06.2024 № 01-06/484, з якої убачається, що за інформацією лікаря-педіатра, з яким укладена декларація на медичне обслуговування дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час оглядів та/або у разі необхідності надання медичної допомоги, лабораторних досліджень дитину супроводжує батько, ОСОБА_2 , про що свідчать записи у Формі № 112/о «Історія розвитку дитини» (а.с. 16);
- копію заяви ОСОБА_3 від 24.05.2024, посвідченої приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Геращенко Г.В. та зареєстрованої у реєстрі за № 841, зі змісту якої вбачається, що мати, ОСОБА_3 , не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; матеріальних та моральних претензій не має та в подальшому мати не буде; повідомила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , самостійно виховує та утримує її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; починаючи з дня розлучення вона не приймала участі в формуванні, вихованні та догляді за її сином, та в подальшому не має можливості (а.с. 17);
- відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 677784 від 05.07.2024, за змістом якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 04.04.2023 зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_2 (а.с. 24);
- відповідь Державної прикордонної служби України від 11.10.2024
№ 19-70374/18/24-Вих., з якої убачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 14.09.2024 виїхала за межі України по документу № НОМЕР_6 через пункт пропуску «Смільниця». Станом на 11.10.2024 в'їзду відповідачкою на територію України не зафіксовано (а.с. 62).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 (дружина брата позивача) показала, що позивач самостійно виховує дитину, відповідачка з дитиною не спілкується приблизно з 2022 року, участі в його житті не приймає. Син сторін дуже сумував за матір'ю. Відповідач повідомила, що створила нову сім'ю.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 показав, що відповідач участі у вихованні та матеріальному утриманні не приймає. Узимку 2022 року по телефону повідомила, що вагітна від іншого чоловіка, а у квітні 2024 року по телефону попросила позивача, щоб він її не турбував, оскільки вона планує виїхати за кордон, а позивач та син її не цікавлять.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 (син сторін) показав, що останні 4 роки в його житті присутній лише батько. Матір матеріально не допомагає, не телефонує, будь-які зв'язки з ним перервала. У нього немає бажання спілкуватися з матір'ю, оскільки вона його покинула, поїхавши влітку 2021 року у Дніпропетровську область на постійне проживання. Відповідач зараз має іншу сім'ю. Переконаний, що позбавлення відповідача батьківських прав в його інтересах.
Разом з тим, із висновку виконавчого комітету Чернігівської міської ради як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.09.2024 № 643, убачається, що комісія з питань захисту прав дитини, у зв'язку з тим, що батьком не вживалися превентивні заходи впливу відносно матері, вирішила надати рекомендації органу опіки та піклування для прийняття рішення про затвердження висновку щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с. 68-70).
Висновок органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чернігівської міської ради суд не приймає до уваги, оскільки він має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України). До того ж він є невмотивованим, позаяк із його змісту не можливо зрозуміти, які саме превентивні заходи впливу повинен був вживати позивач відносно відповідача та які правові підстави для цього, у чому полягає передчасність позбавлення батьківських прав матері, яка протягом чотирьох останніх років не спілкується з рідною дитиною, та в чому невідповідність позбавлення такої матері батьківських прав інтересам дитини.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно зі статтею СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК (2947-14). Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Під судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, узагалі не спілкуються з дитиною, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти, що свідчить про свідоме тривале нехтування своїми батьківськими обов'язками.
За таких обставин, суд вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 .
Окрім того, суд вважає необхідним зазначити, що при зміні своєї поведінки та зміні обставин згідно зі статтею 169 СК України відповідачка не позбавлена права звернутися до суду із позовом про поновлення батьківських прав.
Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд виходить з наступного.
На підставі положення частини третьої статті 166 СК України, відповідно до якого при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, доцільно вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
У відповідності до частини шостої статті 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів, оскільки воно не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Крім того, відповідно до частини другої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплений у частині другій статті 51 Конституції України, статті 180 СК України.
У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі (стаття 181 СК України).
Оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не виконує у відношенні свого неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з його утримання, чим порушує право дитини на достатній рівень життя, тому з відповідача належить стягнути аліменти у визначеному в позові розмірі.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (частина перша статті 191 СК України).
За правилом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до її неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.07.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 20.01.2025.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 43649710.
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 .
Суддя