Справа №372/3972/22 Головуючий у 1 інстанції: Тиханський О.Б.
Провадження №22-з/824/88/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
(про ухвалення додаткового рішення)
15 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс» про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс» про розірвання договору та стягнення грошових коштів,-
У провадженні Київського апеляційного суду перебувала на розгляді справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс» про розірвання договору та стягнення грошових коштів.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 березня 2024 року залишити без змін.
15 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс» засобами поштового зв'язку направило заяву про ухвалення додаткового рішення.
Обґрунтовує заяву тим, що до відзиву на апеляційну скаргу були додані докази понесення заявником судових витрат по справі та порушено питання про стягнення судових витрат із позивача у розмірі 80 000 грн.
Вважає, що відповідно до ст. 270 ЦПК України за поданою заявою суд має ухвалити додаткове рішення по справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, вказуючи на її необґрунтованість.
Інші учасники справи в судове засідання суду не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, представник заявника надіслала клопотання про розгляд справи без її участі, суб'єкт оскарження та заінтересована особа причини неявки до суду не повідомили, тому на підставі положень частини четвертої статті 270 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу які з'явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
За правилами ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів встановила, що у відзиві до апеляційної скарги адвокатом Поліщук Р.М. представником ТОВ «Будмакссервіс» було зазначено, що у зв'язку із розглядом справи ТОВ «Будмакссервіс» очікує понести витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно у розмірі 80 000,00 грн. та просив суд вирішити питання щодо стягнення судових витрат на правову допомогу.
Представником відповідача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подано такі докази: копію договору про надання правничої допомоги №230/24 від 01.07.2024, Додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №230/24 від 01.07.2024, до договору про надання правничої допомоги №01/03/23, копію ордеру, копію акту виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги №230/24 від 01.07.2024.
Колегія суддів звертає увагу, що акт виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги №230/24 від 01.07.2024 не містить детального опису наданих послуг. В акті зазначено: «Підготовка, написання та подання до Київського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2024 року у справі № 372/3972/22, вартість послуги - 80000 грн.)».
За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Тлумачення наведеної норми права дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.
При відмові у задоволенні позову на позивача покладено обов'язок по сплаті судових витрат.
Такі критерії, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегія суддів звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Колегія суддів дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, зазначений відповідачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та стягнення на користь відповідача витрат на правничу допомогу.
З урахуванням критеріїв розумності та співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, стягненню підлягають витрати на правничу допомогу в розмір 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс» (вул. Бориспільська, буд. 34, кв. 140, м. Київ, 02093, ЄДРПОУ 43147871) 3 000 (три тисячі) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 16 лютого 2025 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді В.І. Олійник
Л.П. Сушко